[Дженніфер — авторка книги — говорить зі своєю подругою Ейлін]
— Я розмовляла з одним хлопцем — Абзом. Він написав мені у фейсбуці. Ти коли-небудь чула про цифрову валюту? Про біткоїн?
Я сказала, що кілька років тому чула щось, але не вдавалась у подробиці, на що Ейлін відповіла:
— Абз каже, що ванкоїн, ще одна криптовалюта, як і біткоїн, кращий за інші та швидко зріс у ціні. Люди отримують понад сто відсотків прибутку, на нього варто звернути увагу. Він запросив мене на вебінар, де виступала дівчина Ніккі. Той вебінар тривав цілу вічність! Я навіть вимкнула відео, бо засинала, тож мало що пам’ятаю, окрім того, що мої гроші зароблятимуть мені ще більше грошей.
***
Я попросила Ейлін дати йому мій номер телефону, і він подзвонив того самого вечора. Його звали Абз Десільва. Жив у Бірмінгемі, описав себе як «стратега зі створення багатства». Був сповнений ентузіазму, але не напористий. Він пояснив про цифрову валюту і як ця інвестиційна можливість дорожчає швидше за біткоїн.
— Щоб ви краще зрозуміли, рекомендую сходити на вебінар. — І цього вечора якраз один проводили! — Хочете приєднатися? Я надішлю вам запрошення, — промовив Абз.
— Звісно, хочу, це було б чудово.
Того самого вечора я приєдналася до вебінару, який проводила мила жінка Ніккі Ліндзі. Усе тривало півтори години. На вебінарі було, мабуть, ще зо сто осіб, а то й більше. Дев’яносто хвилин розповідали про маркетинг компанії, історію біткоїна, як він злетів у ціні. Ніккі навіть пояснила, що таке цифрова валюта. Вони повернули нас до часів кам’яного віку: нам розповідали, як люди обмінювали одні товари на інші, як гроші змінились із плином часу. Ідея полягала в тому, що цифрова валюта створить фінансову утопію, цифрове майбутнє, у якому готівка буде пережитком минулого. Ванкоїн мав стати світовим лідером, єдиною цінною валютою, криптовалютою номер один.
І тоді вони дістали свій козир — відрекомендували докторку Ружу Іґнатову. З’явившись на екрані, вона викликала неабиякий резонанс, не раз повторюючи рекламні слова про фінансову свободу. Відео, яке показали потенційним інвесторам у всьому світі, зняли професійно, а настійливе послання так переконувало, що я аж подумала, що деякі люди поклонятимуться перед ноутбуками їй та її ідеї. Вона здавалася божеством. На той момент усі називали її суперзіркою світу грошей. У неї був ступінь докторки, і до цього вона працювала у великій фінансовій компанії «Маккінзі й компанія». Там вона консультувала багато інших компаній, державні органи й уряди країн, що входили до списку «Найбільша тисяча» журналу «Форчун». Вони показали її на обкладинці «Форбс» і на двох сторінках усередині. Вона теж була в журналі «Файненшл ІТ» американця Кріса Прінсіпі, який рекламував ванкоїн як наступну криптовалюту номер один. А також показали її виступ на Європейському економічному саміті, де Ружа розповідала, чого їй удалося досягти, заснувавши «Ванкоїн».
Я сиділа в орендованій квартирі муніципального будинку й уже прославляла цю докторку Ружу, слухаючи, як Ніккі Ліндзі розповідає нам про ціну ванкоїна. А ще більше запалилась, коли вони пояснили, що тільки-но ми купимо пакет «Магнат» за 5 тисяч євро, то ціна цифрової валюти цього пакету становитиме 48 тисяч євро.
На той момент одна монета коштувала 5,25 євро. Водночас мене додали до групи у вотсапі, де йшла розмова, що ми дійсно можемо змінити життя наших сімей, тільки купивши пакет «Магнат» або інші дорожчі. Команда продажів наполягала: достатньо просто поглянути на будь-який з пакетів — і ми відразу станемо мільйонерами. Маркетинг був неймовірний. За правилами компанії, людина, яка першою зв’язалася з вами, у моєму випадку — Абз Десільва, сконтактує з вами знову. І він це зробив наступного дня. Голос із бірмінгемським акцентом пролунав зі слухавки:
— Привіт, Джен, то що думаєш?
— Боже мій, я просто вражена.
— Якраз настав час інвестувати, бо скоро буде поділ. І що швидше, то краще, бо твоя інвестиція зросте в ціні. Ти ж не хочеш цього пропустити? Зроби це зараз — і ставатимеш багатшою сьогодні, завтра й щодня.
***
Я сказала, що вже достатньо подумала й хочу придбати пакет «Магнат» за 5 тисяч євро. У його голосі залунала радість:
— Чудово, Джен. Я зараз дізнаюся деталі рахунку й перетелефоную тобі. Боже мій, як це все захопливо, я такий за тебе радий.
Він радів за мене? Нарешті я відчувала, що роблю з татовими грошима щось корисне. І це не здавалося безглуздою інвестицією, хоча мого батька вразили б розмови за шампанським і кількість грошей, які ми обговорювали.
***
Ейлін стала першою, кого я привела до ванкоїна. Вона пішла заварювати чай, а я подзвонила Абзу, щоб купити їй пакет «Трейдер». Це сталося 18 березня 2016 року. Того самого дня я купила й собі пакет «Протрейдер» за 1 тисячу євро. Абз був у захваті, що додало й мені радості. Ми негайно переказали гроші. Усе відбувалося так само: він дає нам реквізити на переказ, потім надсилає активаційні коди. Ми дуже хвилювалися перед оплатою пакетів, бо робили все самі. Після оплати Ейлін додали до груп у вотсапі. У якийсь момент мені здалося, що всі заспівають: «Алілуя!». Коли в групі написали, що я купила свій перший пакет «Магнат», то всі почали надсилати емодзі з оплесками — було багато «оплесків», ніби від групи підтримки. З першого дня ця атмосфера нагадувала секту.
Ейлін теж отримала палкі привітання. Усе було так просто: ти купуєш токени, вони генерують монети, які з’являються в тебе на рахунку. Одного дня, як нам сказали, ми зможемо перевести ці монети в євро або фунти. Здавалося, що це легкі гроші. Уже через тиждень спілкування у вотсапі ми зрозуміли, що наші пакети не змінять життя фінансово. Насправді нам хотілося ще більше інвестувати.
***
Нам розповідали: через три місяці ми зможемо отримати свої гроші назад. План був такий: за словами Ружі, коли всі монети «добудуть», вони чекатимуть на нас у бекофісі (в обліковому записі). Усе виходило ідеально, бо після цього я могла зняти 5 тисяч євро, Ейлін отримала б свої гроші й виплатила б кредит — і в нас залишились би гроші на інвестиції у ванкоїн. За теперішньою ціною я все ще мала 43 тисячі євро. І навіть не треба було напружуватися. Ми знали: з нами все буде гаразд.
***
Так хотілося, щоб ванкоїн став проривом у моєму житті. Я захоплювалася докторкою Ружею — магнетичною особистістю, гламурною модницею у світі багатих чоловіків. Вона була прикладом ідеальної феміністки, святою в зіпсованому світі, а я була її великою прихильницею. Вона жила в такому безпечному, такому комфортному світі, не переживаючи за рахунки за газ чи що подарувати онуці на день народження. Я теж хотіла бути безтурботною, і якщо до цього додавалася відпустка на пляжі, то навіть краще. Але найбільше хотіла того, чого не мала за всі сорок шість років, — безпеки. Ружа пообіцяла її. Коли я дивилася на Ружу й слухала її розповіді про те, що ми можемо досягти цих мрій, то вірила їй. Саме цього я потребувала.
***
Докторка Ружа мала маєтки в кожному куточку світу. Багато людей довіряло їй мільярди доларів, з якими вона, безперечно, уміла поводитися. Як інвесторка-ентузіастка, я радо підтримувала ванкоїн. Проте виникали й сумнівні моменти. Я запитувала, чому не можу вивести справжні гроші після обіцяних трьох місяців. На моєму рахунку було понад 40 тисяч фунтів стерлінгів, що звучало просто чудово. Тоді мій холодильник уже на ладан дихав, і навіть терміновий ремонт йому не допоміг би. Щоразу, як Ейлін підходила до холодильника по молоко до чаю, вона влаштовувала пантоміму, нюхаючи його. Отримати хоч трохи готівки на новий холодильник зовсім не завадило б.
Я ввічливо запитала про це Ніккі Ліндзі, а вона облила мене брудом. Мене це вразило, бо Ніккі завжди була милою, інколи навіть занадто. Постійно здавалося, що її єдина мета в житті — моє щастя. Як новачка у «Ванкоїні», я боялася, що роблю помилку, ризикуючи своїми 40 тисячами фунтів стерлінгів. Життя знову збиралося мене обікрасти? Ніккі була різкою, навіть грубою зі мною.
Я спокійно відповіла, що, за домовленістю, могла зняти саме готівку, а не ванкоїни після закінчення встановленого часу. Наскільки я розуміла, так було прописано в контракті. Я не панікувала, але хотіла б повернути свої початкові інвестиції, бо захищала те, що залишив мені батько. Вона запитала, навіщо мені зменшувати свої інвестиції та відсотки, якщо прибутки так стрімко зростають.
Вона знову всміхалася. У її словах був сенс. Що більше грошей на рахунку, то більший прибуток. Я відпустила цю думку, але однаково не могла заспокоїтися
Своє занепокоєння списувала на надмірну обережність, на образ старої жінки, що постійно хвилюється. Це був прекрасний новий світ. Я також постійно запитувала, чому банківські рахунки компанії змінюються кілька разів на тиждень, а мені відповідали, що банки не можуть упоратися з кількістю грошей, якою оперує компанія. Ну звісно, як така стара банківська система могла впоратись із цим дивом? Ми були першовідкривачами, частиною нового фінансового світу.
Нам обіцяли, що ми станемо багатими, продавши зароблені ванкоїни на публічній фондовій біржі за справжню валюту. От тільки була одна проблемка: досі не оголосили дати відкриття тієї біржі, де ми змогли б перевести частину прибутку в старомодну готівку й дійсно повернути свої інвестиції.
***
На вебінарах нам завжди нагадували про хейтерів, недоброзичливців ванкоїна. До цих людей ставилися як до розчарованих інвесторів у біткоїн або тих, хто проґавив чудову ініціативу докторки Ружі. Вони заздрили її приголомшливому успіху. Найбільшим гріхом було купувати біткоїн або іншу цифрову валюту. Такі дії вважалися зрадою. Ніхто, особливо Ружа чи всі лідери-діаманти, ніколи себе не заплямував би, інвестуючи в біткоїн. «Ніколи не ставте запитань» — ось такою була мантра компанії, інакше ваш рахунок, мої 48 тисяч євро, заблокують.
Навіть гірше, вас виженуть із проєкту. Коли я вперше побачила таку ситуацію, то була вражена й запитала, чому вони покарали людину просто за те, що вона ставила запитання, як мені здавалося, на законних підставах. Відповіддю ж було, що вони не справжні інвестори, вони тролі, хейтери. Ось тому їх і вигнали.
«Бабель» пропонує вам інвестувати не у фінансову піраміду, а в незалежну журналістику: 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected]