Індонезія
На саміті Індонезію представляв посол країни у Швейцарії Нгурах Сваджая, від імені міністра закордонних справ Ретно Марсуді. Фінальне комюніке Індонезія не підписала й офіційно заявила, що не стала цього робити через те, що на саміт не запросили Росію.
Англомовне індонезійське видання The Jakarta Globe цитує заяву представника Міністерства закордонних справ Роліансії Сумірата:
«Індонезія вважає, що спільне комюніке було б набагато ефективнішим, якби його склали інклюзивно й на рівній основі».
Загалом індонезійські медіа писали про саміт мало. Деякі — взагалі нічого. Лише в англомовному виданні The Jakarta Post вийшов короткий огляд заяв представників різних країн про саміт та заяви Володимира Путіна щодо російських умов миру. Там є як проукраїнські заяви від США та ЄС, так і позиція Китаю чи Саудівської Аравії, які закликають Україну «піти на поступки».
Філіппіни
Давній союзник США в Південно-Східній Азії, Філіппіни проголосували за ухвалений на Саміті миру документ. Однак у місцевих медіа про це майже не писали — публікували звіти з події від міжнародних інформагентств. Водночас заяви росіян там ігнорували.
Таїланд
На саміт від Таїланду поїхав заступник міністра закордонних справ Русс Джалічандра. Протягом зустрічі Джалічандра свою основну увагу приділяв продовольчій безпеці й публічно заявив, що Таїланд буде допомагати Україні відновлювати сільськогосподарські землі. Але комюніке країна зрештою не підписала.
Тайська преса писала про саміт по-різному. Англомовні видання Bangkok Post і The Nation зробили новинні огляди позицій різних країн. The Nation навіть навели цитату директора Центру міжнародних досліджень Володимира Дубовика про те, що нібито нейтральна позиція деяких країн насправді є проросійською. Тайськомовна газета Daily News висвітлювала саміт через призму позиції Китаю. Наприклад, зробила окрему новину про те, що Володимир Зеленський «благає Китай посилити свою дипломатичну роль».
На великому тайському форумі Asean Now користувачі сперечаються про рішення не підписувати комюніке. Проросійських та проукраїнських коментарів там приблизно порівну.
Русс Джалічандра бере участь у пленарному засіданні під час Саміту з питань миру в Україні поблизу Люцерну, 16 червня 2024 року.
Getty Images / «Бабель»
Південно-Африканська Республіка
ПАР представляв радник президента з нацбезпеки Сідні Муфамаді. Він не нова людина для України — вже бував, наприклад, на зустрічі щодо Формули миру на Мальті в жовтні 2023 року. Але ПАР зрештою загальний документ не підписала. І Муфамаді був одним з небагатьох, хто прямо назвав причину — присутність на саміті Ізраїлю, який комюніке підписав. Влада ПАР вважає Ізраїль агресором у Газі. Через це Муфамаді звинуватив міжнародну спільноту в «нездатності однаково і справедливо застосовувати міжнародне право у всіх конфліктних ситуаціях».
Також Муфамаді заявив, що йому не подобається пункт комюніке про ядерну безпеку для України, оскільки ядерна безпека важлива для всього світу.
Заява Муфамаді збурила жваву дискусію серед читачів провідного видання ПАР Daily Maverick, одного з провідних південноафриканських видань. Прихильники керівної партії «Африканський національний конгрес» радіють, що ПАР, на їхню думку, веде свою політичну гру. Інші читачі пишуть, що такі аргументи — ганьба, і цікавляться, чи підтримає влада ПАР, наприклад, дитячу працю, з огляду на те що Ізраїль проти неї.
Йорданія
Від Йорданії на саміт поїхав державний міністр у справах премʼєр-міністра Ібрагім Джазі. Спочатку країна була у списку тих, хто підписав комюніке. Потім зʼявилася новина, що Йорданія та Ірак відкликали свої підписи. Але джерело видання Al Rai серед йорданських чиновників стверджує, що насправді це була технічна помилка від початку — країна підсумковий документ і не збиралася підписувати. Така сама проблема, нібито, спіткала делегацію з Іраку.
Причини видання не наводить, але повідомляє, що їхні джерела переймаються, «щоб міжнародне право і Статут ООН застосовувалися за єдиними стандартами для всіх народів, країн і конфліктних ситуацій». Ймовірно, як і у випадку з ПАР, Йорданія була проти присутності Ізраїлю, якого теж вважає агресором.
Загалом йорданські медіа писали про саміт небагато і нейтрально, але часто зі співчуттям до українців, як, наприклад, у невеликому огляді від The Jordan Times.
Саудівська Аравія
Саудити комюніке не підтримали — і в місцевих медіа серед потоку повідомлень про Газу й «місцевих мучеників», завершення щорічного хаджу і Євро-2024 про саміт згадується лише на одному сайті, орієнтованому на бізнес-аудиторію. Це загальний огляд під заголовком «Український саміт показав складну дорогу до миру — і що робити далі, неясно».
Об’єднані Арабські Емірати
ОАЕ представляв старший дипломатичний радник президента Анвар Гаргаш. Він не підписав фінального комюніке. Арабське видання Al-Bayan, що належить уряду, опублікувало новину про те, що підсумковий документ «підтримало лише 80 країн», але не пояснило позиції президента. Медіа також висвітлювало позицію Кремля, Володимира Зеленського та президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн про те, наскільки успішним був саміт.
Дипломатичний радник президента Об’єднаних Арабських Еміратів Анвар Гаргаш на церемонії відкриття Саміту з питань миру в Україні, 15 червня 2024 року.
Getty Images / «Бабель»
Майже всі місцеві медіа не згадують про саміт і висвітлюють лише новини регіону. Тільки видання The National зібрало думки світових лідерів та заяви Володимира Зеленського, як-от що він «розчарований тим, що деякі світові лідери не підписали комюніке».
Країни Південної Америки
Українські медіа багато писали про підтримку з боку Аргентини та її президента Хавʼєра Мілея, який спочатку казав, що не зможе приїхати на саміт, але зрештою вирвався. І виголосив потужну промову про важливість підтримки демократії.
Але список південноамериканських країн, які підписали комюніке саміту й підтримували Україну раніше, не обмежується Аргентиною. На саміт також приїхав президент Чилі Габрієль Борич, який має хорватське коріння. Борич — соціаліст, а Мілей — лібертаріанець, тож стосунки між президентами сусідніх країн напружені. Але в питанні підтримки України вони збігаються.
На саміті Борич відкинув інші «мирні плани» та наголосив, що саме український план — перший, який дійсно може призвести до миру. Він також був серед шести учасників, які закривали саміт — разом з Володимиром Зеленським, президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, премʼєром Канади Джастіном Трюдо, президентом Гани Наною Акуфо-Аддо та президенткою Швейцарії Віолою Амгерд.
Серед країн Південної Америки комюніке також підписали Перу, Уругвай, Еквадор та Суринам, який був єдиним представником Карибської співдружності на саміті. Медіа цих країн обмежилися переважно короткими новинами про підсумки саміту. Наприклад, суринамське видання De Ware Tijd прямо пише, що Суринам підтримав комюніке, яке «рішуче звинувачує Росію у масових стражданнях і руйнуваннях, завданих війною». А уругвайська газета El Pais особливо переймається питанням ядерної безпеки та нагадує про окуповану Запорізьку АЕС.
Мексика
Від Мексики на саміт приїхала міністерка закордонних справ Алісія Барсена. На завершальному засіданні вона заявила, що війна в Україні загрожує безпеці не тільки Європи, а й у всього світу. Вона також була дуже стурбована ядерною небезпекою та тим, як швидко розповсюджується зброя в Європі.
Президентка Швейцарії Віола Амгерд (ліворуч) і міністерка закордонних справ Мексики Алісія Барсена перед церемонією відкриття Саміту з миру в Україні на курорті Бургеншток поблизу Люцерну, 15 червня 2024 року.
Getty Images / «Бабель»
Але зрештою Барсена не підписала комюніке, тому що на саміті не було Росії. Мексиканське видання FIA передає її заяву про те, що «необхідний діалог між двома сторонами». Тому міжнародна спільнота має «докласти дипломатичних зусиль, щоб долучити РФ до дискусії», яка пройде «під егідою ООН».
Інші медіа Мексики писали про саміт мало. В основному передавали заяви політиків та згадували інші країни, які також не підписали комюніке. Видання Sipce.com зробило короткий огляд зустрічі, який закінчило висновком, що конференція, найімовірніше, мало вплине на війну, оскільки на ній не було Росії та Китаю.
Бразилія
Бразилію як спостерігача представляла пані посол країни у Швейцарії Клаудія Фонсека Буцці. Країна не підписала комюніке. Президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва взагалі відмовився приїжджати на саміт. Він каже, що Бразилія братиме участь у дискусії про мир лише тоді, коли «дві сторони, що конфліктують, сядуть за один стіл».
Державне інформагентство Agência Brasil цитує президента: «У сварці між двома людьми не треба думати, що розвʼяжеш проблему, зустрівшись лише з одним з них». Лула також заявив, що Бразилія разом із Китаєм вже пропонували у травні 2024 року «ефективні переговори».
З опозиційних до чинного президента медіа про саміт писало лише видання O Globo. Медіа публікувало заяви російського уряду та представників країн, що взяли участь у саміті. O Globo також зробило короткий огляд подій у перший і другий день саміту.
Ватикан
Ватикан представляла делегація на чолі з державним секретарем Пʼєтро Пароліном. Він каже, що не підписав комюніке, бо Святий Престол «відповідно до своєї природи» взяв участь як спостерігач. Хоча Вселенський патріарх Варфоломій також був спостерігачем на саміті, але документ підписав.
Офіційний новинний портал Святого Престолу Vatican News опублікував головні тези з промови Пароліна. Той повторив послання Папи Римського про те, що Святий Престол «дуже стурбований трагічними гуманітарними наслідками війни». Паролін пообіцяв, що Ватикан і надалі підтримуватиме звʼязок з українською та російською владою та допомагатиме реалізувати «посередницькі ініціативи, прийнятні для всіх сторін».
Віола Амгерд, державний секретар Ватикану П’єтро Паролін, президент України Володимир Зеленський перед відкриттям Саміту з миру в Україні на курорті Бургеншток, 15 червня 2024 року.
Getty Images / «Бабель»
Vatican News також опублікував ще один текст про те, що комюніке підтримали не всі присутні, попри чутливу тему викрадених українських дітей.
Сербія
Сербські медіа рясніють повідомленнями від російських пропагандистів. З посиланням на «РИА Новости» чи Sputnik вони передають тези, що «Саміт миру зазнав фіаско» чи що «Заходу не вдалося ізолювати Росію». Стаття приватного видання «Политика» називається «Розбіжності між учасниками мирного саміту щодо України», і ледь не основний коментатор там — прессекретар Путіна Дмитро Пєсков.
При цьому державний мовник РТС опублікував значно лояльніший текст, цитуючи місцевих аналітиків. «Я думаю, що ми на порозі клопіткого процесу, в результаті якого, ймовірно, на території Європи відновиться мир», — сказав медіааналітик Іван Мілетич. Матеріал державного мовника суголосний з офіційною позицією Сербії, яка підпис під комюніке саміту поставила.
Угорщина
Будапешт на саміті представляв міністр закордонних справ країни Петер Сіярто — який підписав комюніке, але від участі у спільній фотосесії показово відмовився. За його словами, без Росії подібні саміти сенсу не мають.
Провладні угорські медіа активно критикують сам факт зустрічі, називаючи її «самітом продовження війни». З таким формулюванням вийшла стаття в головному проурядовому виданні країни Magyar Hirlap. Стаття цитує аналітика будапештського Szazad Institute Даніеля Деяка, який запевняє, що проводити саміт без Росії та Китаю вже було помилкою. Далі він оцінює заяви Зеленського як такі, що орієнтуються не на пошук компромісу, а на отримання більше ресурсів та зброї для протистояння росіянам. І що навіть США це вже нецікаво, бо Джо Байден до Швейцарії не приїхав. Також видання зловтішається, що партія «найбільш провоєнного європейського лідера» Емманюеля Макрона зазнала поразки на виборах до Європарламенту, а відтак лідер Франції має змінити свою позицію щодо України, або ж його замінять «сили, які є свідченням змін у Європі».
Незалежне медіа hvg оцінює саміт як «подію з добрими намірами», яка, втім, поки що не наближає мир — через відсутність на події кількох ключових країн. А колумніст Тамаш Ронай у онлайн-виданні Nepszava похвалив українську сторону за значні зусилля. У колонці під назвою «Миротворці» він відзначив, що серйозним політичним успіхом Києва є «згода 80 країн не підтримувати відмову України від окупованих територій в обмін на мир». Цю колонку передрукував проорбанівський угорський сайт Mandiner — і його читачі залишили коментарі на кшталт «Скрізь огидна європейська пропаганда. Ви брехун, підлий і жалюгідний».
Жінки сидять на лавці перед гігантськими літерами з написом YOUkraine на березі озера Люцерн 16 червня 2024 року.
Getty Images / «Бабель»
Не хочете жити у світі, де правду називають пропагандою? Підтримайте незалежну журналістику: 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸PayPal: [email protected].