Тексти

Втомилися від спеки? Буде гірше — каже провідний кліматичний журналіст. «Бабель» переказує його книжку (скоро в українському перекладі)

Автор:: Софія Коротуненко
Редактор:: Гліб Гусєв

Дата:: 08:02, 17 липня 2024

Втомилися від спеки? Буде гірше — каже провідний кліматичний журналіст. «Бабель» переказує його книжку (скоро в українському перекладі) — Анастасія Лисиця / «Бабель»

В Україні аномальна спека — у всіх регіонах температура понад 30 градусів; особливо спекотно на півдні, де температура сягає 40 градусів. Через відключення світла українці не можуть охолодити домівки й потерпають від задухи. Щоб дізнатися, що нас чекає в майбутньому, кореспондентка «Бабеля» Софія Коротуненко прочитала книгу Джеффа Ґуделла — дослідника зміни клімату, наукового співробітника Атлантичної ради

Атлантична рада (Atlantic Council) — неурядовий американський аналітичний центр, який переважно досліджує міжнародні відносини та проблеми міжнародної безпеки.

. Український переклад його праці «Палюче тепло вб’є нас найперше» виходить у серпні у видавництві «Бородатий Тамарин», яке поділилось з нами книгою для огляду.

Невже стане ще спекотніше? Так. Ґуделл цитує кількох кліматологів. «До кінця вашого життя кожен рік буде одним із найспекотніших за всю історію спостережень, — каже один із них

Це твердження Ендрю Десслера, кліматолога Техаського університету A&M.

. — Тому, зрештою, 2023 рік виявиться одним із найпрохолодніших років цього століття». При цьому 2023 рік був найспекотнішим роком, який коли-небудь «випадав на долю мешканців Землі». І екстремальною була не лише середньорічна температура — кожен місяць від червня до грудня 2023 року був найспекотнішим місяцем за всю історію спостережень

Ґуделл має на увазі, що червень був спекотнішим за всі попередні червні, за якими спостерігало людство. Аналогічно з усіма іншими місяцями у цей період.

. У 2024 році у світі стане на 1,5 градуса тепліше

Це прогноз Джеймса Едварда Гансена. ДЕГ — американський адʼюнкт-професор Департаменту екології та вивчення Землі у Колумбійському університеті. Гансен відомий активіст і дослідник кліматології.

Науковці називають декілька причин потепління. Найвагоміша з них — кількість вуглекислого газу в атмосфері, який накопичився переважно через те, що люди спалюють корисні копалини. Що інтенсивніше ми спалюватимемо нафту, газ і вугілля, то спекотніше ставатиме на Землі. Ми вже більш ніж на півдорозі до критично небезпечної зміни клімату — потепління на два градуси порівняно з доіндустріальними показниками

Як пишуть в Українській кліматичній мережі, у доіндустріальні роки, тобто з 1850 по 1900 рік, середня температура поверхні землі була +13,7 градуса за Цельсієм. Науковці кажуть, що взагалі без парникового ефекту середня температура поверхні була б -19 градусів за Цельсієм.

Металургійний завод у Китаї.

Getty Images / «Бабель»

Науковці кажуть, що через спеку

Учні гірше навчаються у школах.
У вагітних збільшується ризик викидня.
Люди стають більш імпульсивними, схильними до конфлікту та самогубства.
Збільшується рівень смертності від хвороб серця і нирок.
Люди частіше пишуть расистські й гнівні дописи у соцмережах.
Зростає рівень насильства, зґвалтувань та жорстоких злочинів.
Збільшується навіть ризик громадянської війни (за даними досліджень в Африці і на Близькому Сході).

Як виглядатиме світ після цієї зміни клімату? Настане посуха

Ґуделл розповідає про доповіді вчених Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату при Організації Обʼєднаних Націй.

, яка знищить врожай, висушить ґрунт і висмокче вологу з дерев настільки, що вони легко займатимуться. Спека розтопить вічну мерзлоту разом із бактеріями часів останнього льодовикового періоду. У черговій епідемії найімовірніше буде винувата тварина, яка шукала прохолодного місця для життя, а підхопила хвороботворний організм. Також швидше розмножуватимуться комахи, які пожирають урожай і розносять небезпечні хвороби.

Через спеку в Індії плавиться дорога, червень 2024 року.

Getty Images / «Бабель»

Гарячка денге

Відома також як костоломна лихоманка, тому що у хворого виникає відчуття, ніби ламаються кістки.

, яку переносять комарі, вже шириться світом. За даними Всесвітньої організації охорони здоровʼя, до 1970 року великі епідемії цієї хвороби були лише в дев’яти країнах

Як пише Ґуделл, на гарячку денге хворіли зазвичай в Азії та на островах Карибського басейну.

. Зараз щороку вірусом денге заражаються близько 390 мільйонів людей у ста країнах.

Великі ділянки суші можуть стати непридатними

Дослідження «Майбутнє людської кліматичної ніші» опублікували науковці Чі Сю, Тімоті Колер, Тімоті Лентон та Мартен Шеффер у 2020 році у провідному американському науковому журналі PNAS.

для життя людини. За наступні 50 років від 1 до 3 мільярдів людей опиняться за межами тих кліматичних умов, в яких людська цивілізація розвивалась останні 6 000 років. Навіть якщо ми почнемо використовувати лише чисту енергію

Чиста енергія виробляється з джерел, що не забруднюють довкілля і мають низький викид парникових газів. Це вітроенергетика (вітряки), геліоенергетика (сонячні панелі), гідроенергетика (ГЕС), біоенергетика (дерево, солома, органічні побутові відходи, які можна спалити), геотермальна енергетика (енергію отримують з гарячих джерел та термальних підземних вод) та енергія довкілля (біологічні залишки від тварин та харчової промисловості).

, до 2100 року половина населення світу страждатиме від небезпечного поєднання

За даними дослідження «Смертоносна спека очікується в густонаселених сільськогосподарських регіонах Південної Азії», яке опублікували у 2017 році в журналі ScienceAdvanced науковці Юн Сун Ім, Джеремі С. Пал, Ельфатіх аб Елтахір.

спеки й вологості. У деяких куточках світу температура повітря може бути настільки високою, що навіть «найміцніші люди» можуть померти, якщо перебуватимуть на вулиці протягом кількох годин.

Улітку 2021 року на Тихоокеанському північному заході (регіон на заході Північної Америки, куди входять штати США Вашингтон та Орегон і канадська провінція Британська Колумбія) хвиля спеки вбила понад тисячу людей. У Портленді температура піднялася з 25 до понад 45 градусів за Цельсієм. Це була найвища температура за 147 років спостережень. На фото мешканці Портленду в пункті охолодження.

Уявімо, що людство взагалі перестане викидати CO2 в повітря. Ми зможемо так охолодити планету? Ні. Вуглекислий газ залишається в атмосфері на тисячі років, тому вона не почне охолоджуватись, навіть якщо ми припинимо викиди CO2. Це тільки зупинить потепління, але не запустить процес у зворотному напрямі. Поки людство не придумає способу звільнити атмосферу від величезної частки вуглекислого газу, ми будемо змушені жити на спекотній планеті, пише Ґуделл.

Якщо прохолодніше вже не буде, то як людям пережити спеку? У містах спекотніше, ніж у передмісті. Міська спека створює «острівці ізоляції» для бідних, які не можуть охолодити себе і гинуть від задухи. Решта населення рятується кондиціонерами, з яких часто витікають парникові гази

У холодильниках і кондиціонерах зараз використовують гідрофторвуглеводні гази. Ґуделл пише, що ці гази приблизно у 15 000 разів потужніші за CO2.

У серпні 2003 року Париж накрила хвиля спеки — протягом 9 днів поспіль температура не опускалась нижче 35 градусів і іноді сягала 40. Тоді від спеки загинуло близько 15 тисяч людей. Найбільше постраждали міста, там загиблих знаходили у їхніх розпечених квартирах. На фото — містяни намагаються охолонути під розпилювачами води. — У серпні 2003 року Париж накрила хвиля спеки — протягом 9 днів поспіль температура не опускалась нижче 35 градусів і іноді сягала 40. Тоді від спеки загинуло близько 15 тисяч людей. Найбільше постраждали міста, там загиблих знаходили у їхніх розпечених квартирах. На фото — містяни намагаються охолонути під розпилювачами води.

Getty Images / «Бабель»

Сто років тому люди не знали, що містян убиватимуть хвилі екстремальної спеки, тому не врахували цього при будівництві. Але старі міста можна пристосувати до нових умов, каже Ґуделл. Класти світліший асфальт, зменшити кількість магістралей та автівок і висаджувати більше дерев. Наприклад, в Індії експериментують із зеленими дахами — вони поглинають тепло.

Сад на даху, Індія.

Getty Images / «Бабель»

Ґуделл вважає, що побудувати міста, в яких можна комфортно жити у спеку, цілком реально. Але це і дорого, і масштабно — потрібні зміни, яких теперішні урядовці не можуть навіть уявити.

Все-таки кінець світу десь поруч? Зовсім ні. Втілити необхідні зміни буде важко, але цілком реально. «Людство зберігає за собою значну частку контролю над тим, якою буде спека», — каже кліматичний журналіст Девід Воллес-Веллс

Девід Воллес-Веллс — американський журналіст, автор книги «Земля, де неможливо жити. Життя після потепління». У 2017 році він написав есе «Земля, непридатна для життя», яке стало найпопулярнішою публікацією в історії журналу New York Magazine. Журнал існує з 1968 року.

. Декарбонізація світу відбувається швидше, аніж будь-хто сподівався 10 років тому. У більшості країн чиста енергія стала дешевшою за викопне паливо. У деяких містах вже будують будівлі з кращою теплоізоляцією та піклуються про містян. Наприклад, у Сіднеї уряд створив тимчасові пункти, де люди можуть охолодитись.

Ґуделл заспокоює — за найгіршого сценарію, якщо Земля буде непридатною для життя, людство все одно виживе, проте наш світ зміниться. Пляжі опиняться під водою, зʼявляться нові хвороби, а комарі й комахи дошкулятимуть цілий рік. Люди смажитимуть «мʼясо», яке виростили у лабораторіях, та питимуть вино з винограду, який зібрали на Алясці. Сніг здаватиметься чимось екзотичним. А підприємці зароблятимуть мільйони, продаючи мікропристрої для охолодження.

«Бабель» теж потерпає від спеки. Задонадьте нам на «мікропристрої для охолодження», щоб ми могли і далі писати цікаві тексти: 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected]