В Україні запустили реєстр збитків через війну. Як подати заявку і чому компенсацію треба вимагати, навіть якщо ви вже її отримали — пояснює виконавчий директор реєстру Маркіян Ключковський

Автор:
Оксана Коваленко
Редактори:
Юліана Скібіцька, Катерина Коберник
Дата:
В Україні запустили реєстр збитків через війну. Як подати заявку і чому компенсацію треба вимагати, навіть якщо ви вже її отримали — пояснює виконавчий директор реєстру Маркіян Ключковський

Маркіян Ключковський (ліворуч) і міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

minjust.gov.ua

Другого квітня 2024 року в Гаазі запустили Міжнародний реєстр збитків через російську агресію проти України. Його створили 17 травня 2023 року, угоду підписали понад 40 держав — членів Ради Європи, а також США, Японія та Канада. До реєстру можна подати заяви про житло, що росія пошкодила чи зруйнувала під час війни. Тепер країни мають створити Компенсаційну комісію, яка вивчатиме всі заяви і оцінюватиме реальну суму збитків. На третьому етапі росія має виплатити компенсації. Як і коли це відбудеться, поки ніхто не знає. Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко відвідала Гаагу і там поговорила з виконавчим директором реєстру Маркіяном Ключковським. Він розказав, як працюватиме система і чому заяви на компенсацію потрібно подавати, навіть якщо збитки вже компенсувала Україна.

Скільки заяв надійшло в перший день?

За першу добу ми отримали 510 звернень, а всього в цій категорії очікуємо від 300 до 600 тисяч заяв. З технічного погляду це тест, наскільки добре працює система, чи є проблеми. Очевидно, вони будуть, бо «Дія» також вперше в історії працює з міжнародною передачею даних.

Поки подавати заяви можна лише через «Дію»?

Так, поки лише через мобільний застосунок «Дія». На порталі Diia.gov.ua ця послуга буде тижні через два. Це важливо для юридичних осіб, які згодом теж зможуть подавати заяви. На підготовку функціоналу [для юридичних осіб] йде більше часу.

Розкладім алгоритм покроково. Які документи потрібні, що автоматично підтягується, що треба завантажувати?

Інформацію в заявці можна розділити на кілька груп. Перша ― це частина про заявника. Друга — про майно: тут йдеться про саме майно і право власності на нього. Третя — про руйнування. «Дія» нам дуже допомагає, бо якщо людина в ній зареєстрована, то в системі підтягуються дані з реєстрів, індивідуальний податковий номер, паспорти. Тобто по першій групі інформацію ми вже маємо.

В «Дії», найімовірніше, вже є інформація про нерухоме майно, яким володіє людина. Тобто в системі, ймовірно, відобразиться квартира чи будинок. Але «Дія» підтягує майно, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав, а він почав працювати у 2013 році. Якщо з того часу з житлом не було ніяких операцій — тобто його не дарували, не передавали в спадок, не продавали — то не було і приводів його реєструвати. Але це дуже просто змінити — треба звернутися до нотаріуса чи держреєстратора, вони внесуть майно в реєстр.

Але будуть випадки, коли цю реєстрацію буде неможливо зробити. Наприклад, якщо документи згоріли, а майно на окупованій території. Тоді будемо все одно просити людей пробувати зареєструвати заяву в реєстрі. Якщо вони отримають відмову від нотаріуса чи держреєстратора, то показати нам цю відмову і надати всі можливі свідчення і докази, що це справді їхнє майно. Це можуть бути скани документів, квитанції за комунальні послуги на імʼя власника ― все, що є. А ми будемо дивитися.

Заявник може вказати, що саме сталося. Наприклад, руйнування через повітряну атаку, ракету, дрон, артилерійський обстріл або шкода, завдана окупацією. Окремо ми виділили підрив Каховської ГЕС. Бо в цьому випадку може йтися про наслідки на великій площі і далеко від бойових дій. Людина зможе вказати, що вона не знає, що трапилося — не всі можуть розібрати, що саме прилетіло. Ми будемо просити вказати або дату, або період, у який все відбулося.

Маркіян Ключковський і Михайло Федоров підписують угоду про запуск реєстру в «Дії».

minjust.gov.ua

Наступний крок — грошова оцінка руйнувань. Він необов’язковий, бо цієї оцінки може не бути. Але якщо є якийсь акт комісійного обстеження — це добре. Людина може сама замовити таку оцінку. Можуть бути й інші докази — наприклад, за яку суму квартиру чи будинок купили.

Якщо люди користувалися програмою «єВідновлення», то інформація про завдану шкоду записана в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна, а в людей є акт комісійного обстеження пошкоджень від місцевої влади. На першому етапі ми будемо брати інформацію з цього реєстру.

Ви будете враховувати інфляцію при оцінці майна?

Це вже компетенція майбутньої Компенсаційної комісії. Люди, що беруть участь у програмі «єВідновлення», могли отримати компенсацію від держави. Але зазвичай ця програма не компенсує суму повністю. Мета «єВідновлення» — підставити плече і допомогти відновити житло вже зараз тим людям, які цього потребують. Тому ми заохочуємо, щоб люди подавали заяви і до нас. Чекати доведеться довше, але наша мета — отримати компенсацію в повному обсязі.

Скільки часу треба, щоб подати заявку?

Ми проводили тестування. Якщо заява найпростіша — тобто є всі документи, то користувачі витрачали 7,5 хвилини. Складніші випадки — більше часу, все індивідуально.

Яку наступну категорію збитків ви плануєте вводити в реєстр?

Затверджений перелік категорій складається із 44 пунктів. Але ми будемо запускати їх поетапно. Ми обрали для себе формат роботи тримісячними циклами. За цей час нам треба для кожної категорії розробити правила, вимоги до доказів, підключити ті системи, які існують, щоб докази підтягувалися автоматично. Рада реєстру, яка затверджує всі ці правила, засідає один раз на квартал.

Є кілька головних критеріїв: наскільки грубі порушення міжнародного права сталися, наскільки вони поширені і наскільки доступні докази. Поки дуже орієнтовно можу сказати про такі наступні категорії: загибель, поранення, тортури, позбавлення волі, сексуальне насильство, можливо, депортація. Але може бути, що з депортацією ми не встигнемо в найближчі три місяці.

Зруйнований російською ракетою будинок у Краматорську, 14 березня 2023 року.

Getty Images / «Бабель»

Якщо говорити про злочини — то які можуть бути докази? І як їх подавати? Чи можна буде підтягувати якісь документи автоматично з Єдиного реєстру досудових розслідувань?

Це одне з найскладніших наших питань. Якщо в будинок прилетів снаряд, з доказами все просто — ось руйнування, їх видно, їх сфотографували. У випадку з воєнними злочинами, наприклад якщо це сексуальне насильство, таких доказів немає і, може, й не буде. Звичайно, найкраще — зафіксувати подію, звернутися до правоохоронців, медиків. Але в умовах війни чи окупації це малоймовірно.

Міжнародна практика в таких ситуаціях говорить, що вимоги до таких доказів не мають бути такими ж високими, як, наприклад, до руйнування житла. Ймовірно, нам часто доведеться спиратися просто на заяву постраждалої людини. Чим вона детальніша, тим краще.

Тобто людина сама матиме збирати ці свідчення? Але ж можна припустити, що не всі люди чесні, ви це враховуєте?

Звичайно. Всі докази і заяви мають надходити до нас від самої людини. Це фундаментальне правило. Кримінальних справ [проти росіян] дуже багато — понад 120 тисяч. Але ці матеріали захищені таємницею досудового слідства, і навіть самі жертви далеко не завжди мають до них доступ. Я вже навіть не кажу про те, щоб підключити цю систему до «Дії» і якимось чином перетягувати інформацію. Зараз ми працюємо над тим, щоб знайти якийсь шлях доступу до цих даних. Офіс генерального прокурора працює над тим, щоб створити реєстр постраждалих і свідків. Можливо, ми зупинимося на тому, що матимемо якийсь витяг з ЄРДР з описом [злочину], але без таємних даних.

Є ще один аспект. Це робота міжнародних організацій зі збору доказів. Насамперед це агенції ООН, як-от моніторингова місія в Україні і Незалежна комісія ООН з розслідування злочинів. Вони збирають дані, випускають звіти, і за кожною цифрою є матеріали справ. Як ми розуміємо, ці матеріали теж містяться в якійсь базі даних з доволі серйозним ступенем верифікації. Ми думаємо, як отримати до них доступ. Для агенції ООН це складне питання, бо раніше такого доступу в них ніхто не просив. Але з іншого боку, для чого взагалі вони збирають цю інформацію? Сподіваємося, не просто для звітів.

Засідання 11-ї надзвичайної спеціальної сесії Генеральної асамблеї 23 лютого 2023 року. На ній ООН переважною більшістю голосів проголосувала за вимогу до росії негайно вивести свої війська з України.

Getty Images / «Бабель»

За якою формулою будуть вираховувати компенсації переселенцям, які вимушено поїхали через війну?

Поки рано про це говорити. Теоретично, ми можемо спиратися на досвід минулого. Коли люди в Кувейті тікали під час вторгнення Іраку, Компенсаційна комісія ООН запровадила правило фіксованої виплати. Якщо я не помиляюся, це було $2 000.

Є випадки, коли росіяни викрадали майно: починаючи від холодильників і пральних машин і закінчуючи витворами мистецтва в музеях. З цим можна звертатися до реєстру?

Загалом так. У нас є категорія про цінне рухоме майно. Викрадення під час окупації, наприклад, це така сама шкода, завдана війною, як і руйнування [від ракети]. Але ми вимушені провести якусь лінію, щоб не загрузнути в пошуках телевізорів, холодильників, мікрохвильових печей. Скажімо, втрати транспортних засобів — це зрозуміла історія, цінних паперів — теж. Витвори мистецтва у нас проходитимуть, скоріше за все, за категорією культурних цінностей.

Зараз ви запустили реєстр, приймаєте перші заяви. Наступний етап — створити Компенсаційну комісію. Як я розумію, на конференції говорили, що це треба зробити якомога швидше. Це буде окремий від реєстру орган? Чи вони повʼязані між собою?

Це точно буде повʼязано з реєстром. За підсумками роботи реєстру створять базу заяв, які пройшли перевірку. Це свого роду підготовча робота до роботи комісії. Реєстр фактично стане частиною комісії. Як це буде виглядати на практиці, поки рано говорити — є багато можливих форматів. Зараз лідери держав схиляються до тієї думки, що Компенсаційну комісію треба створити міжнародним договором. Не частковою розширеною угодою Ради Європи, як створили реєстр, а повноцінним міжнародним договором між державами. В такому разі, скоріше за все, компенсаційний механізм або комісія будуть окремою міжнародною організацією. Тоді буде потрібно займатися екзотичним для юристів-міжнародників питанням правонаступництва між двома міжнародними організаціями.

Зруйнований російськими авіабомбами будинок у Бородянці, Київська область.

Getty Images / «Бабель»

І друге питання — це розширити коло учасників. Ми хочемо, щоб більше країн брали участь у підготовці цього міжнародного договору. Насамперед не європейські країни.

Чи важливо зараз те, що росія неготова платити репарації? Бо від цього залежить, наскільки складно буде реалізувати компенсаційний механізм.

Це завжди важливо. Бо позиція росії визначає дуже багато питань, і це ускладнює все. Ми повинні дуже тонко скласти пазл: у який спосіб притягнути до відповідальності державу без її згоди. Це найскладніше питання, яке майже неможливо вирішити.

Але його треба вирішити на етапі створення Компенсаційної комісії?

Ми вважаємо, що ні. Росія порушила міжнародне право, цей факт підтвердила Генасамблея ООН і безліч інших організацій. Тому вона зобов’язана відшкодувати, виплатити репарації, компенсації тощо. Завдання компенсаційної комісії — лише встановити обсяги цього відшкодування і кому саме росія винна: це і люди, і компанії, і Україна як держава.

Третій етап — найскладніший, бо це питання, де взяти кошти. Ми опрацьовуємо одразу два механізми — як діяти в разі, якщо росія і далі відмовлятиметься, та у випадку, якщо вона таки погодиться працювати разом.

Коли приблизно комісія буде створена?

До кінця цього року. Потім буде період ратифікації цього договору різними державами. Є багато варіантів, як ми це можемо реалізувати. Коли комісію створять, її потрібно наповнити сенсом, людьми. Потім вона почне працювати. Далі я б не хотів нічого прогнозувати. Наша найближча точка — це договір до кінця року.

Ми багато говорили з вами під час минулого інтервʼю у вересні про проблеми з конфіскацією російських державних і приватних коштів, що зараз заморожені в різних країнах. Від того часу щось змінилося?

З нового тут тільки позитивна динаміка. Все більше і більше країн погоджуються з тим, що треба не просто знайти шляхи конфіскації, а з тим, що такі шляхи вже є. Зокрема, застосувати контрзаходи. Це така конструкція в міжнародному праві, яка дозволяє вчиняти дії, які зазвичай вважаються незаконними, але виправдані в певних умовах, бо інша країна порушила міжнародне право.

Найпростіший приклад: коли одна держава нападає, тобто вчиняє незаконну дію, то інша держава відмовляється виконувати зобовʼязання за міжнародним договором з цією країною. В нормальному житті це незаконно. А в такому випадку — такі дії виправдані.

Міжнародне право ставить дві умови, щоб вживати такі контрзаходи. Перша — це стимулювати припинити порушення. А друга — забезпечити репарації. Отже Україна точно може цим скористатися.

Складне питання: чи можуть треті країни вживати контрзаходи? Якщо ці країни особливо вражені порушенням, то це може бути підставою. Наприклад, агресія росії проти України має наслідки для інших країн: безпекові, економічні, фінансові. Але контрзаходи можуть бути тимчасовими. А конфіскація активів — це дуже певна і одностороння дія.

Тому є ідея віддати Україні російські гроші як кредит?

Тут багато варіацій. Одна з пропозицій — не називати ці кошти конфіскацією, а перевикористанням. І тоді вони можуть стати авансовими репараціями від росії. Коли росія сама погодиться виплатити репарації, ухвалить відповідні рішення, бухгалтерський кредит з дебетом зійдеться. Це дуже інновативно з погляду міжнародного права.

Білорусь надала свою територію для російської агресії. Там були російські бази, вони використовували аеродроми, електрику, з Білорусі на територію України летіли ракети. Білорусь теж має сплачувати репарації Україні?

Я дам суто юридичну відповідь. Наша конструкція базується на резолюції Генасамблеї ООН від 2 березня 2022 року. А там прописано, що агресію вчинила росія. Якщо Генасамблея або Радбез ООН заявлять, що Білорусь так само вчинила агресію — тоді можна буде про це говорити.

Маркіян Ключковський.

Facebook

Ми не пропонуємо інноваційних схем виплат, просто просимо про донат за якісну журналістику: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected].

Ця публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в межах Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені в цій публікації, не обовʼязково відображають погляди USAID, уряду США або УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть винятково автори та редактори сайту «Бабель».

USAID є однією з провідних установ світу у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів і допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності й стійкості та сприяє зміцненню національної безпеки й економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року. За цей час загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, перевищила $3 мільярди. Серед поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні — зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку й енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоровʼя та помʼякшення наслідків конфлікту в східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо вас звертатися до відділу звʼязків із громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт або на сторінку у Facebook.

Автор:
Оксана Коваленко
Редактори:
Юліана Скібіцька, Катерина Коберник
Теги:
Права людини в дії

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter — ми виправимо