У 2012 році в Аргентину приїхали Людвіг Гіш і Марія Маєр Муньос. Гіш прибув першим, з Уругваю, а Маєр Муньос — трохи згодом і з Мексики. Пара майже одразу почала збирати документи, щоб отримати аргентинське громадянство. Гіш стверджував, що він громадянин Австрії, а його мати — аргентинка. Це дозволило йому швидко отримати громадянство. Маєр Муньос говорила, що вона мексиканка, яка народилася в Греції, а громадянство її матері — австрійське. Як згодом виявилося, їхні документи були фальшивими.
Пара переїхала в Буенос-Айрес і оселилася в районі для середнього класу Бельграно. Маєр Муньос відвідувала заняття зі звʼязків з громадськістю, Гіш відкрив рахунки у двох аргентинських банках. Сусіди описували їх як соромʼязливу пару, консьєрж бачив, як вони приходили і йшли з дому у звичайний час, а Гіш часто носив краватку. У 2013 році пара народила дочку Софі. Наступного року Маєр Муньос отримала аргентинське громадянство. Вони офіційно одружилися, народився син Данієль.
У 2015 році в аргентинському паспорті Маєр Муньос дивним чином змінилося громадянство її матері — воно раптово стало мексиканським, а не австрійським. Подружжя планувало переїхати до Європи, анкетна перевірка по австрійських базах даних легко б виявила брехню.
Гіш і Маєр Муньос виїхали з Аргентини у 2017 році та осіли в Словенії. Гіш заснував IT-бізнес, продавав доменні імена і хмарний хостинг. У компанії було три підписники на X, включаючи обліковий запис бізнесу його дружини. Маєр Муньос заснувала онлайн-компанію Art Gallery 5ʼ14, яка купувала і продавала сучасне мистецтво. Галерея стверджувала, що працює з девʼятьма десятками художників, сама Маєр Муньос проводила художні ярмарки та виставки в Європі.
Офіс галереї Маєр Муньос. Виставка галереї в одному з європейських міст.
The Wall Street Journal
У 2019 році Гіш і Маєр Муньос отримали словенські посвідки на проживання. Вони справно платили податки, не отримували державного фінансування, а також не мали жодних відносин з юридичними особами — це могло викликати підозри у словенської влади. У них не було портретних фотографій у соцмережах, вони не постили селфі. Сусіди говорили, що подружжя майже ніколи з ними не віталося, а з дітьми спілкувалося іспанською.
Двадцять четвертого лютого 2022 року, в день, коли Росія розпочала повномасштабну війну в Україні, подружжя виїхало в Аргентину, щоб отримати нові закордонні паспорти. Потім через Франкфурт вони повернулися в Словенію. А невдовзі словенське Агентство розвідки та безпеки отримало сигнал, що їм варто зацікавитися подружжям.
Насправді Людвіг Гіш і Марія Маєр Муньос — це Артем і Анна Дульцеви. Вони одружилися за кілька місяців до того, як приїхали в Аргентину. Артем народився в Башкортостані й був офіцером російської Служби зовнішньої розвідки (СЗР). Анна з Нижнього Новгорода і мала навіть вище звання в СЗР, ніж її чоловік.
Росіяни використовували Словенію як базу для поїздок по Європі, де виконували завдання Кремля і підтримували звʼязок з Москвою. Чим саме вони займалися, словенські правоохоронці не розповідають. Відомо лише, що Гіш і Маєр Муньос відмовилися щось говорити. Але в їхніх комп’ютерах знайшли зашифроване обладнання для зв’язку з Росією, а в тайнику в холодильнику — сотні тисяч доларів. Подружжя навіть готувало своїх дітей до того, що їхніх батьків можуть несподівано затримати.
Слідчі почали прослуховувати пару, збирали текстові повідомлення. Словенія запросила в Інтерполу відбитки пальців Артема та Анни Дульцевих і відправила їх до Аргентини, щоб порівняти з відбитками Гіша та Маєр Муньос. Вони виявилися ідентичними.
Виявилося також, що подружжя почало шпигувати в самій Словенії. Ціллю було Агентство співробітництва регуляторів енергетики (ACER), фактично євросоюзівське «Укренерго», найважливіша інституція ЄС в Любляні. Дульцеви жили за пʼять миль від офісу цього регулятора.
У грудні 2022 року подружжя Дульцевих заарештували. Суд був закритим, Дульцеви отримали вісім років за шпигунство. Майже одразу після їхнього арешту зі Словенією зв’язалася Росія. Там підтвердили, що затримані дійсно працюють на зовнішню розвідку. Обговорювалися варіанти обміну, але сторони так і не домовилися. Можливо, Дульцевих обміняють на репортера WSJ Евана Гершковича, якого в березні 2023-го затримали в Єкатеринбурзі та звинуватили в шпигунстві. Джерела The Wall Street Journal серед словенських чиновників кажуть, що Росія зацікавлена відновити щодо цього перемовини.
Паспорт Маєр Муньос. Паспорт Гіша.
The Wall Street Journal
Діти Дульцевих перебувають у словенському інтернаті. У будинку, де вони жили в Словенії, тепер проживає інше подружжя, яке відмовилося від коментарів. Сусіди кажуть — вони теж росіяни.
Незабаром після арешту Дульцевих інші двоє підозрюваних російських нелегалів — жінка і чоловік з грецьким і бразильським паспортами — зникли в Афінах і Ріо-де-Жанейро. Вони залишили свій бізнес і романтичних партнерів, які не мали уявлення, ким є насправді їхні кохані. Жінка і чоловік мали паспорти на ім’я Марії Цалли та Кампоса Віттіха. Насправді вони були одруженими офіцерами російської розвідки, які окремо працювали в Греції та Бразилії. Грецькі правоохоронці повідомляли, що справжнє їхнє прізвище — Шмирьови. А словенські чиновники кажуть, що пару відкликали в Москву, бо боялися викриття після арешту в Словенії.
Справа Дульцевих розкрила нову тактику російської шпигунської машини. Зазвичай російські розвідники — це дипломати, які працюють у європейських країнах. А от нелегали, такі як Дульцеви чи Шмирьови, формально ніяк не пов’язані з Росією. Вони роками живуть у своєму цільовому регіоні, ретельно будують легенду, а потім передають дані та шукають людей, щоб завербувати їх.
У 2011 році ФБР провела операцію «Історія привидів». Тоді в США затримали десятьох російських шпигунів. Вони витратили роки, щоб створити чітку легенду — одружилися, купили будинки, інтегрувалися в американське суспільства. Один зі шпигунів навчався в Гарварді, а інший отримав два ступені магістра в Університеті Сетон-Холл. Ще двоє працювали у сфері нерухомості. Насправді ж вони збирали розвіддані та передавали їх у Москву, а також шукали майбутніх агентів.
Такі шпигуни стикаються з більшими ризиками, ніж ті, що працюють у посольствах і, відповідно, захищені дипломатичним імунітетом. Але вони стали важливим інструментом для Кремля, коли Євросоюз із початком повномасштабної війни в Україні вислав близько 700 працівників посольств за підозрами в роботі на російську розвідку. Словенські чиновники вважають, що сплеск кількості росіян, які вступають у словенські виші останні два роки, невипадковий — цілком можливо, що серед них багато російських агентів. У березні цього року уряд Словенії депортував вісьмох російських студентів за прокремлівську пропаганду.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що зараз розробляють плани, як посилити заходи безпеки проти російських розвідників у Європі.
«Бабель» щодня знаходить найцікавіше в іноземних медіа. Підтримайте нас: 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸PayPal: [email protected]