На сайті прокуратури останні два роки зʼявляється багато новин про вироки державним зрадникам і воєнним злочинцям з Криму. Не пригадую, щоб вони були до повномасштабного вторгнення. Що змінилося?
В роботі самої прокуратури до 2022 року і після мало що змінилося. Але до неї стали інакше ставитися самі судді. До повномасштабного вторгнення вони відверто не хотіли розглядати обвинувальні акти щодо державних зрадників і воєнних злочинців Криму. Казали, завтра влада зміниться, нас будуть притягати до відповідальності, як колись притягали київських суддів за вироки автомайданівцям. Навіщо нам все це треба?
Були випадки, коли ми затримували людей [які приїхали на підконтрольну Україні територію], що вчинили в Криму державну зраду чи злочини проти основ національної безпеки, направляли до суду обвинувальний акт, а судді затягували його розгляд. Максимум, що вдавалося витискати, — вирок з умовним терміном. Реально виносили вироки про позбавлення волі лише поодинокі судді.
Справи про злочини в Криму слухають у судах Києва. За вісім років перед вторгненням вироки про державних зрадників ми отримали лише у двох судах — Дніпровському та Святошинському. Тоді засудили трьох депутатів кримського парламенту і кримського суддю. В інших судах обвинувачення проти депутатів Верховної Ради Криму, депутатів Севастополя, кримських суддів, колишніх прокурорів і СБУшників, які пішли працювати у ФСБ, роками лежали на стадії підготовчого засідання.
В суду немає часових рамок для розгляду справи?
Немає. Є розумні строки, але це оціночне поняття. Після повномасштабного вторгнення люди усвідомили, що росія — ворог, триває війна, і в Криму — державні зрадники. Якщо до 2022 року в нас було чотири вироки за державну зраду, то за два роки великої війни — 83, і основна маса — це рішення проти кримських суддів. І раніше в київських суддів у цьому питанні була «корпоративна солідарність». Зараз кримських суддів засуджують не лише за держзраду, а й за воєнні злочини, один з них — незаконна депортація.
Що за депортація?
У 2014 році росія оголосила в Криму перехідний період, протягом якого всі мали отримати російські паспорти. Ті, хто не хотіли цього робити, мали виїхати з півострова добровільно — або ж людей депортували за рішенням суду. Привозили з речами до Ростова в міграційний центр, а потім вивозили на кордон між Україною та росією, в основному це була Харківська область. Найбільше таких випадків було з 2014 до 2019 року. Потім стало менше, бо в Криму фактично не залишилося громадян України без російського паспорта.
Кого ще засуджують за воєнні злочини в Криму?
У 2023 році до восьми років заочно засудили військового комісара Феодосії Олександра Кабашного, який у 2019—2020 роках проводив мобілізацію. Верховний суд України днями підтвердив цей вирок. Кабашний — громадянин України. Це перший вирок за порушення законів та звичаїв війни в Криму. До 2022 року стаття 438 Кримінального кодексу була як білий аркуш паперу. Більшість не розуміла: які воєнні злочини, чому в Криму війна.
Олександр Кабашний. Оголошення рішення Київського апеляційного суду у справі Олександра Кабашного. Вирок залишили в силі.
ark.gp.gov.ua
Відверто сказати, з 2014 року Крим нікому не був потрібен. Ми стикалися з байдужістю в судах, серед правоохоронців і загалом серед українців. Крим десь далеко, болить переважно кримцям. Навіть колегам з прокуратури доводилося пояснювати, що в Криму не падають бомби, але там міжнародний конфлікт, збройні сили росії окупували територію України, вчиняються воєнні злочини.
Усвідомлення, що в Україні війна, до більшості прийшло після 24 лютого. Перед тим всі ставилися так, що прокуратура Криму щось там робить, ну нехай робить це далі.
Чи стала ФСБ частіше затримувати людей в Криму за підтримку України після повномасштабного вторгнення? Чи весь спротив подавили?
У Криму періодично когось затримують, щоб підтримувати градус страху і пропаганду, що всі, хто має проукраїнську позицію — терористи-екстремісти. Але це не масове явище, як було раніше. Зараз у Криму здебільшого переслідують людей за статтею дискредитація російської армії, яка з’явилася в російському законодавстві у 2022 році. Людей судять за антивоєнну позицію.
Як і раніше, в Криму затримують і засуджують журналістів, громадських активістів, представників корінного народу — кримських татар. Продовжують переслідувати Свідків Єгови, бо вони заборонені в росії. Кримських татар звинувачують у диверсіях і приналежності до забороненої в росії ісламської організації «Хізб ут-Тахрір».
Масові незаконні затримання кримських татар в окупованому Криму. Мітинг на підтримку українських політв’язнів, ув’язнених у росії.
Facebook; Getty Images / «Бабель»
Після вторгнення в кримської прокуратури збільшилася кількість розслідувань?
Так, за рахунок колабораціоністів. У 2022-му в Кримінальному кодексі з’явилася стаття, яка охоплює правовідносини, що їх ми раніше не могли кваліфікувати, але вони існували в Криму. Наприклад, бізнес з окупантами, пособництво державі-агресору. Це про умовних волонтерів, які збирають допомогу російській армії.
Всього у нас 3,5 тисячі розслідувань. Якщо говорити про державну зраду, то кількість справ не зросла порівняно з періодом до 2022 року. Більшість людей вчинили держзраду у 2014-му.
У 2023 році прокуратура направила в суд справу про вбивство Решата Аметова — кримця, який у перші дні окупації півострова вийшов у центрі Сімферополя на одиночний пікет, його викрали і вбили. Чи почав суд розглядати справу?
Судових засідань ще не було. Аметова викрали 3 березня. Ми встановили, що це зробили троє людей з так званої «самооборони Криму» — двоє з них громадяни України, один громадянин росії, він колишній російський військовий. Останній раз Аметова бачили живим у штабі «самооборони» в Сімферополі, скоріше за все, його тримали в підвалі й катували. Згодом його знайшли мертвим за 50 кілометрів від Сімферополя в посадці, на околиці одного із сіл.
Коли росія розставила свої владні вертикалі в Криму, незаконно затримувати і катувати людей почала ФСБ. Одна з її жертв — Ренат Параламов, якого вдалося витягнути з Криму після викрадення у 2017-му, розповів, що його катували струмом, надягали на голову пакет з попелом від цигарок, душили протигазом, били пляшками з водою. Такі тортури застосовували до всіх, хто чинив спротив окупації. Офіційних підтверджень не маю, але за оперативною інформацією, у перші роки в Крим направляли підрозділи ФСБ, що катували людей в Чечні під час вторгнення туди російських військ.
Велика кількість ФСБшників у Криму — колишні співробітники Служби безпеки України. І практично всі вони залучені до незаконного затримання людей. Найбруднішу роботу ФСБ робить руками наших манкуртів.
Ренат Параламов.
ark.gp.gov.ua
Ви чули про підвал у будівлі ФСБ в Сімферополі, в якому таємно тримають українців? Мені про нього розповів мешканець Херсону, який сидів там два тижні. Чоловіка затримали на російських блокпостах, коли у 2022 році він намагався виїхати з окупації через Крим. Коли цей підвал з’явився і чи працює досі?
Я чув про підвал, але коли його побудували і чи тримають там зараз українців — не знаю. Після вторгнення діставати інформацію з Криму стало вкрай складно. Колись у контррозвідці мені казали, що їм простіше з-під стін Кремля забрати людину і привести до Києва, ніж дістати в Криму газету для мене. Крим максимально насичений спецслужбами, там тотальний контроль.
Росіяни привезли в Крим багато людей, коли відступали з правого берега Дніпра. Їх тримають у СІЗО таємно. Ніхто не знає, ні їхніх імен, ні кількості, ні в чому їх звинувачують. Часом, щоб людей складніше було знайти, їх перевозять з одного СІЗО в інше.
Ще з радянських часів у Криму працювало одне СІЗО — № 1 у Сімферополі. Тепер у Сімферополі працює також СІЗО № 2 і СІЗО № 8. Їх запустили в роботу після повномасштабного вторгнення. Є інформація, що планують будувати ще одне СІЗО.
У першому СІЗО тримають кримців, заарештованих за політичними мотивами. У другому — людей, яких привезли в Крим з херсонських і запорізьких катівень. Росіяни використовують півострів і як пересилочну базу. З росії переганяють військову техніку, а з України в росію депортують дітей, викрадених цивільних, військовополонених. Інформації про СІЗО № 8 обмаль. Відомо, що ним керує ФСБ. Може бути, там також тримають українців.
Чи є СІЗО і таємні підвали ФСБ у Севастополі?
Все сконцентровано у Сімферополі. За весь час повномасштабного вторгнення згадую лише один випадок, коли цивільна людина сказала, що її затримали в Київській області й тримали в Севастополі.
Як вона там опинилася?
На початку повномасштабного вторгнення цивільних викрадали на півночі України і через всю росію везли в Крим. Навіщо — для мене самого загадка. Але точно не просто так. Росіяни прекрасно розуміють, що Крим у міжнародних відносинах — закрита сіра зона, через яку можна вивозити вкрадене зерно, цивільних заручників, військовополонених. І одна справа — тримати людей в російських СІЗО, інша — у кримських, де не діють ніякі правозахисні організації та спостережні комісії.
У росіян все працює на війну в Україні. Після початку бойових дій у Луганській та Донецькій областях у 2014 році в Слідчому комітеті росії створили великий підрозділ, який займається документуванням воєнних злочинів, які нібито вчиняють українські військові. В Україні лише у 2019 році з’явився підрозділ в Офісі генерального прокурора, який систематизує воєнні злочини на сході України. На юридичному фронті росіян не варто недооцінювати.
До 2022 року українські правозахисні організації подавали в усі можливі міжнародні правозахисні організації списки кримців, яких катували і засудили в Криму, однак світ на це майже не реагував. Максимум — висловлювали глибоку стурбованість і занепокоєність. За два роки вторгнення щось змінилося?
Змінилося, але це не звільняє наших людей. До повномасштабного вторгнення була лише формальна реакція. У попередні роки ми направили до Міжнародного кримінального суду 13 інформаційних повідомлень з доказами вчинення воєнних злочинів у Криму. До кінця 2020 року МКС перевірив їх, і ми очікували, що відкриють офіційні розслідування. У 2021 році цього не сталося, а потім почалося вторгнення.
Прокурор Криму Ігор Поночовний.
ark.gp.gov.ua
Яка доля тринадцятьох подань по Криму, що їх прокуратура передала до МКС у 2020 році? Їх розглядатимуть окремо від інших справ по Україні, пов’язаних з повномасштабним вторгненням?
МКС не буде розглядати їх окремо. Для Міжнародного кримінального суду ситуація в Україні — це і Крим, і схід, і повномасштабне вторгнення. Розслідуючи депортацію і переселення українських дітей, МКС досліджує випадки усиновлення кримських сиріт у 2014 році. На момент окупації в Криму залишилося понад чотири тисячі дітей в інтернатах і дитячих будинках. Через урядову програму росії «Поезд надежды» з Криму в жовтні 2014 року вивезли і всиновили близько десятьох сиріт. Ми зараз їх шукаємо, хоча це складно через таємницю всиновлення. Вдалося ідентифікувати лише кількох дітей і батьків. Вони живуть у росії.
За допомогою штучного інтелекту ми знайшли в соціальних мережах дітей, які жили в дитячих будинках та інтернатах у 2014-му. Здебільшого це вже дорослі люди, вони продовжують жити на півострові. Дехто з них якийсь час жив у росії, а потім повернувся в Крим.
Підтримайте роботу «Бабеля» донатом: 🔸 у гривні, 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected].