Автократи й диктатори використовують Інтерпол, щоб переслідувати своїх опонентів. За пів року організацію може очолити людина, яка спростить цю задачу. За матеріалом NYT

Автор:
Антон Семиженко
Редактор:
Юліана Скібіцька
Дата:
Автократи й диктатори використовують Інтерпол, щоб переслідувати своїх опонентів. За пів року організацію може очолити людина, яка спростить цю задачу. За матеріалом NYT

Протест біля посольства Польщі в Україні, 19 листопада 2019 року. Польські поліцейські затримали за запитом росії до Інтерполу заступника керівника УНА-УНСО Ігоря «Тополю» Мазура.

Getty Images / «Бабель»

Авторитарні країни на кшталт росії, Туреччини чи Китаю роками використовували шпарини у правилах Інтерполу й оголошували в розшук своїх політичних опонентів. Поступово організація виправляла ці недоліки та особливо прискіпливо стежила за недемократичними державами. Але вже влітку ця політика може змінитися. У червні в Інтерполі обиратимуть нового голову. З великою ймовірністю організацію очолить компромісна фігура, лояльна до диктаторських режимів. Видання The New York Times написало велику статтю про те, як недемократичні держави використовують інструменти Інтерполу, як організація намагається це змінити та чому влітку путін, Ердоган та інші автократи можуть отримати в Інтерполі більше влади. Переказуємо головне.

Інтерпол — це обʼєднання поліцейських країн з усього світу, яке допомагає швидко розшукувати злочинців. Фактично, це база з трьох специфічних реєстрів. У перший входять особливо небезпечні злочинці, яких треба затримати якнайшвидше. У другий ― підозрілі люди, про місцезнаходження яких необхідно повідомити відповідним органам. І третій реєстр ― це база загублених і недійсних паспортів.

Щоб розшукувати й затримувати злочинців, Інтерпол використовує червоний та синій квитки. Поліція країни, яка зацікавлена в цьому, подає відповідну заявку до Інтерполу. Червоний квиток означає, що людину підозрюють у тяжкому злочині ― наприклад, у вбивстві, тероризмі чи торгівлі наркотиками. Поліцейські з країн мережі Інтерполу мають затримати її та передати країні, що ініціювала створення квитка. Синій квиток зобовʼязує поліцейських передати відповідній країні інформацію про те, де перебуває підозрювана людина.

Представники країн-учасниць Інтерполу на зустрічі до 100-річчя організації у 2023 році.

Interpol

У 2000-х червоний квиток набував чинності автоматично, щойно якась країна подавала заявку. Влада деяких держав почала використовувати це для політичних репресій ― вона позначала своїх опонентів як небезпечних злочинців. Так робили росія, Білорусь, Туреччина і Китай. Невдовзі зловживання стали очевидними, тому офіс Інтерполу став перевіряти всі заявки місцевих поліцій на червоні квитки. У 2021-му влада Туреччини скаржилася, що Інтерпол відмовив відкрити 773 червоні квитки на арешт послідовників Фейтуллаха Гюлена, головного опонента президента Туреччини Реджепа Ердогана.

Сині квитки офіс Інтерполу продовжував видавати автоматично і лише інколи постфактум перевіряв їх. Очікувано, це призвело до зловживань ― від 2018 року щонайменше 700 синіх квитків виписали неправомірно. Так сталося, наприклад, із росіянином Віталієм Богомазовим, який вже понад пʼять років живе у Флориді. У 2019 році російська поліція виписала щодо нього синій квиток за нібито вбивство чоловіка. Міграційна служба США отримала це сповіщення й арештувала Богомазова. Подальше слідство показало: «вбитий» чоловік насправді живий, а Богомазов видає газету, у якій критикують путіна і російське вторгнення в Україну. Зараз Богомазов вільно живе у Флориді, однак питання його депортації в росію досі не закрили.

Так само авторитарні держави використовують і третій реєстр Інтерполу — базу недійсних паспортів. Вони вносять документи неугодної людини в цю базу ― і вона більше не може користуватися своїм паспортом. У 2022 році в одного з послідовників Фейтуллаха Гюлена, який понад 20 років не був у Туреччині й живе в ЄС, конфіскували паспорт, коли він приїхав в Німеччину. Це зробили саме на підставі бази Інтерполу. Тепер він застряг в Німеччині й не може звідти виїхати. Останніми роками режим Ердогана через Інтерпол анулював паспорти сотням тисяч громадян Туреччини, яких може очікувати схожа ситуація.

Керівництво Інтерполу намагається боротися з автократами й диктаторами. Щонайменше щодо чотирьох країн — це Сирія, росія, Білорусь і Туреччина ― застосовують так звані корекційні заходи. Співробітники Інтерполу пильно стежать за заявками цих держав й обмежують їхній доступ до внутрішніх каналів Інтерполу.

Генеральний секретар Інтерполу Юрген Сток у приміщенні штаб-квартири організації в Ліоні, 2018 рік.

Getty Images / «Бабель»

Однак вже в червні цього року керівництво Інтерполу зміниться — німець Юрген Сток, який очолює організацію з 2014 року, залишить посаду. Не факт, що його наступник дотримуватиметься такої ж політики. За посаду керівника Інтерполу змагаються четверо людей. Мубіта Нава із Замбії та Файсал Шахкар із Пакистану вступили у виборчі перегони пізно, тому їхні шанси не виглядають серйозними. Головні конкуренти ― теперішній заступник Стока, британець Стівен Кавано і Вальдесі Уркіза з Бразилії.

Кавано ― син поліцейського, який з 18 років сам працює в органах правопорядку. У нього добрі звʼязки з поліцією в усьому світі, його підтримують премʼєр-міністр Великої Британії Ріші Сунак та інші британські урядовці. Ставкою на Кавано Лондон намагається посилити свій міжнародний вплив. Це важливо для Британії, яка через вихід з ЄС втратила місце в європейському аналогу Інтерполу ― Європолі.

Якщо Кавано переможе на виборах, він продовжить чергу керівників Інтерполу родом зі США чи Європи. Це не влаштовує велику кількість країн «глобального Півдня». Тому чималі шанси має бразилієць Вальдесі Уркіза.

Уркіза позиціонує себе як нейтральний кандидат із країни, яка далека від геополітичних ігор. Відповідно, він може стати компромісною фігурою, яка до того ж особливо переймається актуальними для Африки питаннями захисту довкілля.

Обирати лідера Інтерполу мають на таємному голосуванні представники його виконавчого комітету ― це делегати від Аргентини, Бельгії, Єгипту, Індії, Іспанії, Китаю, Намібії, Нігерії, Обʼєднаних Арабських Еміратів, США і Туреччини. Китай і Туреччина негативно налаштовані щодо Кавано, адже він обіцяє продовжити політику Стока і боротися зі шпаринами, що дозволяють зловживати інструментами Інтерполу.

«Персона наступника покаже, чи реформи в організації продовжаться, чи Інтерпол повернеться до часів Дикого Заходу», ― каже з цього приводу Тед Бромунд, аналітик із фонду Heritage, який займається дослідженням ефективності Інтерполу.

Поки що шпарини Інтерполу руйнують долі людей. NYT розповідає про Абріл Мейхейро, яка у грудні 2020 року разом з донькою переїхала з рідної Мексики до штату Колорадо. Удома вона була одружена з чоловіком, який іноді годинами жорстоко її бив. Абріл показувала фото свого опухлого обличчя із саднами та плям крові на стіні. Суддя в Мексиці заборонив чоловіку спілкуватися з дружиною. Та він не заспокоївся.

Уже у США Мейхейро дізналась, що її чоловік подав до місцевої поліції заяву про викрадення дитини. Поліцейські, не розібравшись, оформили щодо жінки червоний квиток. Уже кілька років вона не подорожує літаками, щоб з аеропорту її не депортували до Мексики.

Поліція Колумбії через запит Інтерполу відправляє до США групу наркоторговців на чолі з Ніні Йоганою Усугою. 1 липня 2022 року.

Getty Images / «Бабель»

У роботі «Бабеля» немає лазівок. Підтримайте нас: 🔸 у гривні, 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected].