ASC 890 — літак дальнього радіолокаційного виявлення (ДРЛВ). Простіше кажучи, повітряний радар. Одна з його головних задач — виявляти повітряні цілі, як-от літаки, ракети та БпЛА.
Є таке поняття, як радіогоризонт — це відстань, за якою ціль вже непомітна для наземного радара. «Наприклад, крилата ракета летить на висоті 50 метрів. Яким би потужним не був наземний радар, уже за 40—50 кілометрів [від нього] він ракету не побачить, бо вона буде за радіогоризонтом. Єдиний вихід — підняти радіолокаційну станцію нагору, тобто створити такий літак», — пояснює Олег Катков. За його словами, ASC 890 може помітити ціль залежно від її типу приблизно за 450 кілометрів.
На інфографіці показано, чому ДРЛВ кращий за наземний радар. Через кривизну Землі й перешкоду наземний радар бачить лише одну ціль, в той час як літак — усі три.
«Бабель»
У повітрі цей літак працює разом з винищувачами. ASC 890 не тільки бачить ціль, але й наводить винищувач на неї, щоб той міг її збити. «Річ у тім, що хоч на винищувачах є свої власні радіолокаційні станції, вони не дуже потужні, дивляться на меншу дальність. У парі з літаком ДРЛВ винищувачі можуть не вмикати власні станції та працювати в режимі маскування. Тобто для ворога атака буде непомітною», — каже Олег Катков.
Ще одна задача ASC 890 — проводити радіоелектронну розвідку. Такий літак може помічати, де стоять ворожі радіолокаційні станції чи системи ППО, і попереджати про це військових, зокрема пілотів. ДРЛВ може допомогти знищувати літаки, з яких росіяни запускають керовані авіабомби. На практиці, каже Микола Бєлєсков, це ризикована ідея — літаку доведеться бути занадто близько до лінії фронту, де він потрапляє в поле зору російської ППО.
«Наприклад, комплекси С-400 бачать ціль на відстані мінімум 200 кілометрів. Ризикувати таким літаком не дуже раціонально», — каже Бєлєсков.
ASC 890 максимально посилить F-16, які очікує Україна. За словами Олега Каткова, без ДРЛВ F-16 втрачають до 50% своїх можливостей. Микола Бєлєсков додає, що літак можна використовувати й зараз, без F-16. Це можливо, якщо на зенітних комплексах Patriot теж встановлена автоматизована система управління.
«Але для максимального ефекту потрібен винищувач, і саме натівський — тоді вони будуть автоматично взаємодіяти. В іншому випадку це буде механічна передача даних, це не дуже зручно», — додає Бєлєсков.
Швеція передає нам точно поки один літак. За словами Миколи Бєлєскова, у самої Швеції їх два — тому не варто було чекати, що країна віддасть обидва. Але компанія виробляє ці літаки на замовлення інших країн.
Невідомо, коли ASC 890 доправлять в Україну. До того ж для роботи на таких літаках потрібні не лише пілоти, але й оператори радіолокаційної станції, яких треба підготувати. Швеція пообіцяла повністю профінансувати як навчання екіпажів, так і технічне обслуговування літака. Коли почнеться навчання чи можливо воно вже триває або навіть завершилося — публічно невідомо. «Часто такі процеси вже відбуваються, просто непублічно», — каже Олег Катков.
Росіяни, вочевидь, намагатимуться знищити ASC 890 — тож Україні доведеться придумати, як його захистити. Микола Бєлєсков впевнений, що Україна вже готується до цього, так само як і до майбутнього захисту F-16.
«Це буде викликом для України, але й для росіян теж. Адже якщо ти намагаєшся вполювати таку жирну ціль, треба залучити дуже багато ресурсів», — підсумовує Бєлєсков.
Цього року Україні вдалося збити два ДРЛВ росії — літаки А-50. Їх використовували, щоб проводити радіолокаційну розвідку і наводити ракетні удари. Повітряним силам вдалося їх збити, бо росіяни не очікували, що потрапляють у зону дії українських систем ППО. Тож Україні важливо не повторити цю помилку.
Україні потрібна зброя, «Бабелю» — ваші донати: 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸PayPal: [email protected].