Світова мода на релігійні церемонії самопізнання за допомогою аяуаски існує багато десятків років. Аяуаска — це галюциноген, вона змінює стан свідомості. У доіндустріальний час її використовували (і досі використовують) корінні племена Амазонки в етномедицині та шаманізмі. У сучасній Бразилії аяуаску використовують у обрядах багатьох релігійних спільнот.
Зазвичай аяуаску отримують, виварюючи суміш із листя чагарника психотрія зелена та ліани banisteriopsis kaapi. Виходить відвар з алкалоїдами, що впливають на функціонування мозку. Найвідоміший із цих алкалоїдів — це диметилтриптамін (ДМТ).
Специфіка ДМТ полягає в тому, що ті, хто його вживає, розповідають, що вони проживають смерть і переродження, подорожують до «священного, понадмірного простору» і розмовляють з «розумними сутностями», яких вони описують по-різному — як духів, інопланетян, ельфів. Загальні характеристики, які їм дають, — це «добрі, священні, вічні, всезнаючі».
Аяуаску не досліджували широко стандартними клінічними методами. Свіжий огляд літератури показує, що аяуаска «в основному безпечна». Шамани, які проводять релігійні обряди з аяуаскою стверджують, що вона «зцілює душу, тіло та розум». Однак терапевтичні ефекти аяуаски клінічно не підтверджені (принаймні наразі), а вживання аяуаски в окремих (рідкісних) випадках може викликати психоз.
Михайло Мельниченко / «Бабель»
Туристичне село Ізки розташоване в Закарпатській області, за півтори години їзди від Мукачевого. Учасники та організатори ретриту мешкають у кількох котеджах. На пагорбах над селом вони розбивають кілька наметів-«тіпі», де шамани проводять обряди. У наметах розкладають багаття, яке горить цілодобово — учасники ретриту стежать за ним позмінно.
Михайло Мельниченко / «Бабель»
Ретрит проходив із 1 по 14 серпня. Цього року на нього приїхало небагато учасників — загалом через табір пройшли пʼятнадцять людей. Тут дотримуються сухого закону, заборонено курити цигарки, учасники витримують спеціальну дієту.
Михайло Мельниченко / «Бабель»
Організатора «Пача-мами» звуть Наун Флорес, в езотеричному комʼюніті Києва він відомий як Рауль. Раулю 59 років. Він народився у Перу, отримав стипендію ЮНЕСКО та приїхав навчатися до Києва ще за радянських часів. Про себе він розповідає, що духовними практиками зайнявся дванадцять років тому — після того, як вилікувався від депресії за допомогою перуанської етномедицини, приймаючи аяуаску під наглядом шаманів.
Михайло Мельниченко / «Бабель»
На ретрит приїхали чотири шамани: сімейна пара Шане та Акуани з дитиною Інті з Бразилії, і Яку Кіска та Чача Барі з Перу. За словами Рауля, вони подорожуватимуть Європою кілька місяців і проводитимуть церемонії — рапе, темескаль, пейот та аяуаска.
Михайло Мельниченко / «Бабель»
Усі церемонії проходять у «тіпі» після заходу сонця. Під час церемонії рапе шаман вдуває учаснику через ніс спеціальну суміш — з меленого тютюну та попелу.
Михайло Мельниченко / «Бабель»
Один із учасників ретриту — Сергій, ветеран війни. Йому 34 роки, він народився в Миколаєві, навчався на актора, грав у театрі до 2014 року. Після початку війни Сергій воював в АТО у добровольчому батальйоні. Потім намагався знайти себе у мирному житті — працював різноробом, виготовляв керамічний посуд для китайського чаювання, відкрив власну майстерню.
Повномасштабне вторгнення застало його в Бердянську. Як розповідає Сергій, він вивіз дружину та дітей на захід України і пішов воювати у складі 61 ОМБр — спочатку «джавелінником», потім командиром взводу. Він брав участь в обороні Соледару, і після того як ЗСУ з втратами відступили з міста, рекрутувався сержантом у 95 ОДШБр.
Михайло Мельниченко / «Бабель»
В останні дні ретриту Рауль та шамани поїхали до села Пилипець та на водоспад Шипіт. Біля водоспаду вони дякували місцевим духам і молилися за те, щоб в Україні настав мир.