Як влада змінювала риторику про демобілізацію
-
«Що робити з людьми, які два роки без ротації воюють на фронті? Вочевидь, що треба якусь відповідь на це запитання давати. І ми від військових багато чекаємо цих відповідей, вони не надають, тому ми будемо просто самі ухвалювати рішення», — Давид Арахамія, голова фракції «Слуга народу» і член парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
-
«Основою демобілізації має бути питання, скільки часу ти був у бойових діях. Наприклад, можна 36 місяців загально, а якщо в бойових діях був понад 6 місяців, маєш право мобілізуватися після 12 місяців служби», — Роман Костенко, народний депутат від партії «Голос», секретар парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
-
«Я поки що не побачив там [у проєкті закону про мобілізацію] демобілізації, хоча я вважаю, що це питання номер один», — президент України Володимир Зеленський під час пресконференції в Україні.
-
«Разом з Міноборони ми погодилися на цифру 36 місяців [служби, після яких боєць може демобілізуватися], сподіваючись на два моменти: перше — що не буде загострення на фронті. І друге, найголовніше — що цих людей через 36 місяців буде ким замінити», — Валерій Залужний, на той час головнокомандувач Збройних сил України.
-
«Воїнам треба дати можливість відпочити. Це справедливо», — Рустам Умєров, міністр оборони.
-
«Є люди, які з першого дня на війні, і те, що вони не жаліються, не значить, що не має бути можливості їх замінити. Справедливо, що людина має знати, куди вона йде, на скільки, як її підготують», — Володимир Зеленський в інтерв’ю британському телеканалу Channel 4.
-
«У звичайному законодавстві не існує демобілізації під час війни. На це ніхто не розраховував. Тому є різні питання — щодо ротації, відпусток», — Володимир Зеленський в інтерв'ю французьким виданням BMF TV та Le Monde.
-
«Пропонується питання підстав звільнення з військової служби та запровадження на законодавчому рівні ротації військовослужбовців унормувати окремо шляхом розгляду в іншому законопроєкті», — головком ЗСУ Олександр Сирський у зверненні до Рустама Умєрова.
Норма закону: громадяни зможуть оновити свої дані в електронному кабінеті призовника.
Мета: спростити роботу ТЦК, створити зручний інструмент для всіх охочих.
Як буде працювати на практиці: е-кабінет до кінця червня має розробити Мінцифри. У ньому можна буде авторизуватися через BankID або «Дію.Підпис». Із баз даних туди підтягуватимуть ПІБ, прописку, дату народження, сімейний стан, відомості про членів сімʼї, освіту тощо. Усі необхідні дані військовозобов’язані зможуть оновити онлайн.
У перших варіантах законопроєкту реєстрація в е-кабінеті мала бути обов’язковою, щоб ТЦК могли надсилати туди електронні повістки. До другого читання цю норму прибрали — тепер реєстрація добровільна і необовʼязкова.
Народна депутатка Марьяна Безугла, яка працювала над законопроєктом, пояснює «Бабелю»: депутати вирішили, що обов’язкова реєстрація дискримінує людей, у яких немає доступу до інтернету. А от українцям за кордоном він точно стане в нагоді й спростить процедуру. Єдине питання — як багато з них готові зробити це добровільно.
Норма закону: військовозобовʼязані громадяни в період воєнного стану повинні постійно мати при собі військовий квиток чи посвідчення військовозобовʼязаного і предʼявляти їх на вимогу представників ТЦК чи поліції.
Мета: опосередковано долучити поліцію до процесу мобілізації та полегшити роботу ТЦК.
Як буде працювати на практиці: нова норма не означає, що поліцейські тепер видаватимуть повістки, пояснює «Бабелю» один із розробників законопроєкту, депутат Федір Веніславський. Це і надалі робитимуть виключно працівники ТЦК, а поліцейські матимуть доступ до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобовʼязаних і резервістів, за яким вони зможуть звіряти дані.
«Якщо, наприклад, поліцейські перевірили документи та зʼясували, що людина не актуалізувала свої військово-облікові дані, вони можуть доставити її до ТЦК, — говорить Веніславський. — Якщо документів із собою не було, поліція зʼясує, чи не ухиляється людина від мобілізації. Якщо так — теж можуть доставити в ТЦК».
Ця нова практика, на думку юриста ICF Law Group Володимира Романчука, має певні ризики. «Я не розумію, як можна юридично регламентувати затримання людини, яка не взяла із собою військовий квиток, — каже він. — Це буде приводом оскаржити [дії поліції] в національних судах, а потім, можливо, і в міжнародних».
Романчук моделює ситуацію: наприклад, поліцейський зупинив людину, побачив, що та не оновила свої дані, і попросив її піти в ТЦК. «А людина скаже, що не може, бо зараз прямує до лікаря. Затримувати й насильно доставляти кудись поліція не може», — каже Романчук.
Норма закону: працівники ТЦК і поліцейські повинні знімати на камеру процес, як вони перевіряють документи і вручають повістки.
Мета: зменшити зловживання з боку ТЦК і поліції.
Як буде працювати на практиці: за законом повістки можна видавати майже де завгодно — на вулиці, на блокпості, в офісі чи вдома. Але є важливий нюанс — на момент вручення в повістці вже мають бути ПІБ військовозобовʼязаного, адреса реєстрації, підпис керівника ТЦК, дата і печатка. Заповнювати повістку прямо на місці, переписуючи всі дані з документів, — незаконно. Ця норма діяла до ухвалення нового закону про мобілізацію і діє зараз, але працівники ТЦК постійно її порушували.
Фото- і відеофіксація процесу вручення повісток мають виправити цю ситуацію. Однак юрист Володимир Романчук каже, що навряд ця норма щось суттєво змінить. Людям доведеться йти в суди, отримувати доступ до відео і проходити довгу процедуру. Усе це паралельно з процесом мобілізації, який, напевно, рухатиметься швидше.
Норма закону: працівники ТЦК можуть подавати на ухилянтів до суду з вимогою позбавити їх водійського посвідчення.
Мета: обмежити права ухилянтів і спонукати їх до мобілізації.
Як буде працювати на практиці: позбавляти водійських посвідчень планують лише тих, хто не зʼявиться в ТЦК після вручення повістки.
Процес виглядатиме так: спочатку ТЦК просить поліцію доставити порушника. Якщо протягом пʼяти днів правоохоронці цього не зроблять, ТЦК поштою відправляє відповідну вимогу на адресу реєстрації. Після цього в людини є ще 10 днів. Якщо людина не приходить, ТЦК звертається до адміністративного суду і просить тимчасово заборонити ухилянту керувати машиною, поки він не зʼявиться до ТЦК. Суд має розглянути це прохання протягом місяця.
У цій схемі, на думку юриста Володимира Романчука, є кілька вузьких місць. Перше — суди будуть перевантажені такими справами. Друге — у законі немає відповідальності для працівників ТЦК, якщо вони не подадуть на ухилянта до суду. А це додаткові корупційні ризики. Що з цим робити — незрозуміло, адже працівники ТЦК — військовослужбовці, і рішення про їхню відповідальність має приймати командування Сухопутних військ.
Третє — адмінсуди в принципі не мають розглядати такі справи. У Головному юридичному управлінні Верховної Ради вважають, що це прерогатива міських і районних судів. Однак і Веніславський, і Романчук не бачать у цьому проблеми.
«Обовʼязок захищати Батьківщину — це публічний інтерес держави, — каже Веніславський. — Органи державної влади, які відстоюють його, можуть звертатися до адміністративного суду. Ця можливість існувала і раніше. Ми нічого нового не придумали».
Норма: громадяни за кордоном можуть отримати консульські послуги лише за умови, що оновили свої дані в ТЦК.
Мета: оцінити реальний мобілізаційний ресурс всередині країни.
Як буде працювати на практиці: в українських консульствах за кордоном українці можуть отримати свідоцтво про народження, продовжити дію закордонного паспорта, отримати український тощо. Чоловіки від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном, мають до 18 червня оновити свої дані в ТЦК. Якщо вони цього не зроблять, майже всі консульські послуги для них будуть недоступні.
МЗС вже повідомило, що з 24 квітня припиняє надавати консульські послуги військовозобовʼязаним чоловікам за кордоном, поки не отримає розʼяснення щодо мобілізаційного закону.
Федір Веніславський стверджує: ця норма потрібна, щоб спростити роботу ТЦК. Так держава буде знати, скільки реально військовозобовʼязаних чоловіків перебувають за кордоном, і не буде розшукувати їх в Україні, витрачаючи ресурси ТЦК. Депортувати таких чоловіків в Україну, запевняє Веніславський, не будуть — таких механізмів зараз не існує.
Юрист Володимир Романчук каже, що ця санкція виглядає доволі радикальною, адже сильно обмежує права чоловіків за кордоном.
«Частина з них просто вирішать відмовитися від українського паспорта, — каже юрист. — З одного боку, вони лишаться виплат, які отримують як біженці, з іншого — і держава втратить громадян, які їй потрібні».
Норма: військовослужбовці отримують додаткові винагороди й виплати.
Мета: мотивувати вже діючих військових, а також цивільних, щоб вони мобілізувалися.
Як буде працювати на практиці: невідомо. За словами голови Бюджетного комітету Ради Роксолани Підласої, щоб мобілізувати 400—500 тисяч людей, Україні знадобиться 700 мільярдів гривень. З них приблизно 300 мільярдів потрібні на нових мобілізованих, а ще 400 мільярдів — на техніку і зброю. Це, за словами депутатки, майже 22% всіх видатків бюджету на 2024 рік. І проблема в тому, каже економіст Юрій Гайдай, що в держави наразі додаткових грошей немає.
«Усе, що зверху закладеного в бюджеті, треба шукати додатково. Зараз Силам оборони не вистачає буквально всього. Лише невелику частину з цих потреб можна перекрити, якщо ефективніше збирати податки, — каже експерт. — Якщо далі збільшувати видатки й не мати нових джерел фінансування, це призведе до емісії гривні. Тобто Нацбанку доведеться викупати облігації. Це поганий інструмент «останньої надії», якого краще уникати. Може прискоритись інфляція, а гривня — впасти».
Що ще не так із законом:
- Із закону прибрали норму про демобілізацію — про це попросив Генштаб. Міноборони обіцяє розробити новий законопроєкт про демобілізацію і ротацію протягом восьми місяців. Це демотивувало військових, каже «Бабелю» один з учасників робочої групи. «Законопроєкт затягували, максимально помʼякшили для ухилянтів і не визначили чітких термінів [демобілізації], — каже він. — Звісно, усіх відпустити одразу неможливо, але можна було хоча б запустити цей процес».
- Закон ніяк не регулює роботу військово-лікарських комісій і не вирішує проблему корупції у ВЛК.
- Місцева влада отримала більше повноважень. Тепер вона веде облік призовників, сповіщає про мобілізацію і необхідність прибути до військової частини. Вона може також допомагати ТЦК із реальними адресами військовозобовʼязаних. Це, на думку Романчука, може призвести до масштабних зловживань. На місцях посадовці й депутати на свій розсуд зможуть вирішувати, кого направляти в ТЦК, а кого ні.
- ТЦК можуть не встигнути оновити дані всіх чоловіків за 60 днів, навіть якщо працюватимуть без вихідних. Це порахувало видання «Тексти». Утім, якщо охочих буде небагато, проблема зникне сама собою.
Не чекай, поки ми попросимо про донат, — підтримай «Бабель» за покликом серця): 🔸 у гривні, 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸PayPal: [email protected]