У 2012 році уряд Сирії ухвалив «антитерористичний закон» — він фактично заборонив лікарям допомагати повстанцям, які виступали проти режиму президента Башара Асада. За даними правозахисної організації VDC, за перший рік після ухвали закону уряд вбив щонайменше 130 лікарів і ув’язнив ще понад 570.
У вересні 2015 року Росія втрутилась у громадянську війну і відправила свої війська в Сирію, щоб підтримати уряд Асада. Відтоді російські літаки здійснили понад 44 тисячі бойових вильотів і постійно обстрілювали медзаклади. За словами сирійських лікарів, вони використовували бочкові бомби та хімічну зброю.
Щоб захистити пацієнтів, лікарі склали список підпільних медзакладів і надіслали їхні координати в ООН. Зі згоди медиків ООН передала ці дані сирійському та російському уряду, щоб вони не обстрілювати лікарні, в яких лікувалися цивільні. У червні 2019 року під час обстрілів у провінції Ідліб постраждало 25 медзакладів — дев’ять з них були в списку ООН. Сирійські лікарі припускають, що війська Сирії та Росії використали їхні дані проти них.
За даними правозахисної організації PHR, від 2011 року до березня 2024 року в Сирії загинуло щонайменше 949 медичних працівників. Майже 90% — від дій уряду Асада і його російських союзників.
Серед загиблих багато друзів і колег лікаря Махмуда Харірі. До початку громадянської війни в Сирії він працював хірургом у лікарні при університеті в Алеппо. Коли розпочалися перші мітинги, разом з колегами обрав сім студентів, яким довіряв, і навчав їх першої медичної допомоги. Вони займалися під псевдонімами у Skype, приховували обличчя і справжні голоси.
Під час протестів Харірі та його учні підбирали поранених і відвозили в безпечні місця. Влітку 2011 року сирійський уряд викрав колегу Харірі та трьох студентів. Через тиждень їхні обгорілі тіла знайшли на вулицях Алеппо.
Махмуд Харірі.
Yale School of Medicine / «Бабель»
Попри це Харірі й далі навчав нових учнів і оперував поранених. Щоб убезпечити себе, він працював під псевдонімом, який інколи змінював. Разом з колегами Харірі переніс усе обладнання в підвали закинутих будівель і лікував пацієнтів в укритті. Машини швидкої допомоги маскував брудом — так їх було важче помітити з повітря. Харірі знаходив волонтерів, які привозили ліки з Йорданії й Туреччини, та допомагав їм прокладати маршрут через Сирію — він часто змінювався через бойові дії.
«Більш ніж половина нашого медичного персоналу була волонтерами», — згадував Харірі на одній зі своїх лекцій. Дні у відділенні інтенсивної терапії називає кошмаром — разом з учнями він проводив десятки операцій на день.
У 2013 році Харірі запросив лондонського військового хірурга Девіда Нотта до Алеппо. Півтора місяця Нотт навчав Харірі та його учнів проводити операції на серці, судинах і грудній клітині. Коли Нотт повернувся до Лондону, то продовжив допомагати сирійським лікарям і давав їм поради під час операцій через Skype.
У квітні 2016 року під час одного з бомбардувань Харірі втратив ще одного друга — 36-річного дитячого лікаря Мухаммада Васім Мааза.
«Ми втратили одне з найкращих сердець у цьому світі, — сказав тоді Харірі в інтерв’ю CBC. — Ми втрачаємо наших лікарів. В Алеппо їх стає все менше. Це вже криза. Я не знаю, чого світ чекає».
Дитячий лікар Мухаммад Васім Мааза. Загинув у лікарні під час чергового обстрілу 25 квітня 2016 року.
Getty Images / «Бабель»
Попри загибель друзів Харірі каже, це були найкращі роки його життя — він допомагав людям. Лікар часто згадує, як діти дякували йому після операцій. Хоча смертей також було чимало — один хлопчик не пережив ампутації плеча і помер у нього на руках.
У 2016 році Харірі разом із сім’єю виїхав до Туреччини. Перші місяці він часто повертався у Сирію, щоб привезти необхідні ліки та обладнання для лікарні в Алеппо і допомогти своїм учням.
Згодом, завдяки Гарвардській гуманітарній ініціативі, Харірі на десять місяців переїхав до США і читав лекції в Гарвардському університеті. За цей час він створив онлайн-курс для сирійських студентів і тепер викладає їм через Skype. Як каже Харірі, він працює понад двадцять годин на день і зазвичай прокидається о третій ночі через різницю в часі між Туреччиною та Сирією.
Махмуд Харірі на занятті зі студентами на конференції «Друзі Фонду Девіда Нотта», травень 2024 року.
davidnottfoundation.com
Харірі читає лекції в університетах США, щоб зібрати гроші та залучити викладачів і студентів до його онлайн-курсу. Співпрацює з багатьма організаціями та університетами, наприклад, з Єльським університетом і благодійною організацією Девіда Нотта, який у 2013 допомагав в Алеппо. Харірі каже, найбільше в Сирії потрібні хірурги-травматологи та лікарі швидкої допомоги.
«З кожним днем вони втрачають надію, — говорить лікар. — Я почуваюся винним, що покинув їх. Я просто живу в безпеці зі своєю сім’єю, коли інші страждають і ризикують життям».
Поранені діти в польовому шпиталі після обстрілу сирійської армії, 2018 рік.
Getty Images / «Бабель»
«Бабель» ніколи не втомиться розповідати про злочини Росії, але для цього нам потрібна ваша підтримка: 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected]