Герцог Альбрехт Валленштайн узагалі не здивувався, коли до його спальні ввірвалися вбивці. Він усе життя довіряв зіркам більше, ніж людям, а тому твердо знав: якщо планети вишиковуються в лінію — по один бік Сонця Сатурн і Юпітер, а по другий бік Меркурій і Венера — настав його час помирати. Гороскоп передбачив: при такому розташуванні небесних світил Альбрехт фон Валленштайн має зустріти свою смерть...
Події, які інтригували й інтригуватимуть поетів та істориків не одне століття, відбулися пізно ввечері 25 лютого 1634 року на крайньому заході Чехії, у містечку Егер (сучасний Хеб). Незадовго до цього тут у супроводі найвірніших прихильників зʼявився генералісимус, герцог Альбрехт Венцель Євсевій фон Валленштайн (у Чехії його називають лише Вальдштейн) — один з найвідоміших полководців Європи раннього Нового часу.
Всемогутній головнокомандувач армії імперії Габсбургів під час Тридцятилітньої війни був змушений шукати притулку поблизу позицій шведських військ. У битві під Лютценом 6 листопада 1632 року він зазнав своєї єдиної серйозної поразки. Армія союзників (шведи та саксонці), попри загибель геніального полководця — короля Швеції Густава II Адольфа — схилила шальки терезів на свій бік. Валленштайн відступив з Саксонії в Чехію й почав залаштункові переговори з усемогутнім шведським канцлером Акселем Оксеншерною. Найбільші гарнізони імператорських військ відмовилися коритися полководцеві, який мов загнаний вовк переїжджав з одного міста в інше в західній Чехії. Йому залишилося зробити останній крок — приєднатися до шведів, непримиренних ворогів імперії Габсбургів. Але відтоді зірки остаточно відвернулися від Валленштайна.
24 січня 1634 року таємним указом імператора Фердинанда II Габсбурга герцога змістили з посади й позбавили всіх земель і титулів. Оголошення будь-кого «поза законом» в імперії не давало навіть найменших шансів на виправдання. Але генералісимус уперто намагався втриматися на владному олімпі — майстра інтриг усе ще продовжували хвилювати грандіозні плани європейського масштабу.
Упродовж майже десяти років він наганяв жах на всю Європу, його влада була значно більша за владу імператора Священної Римської імперії німецької нації. Багато дослідників упевнені, що генералісимус вирішив почати самостійну гру на руїнах імперії, знекровленої довгою війною, спираючись на допомогу Франції та Швеції — головних ворогів Габсбургів і Рима. У кожному разі, таємні переговори зі шведами він розпочав ще перед битвою під Лютценом — про це збереглися документальні свідчення.
Здавалося, неперевершений шаховий гравець, який блискуче продумував багатоходові комбінації — й на європейському театрі воєнних дій, і на ниві «підвищення свого добробуту» завдяки реквізиції маєтків і багатств переможених ворогів, — виплутається зі складного становища, в якому опинився. Але Валленштайн не знав, що 18 лютого 1634 року імператор видав ще один таємний указ — про його арешт. Виконавці мали доправити бунтівного генералісимуса до Відня «живим або мертвим».
***
Того фатального вечора полководець попрощався зі своїм придворним астрологом Баттістою Сені й готувався до сну. Італієць кілька годин розмовляв з Валленштайном про розташування планет і зірок, бо герцог ніколи не ухвалював важливих рішень без підказок свого звіздаря. На прощання зі своїм володарем, «сірий чоловік», як його позаочі називали солдати, мовив: «Небезпека не минула...».
***
Змовники негайно відправили своїх людей за межі замку, щоб нейтралізувати прибічників Валленштайна. Покої полководця перебували під якнайсуворішим контролем драгунів Бутлера. Близько години Леслі й Бутлер радилися, не наважуючись виконати наказ імператора. Зрештою вони вирішили діяти, але чужими руками. Так двоє капітанів-драгунів, ірландець Вальтер Деверу і шотландець Діонісіус МакДональд, можна сказати, «увійшли в історію». Разом із шістьма солдатами, озброєними алебардами, кондотьєри рушили до покоїв Валленштайна в будинку бургомістра Пахельбеля на головній площі міста, названій нині іменем гуситського короля Їржі з Подєбрада. Лише вірний паж полководця намагався перешкодити змовникам, але його вбили.
Валленштайн, який прокинувся від галасу, спокійно стояв біля вікна на другому поверсі будинку. Він бачив, як змовники зі смолоскипами в руках виламували двері, проте не рушив з місця. І так само спокійно та з гордовитим виразом обличчя вислухав звинувачувальну тираду Деверу. Якщо вірити Фрідріху Шиллеру (він використовував джерела XVII століття), то герцог широко розкинув руки й прийняв удар алебардою прямо в груди. Без найменшого звуку і стогону генералісимус упав мертвим.
Коли Фердинанд II Габсбург дізнався про вбивство Валленштайна, то повівся в найкращих традиціях своїх учителів-єзуїтів — наказав відслужити три тисячі панахид за вбитим у віденських храмах і... нагородив заколотників за найвищим розрядом: маєтками, камергерськими ключами й золотими ланцюгами. Кожен із 36 драгунів полку Бутлера, які брали участь у нічному вбивстві Валенштайна та його соратників, отримав по кілька сотень талерів. Капітану Деверу, який, на думку істориків, завдав останнього удару у груди полководця, що стояв перед ним у нічній сорочці, дісталося 1000 талерів — майже 30 кілограмів срібла. Тоді це була астрономічна сума!
***
Гороскоп, який не тільки передбачив час смерті, а й провістив велику долю невідомому капітанові імператорських військ, склав сам Йоганн Кеплер. Із таким проханням до видатного німецького математика й астронома Валленштайн звернувся в 1608 році через посередника відомого празького медика Штромеєра. Ось тоді-то Кеплер і передбачив, що смерть до майбутнього героя прийде під час протистояння Сатурна і Юпітера Меркурієві та Венері, тобто на початку березня. Валленштайна вбили 25 лютого 1634 року близько 21 години. До невеликої похибки в розрахунках Кеплера та її причин ми ще повернемося.
Що ще побачив Кеплер, дивлячись на зірки? Коли вчений розрахував розташування між Меркурієм і Юпітером у гороскопі капітана, який народився 24 вересня 1683 року під знаком Терезів, то написав таке: «Меркурій перебуває в точній опозиції до Юпітера, а це дає мені підстави стверджувати, що цей пан дуже марновірний, що під його владою перебуває величезна кількість людей, і не простих, а озброєних. У зв’язку з чим його власна особа потрапляє в страшенну плутанину й викликає велике збентеження. Зіставлення Меркурія та Юпітера вказує також на обман і наклеп з боку сановних осіб, які мають вчинити підступне вбивство».
***
Складений Кеплером гороскоп Валленштайн завжди носив із собою. Малоймовірно, що його цікавив власний портрет, мало думав він і про смертну годину. Найбільше капітана окрилила ось ця фраза: «Така незвичайна натура буде здатною на великі справи». Цікавим видається опис сучасника: «високий, рудуватий, з блакитними очима й поглядом сильної, жорстокої людини». Ніхто й ніколи не бачив посмішки на його обличчі. Валленштайн уже давно готувався до «великих діянь». По-перше, він відчував, що «перша серед рівних» релігія починає контрнаступ на протестантів, і перейшов із лютеранства в католицтво. Саме католики були в меншості у Чеському королівстві, проте здобули найважливіші посади. По-друге, великі справи потребували й великих коштів. Через рік після складення гороскопа Альбрехт, бідний як церковна миша і вічний позичальник у багатих родичів, серйозно поліпшив свій майновий стан. За намовою патера-єзуїта, він ще й одружився з багатою вдовою Анною Лукрецією фон Ландек, власницею великих маєтків у Моравії.
***
Думки сучасників про Альбрехта фон Валленштайна доволі суперечливі. Хтось бачив лише його чесноти, що надавали йому ореолу могутності: хоробрість, рішучість, щедрість, уміння спілкуватися з підлеглими, толерантність і віротерпимість. За іншими свідченнями, генералісимус був пихатою і злостивою людиною. За гороскопом Кеплера, він «буде безжалісним, позбавленим здатності до братньої або подружньої любові, нікого не любитиме, буде відданим тільки собі та своїм бажанням, суворим до своїх підлеглих, скупим, жадібним, віроломним, несправедливим у вчинках, зазвичай мовчазним, часто імпульсивним, а також войовничим і безстрашним». Деякі не дуже привабливі риси характеру генералісимуса можна пояснити тим, що впродовж довгих років його мучила важка хвороба.
«Бабель» вірить лише в здоровий глузд і живе завдяки вашій підтримці:🔸 у гривні, 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected].