У листопаді 2023 року в заміському готелі неподалік Потсдаму пройшла приватна зустріч німецьких і австрійських ультраправих активістів. Її організували приватні особи — Гернот Меріг, колишній стоматолог із Дюссельдорфу, і Ханс Крістіан Ліммер, який має бізнес у сфері громадського харчування. Ліммер особисто в готель не приїхав, але був головним спонсором. Захід також відвідали чотири політики від АдН, зокрема й особистий помічник керівниці партії Аліс Вайдель. І навіть двоє членів «Християнського демократичного союзу» (ХДС) з внутрішньопартійного консервативного обʼєднання «Союз цінностей».
На зустрічі ультраправий австрійський політик Мартін Селнер запропонував план, за яким з Німеччини до Північної Африки мають депортувати сотні тисяч мігрантів. Навіть тих, хто має німецький паспорт, але, на думку учасників зустрічі, недостатньо асимілювався в німецькому суспільстві. АдН мала б втілити цей план, якщо прийде до влади на виборах у Бундестаг у 2025 році.
Зустріч повинна була залишитися таємною. Але німецькі розслідувачі з видання Correctiv отримали доступ до листування учасників перед зустріччю і змогли поселитися в готелі в той час, коли вона там проходила. На початку січня 2024 року вони опублікували детальне розслідування про зустріч, учасників та ідеї щодо депортації. В АдН заявили, що зустріч була приватною, а не офіційною, тож ідеї, які звучали там, не можна вважати програмою партії. Проте Аліс Вайдель звільнила свого помічника, який був на зустрічі.
Розслідування Correctiv вивело сотні тисяч німців у всій країні на протести проти АдН. За два тижні після публікації, 28 січня, у Тюрингії, де підтримка АдН традиційно висока, в окрузі Заале-Орла проходив другий тур місцевих виборів. Кандидат від АдН Уве Трум програв опоненту від ХДС, хоча й з невеликим відривом — трохи менше за 5%. У кінці 2023 року опитування показували впевнену перемогу Трума. Політичні оглядачі пишуть, що ці вибори стали своєрідним барометром, який мав показати, чи вплинули протести на рейтинг АдН.
«Думаю, зіграла роль історична паралель з Ванзейською конференцією, коли нацисти обговорювали «остаточне розвʼязання єврейського питання». Це стало тригером», — каже «Бабелю» журналіст й автор подкасту Ukrainische Küche Роман Гончаренко, який понад 20 років живе в Німеччині. Водночас він закликає не переоцінювати результат в Заале-Орла, бо це вибори в маленькому окрузі, які поки мало що говорять про загальний потенціал АдН.
Професор політології Мангеймського університету Рюдігер Шмідт-Бек пояснює «Бабелю» — головне навіть не програш кандидата від АдН, а мобілізація виборців і поведінка місцевих політиків. Останні змогли обʼєднатися і разом закликали голосувати за кандидата від ХДС. А явка на голосування була незвично високою — майже 70%.
«Це підтверджує тезу, що німці сприйняли ці вибори як певний плебісцит за чи проти АдН», — каже Шмідт-Бек.
Після публікації розслідування 25 депутатів Бундестагу заявили, що АдН треба заборонити. Вони апелюють до того, що партія транслює екстремістські ідеї. Заборонити АдН можна через суд — за німецькою Конституцією, партії, які прагнуть підірвати «вільний демократичний лад», є антиконституційними. Однак таких випадків в історії сучасної обʼєднаної Німеччини ще не було. Наприклад, за довгі роки суд так і не заборонив неонацистську «Національно-демократичну партію Німеччини».
«Суд відмовив, заявивши, що партія, звісно, не демократична, але надто маленька, щоб загрожувати демократії. На це рішення пішли роки, суд дуже ретельно працював, щоб уникнути будь-яких підозр у втручанні в партійну конкуренцію. У випадку з АдН на це теж знадобляться роки, бо потрібно буде надати стовідсоткові докази, що з партією час боротися юридично, а не політично», — пояснює професор Шмідт-Бек.
Із 2023 року рейтинг «Альтернативи для Німеччини» стабільно зростає. У січні 2024 року він сягнув рекордних 23%, але після публікації розслідування Correctiv впав на 1,5%. На користь партії грає економічна ситуація, що погіршилася ще під час пандемії коронавірусу, а потім — після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Роман Гончаренко каже, що ціни справді зросли, тому росте й рейтинг популістів. Недарма найвища підтримка АдН — у східній, біднішій частині Німеччини.
Ще одна важлива тема, яка хвилює німців, — міграція. У жовтні 2023 року понад половину німців заявили в опитуваннях про побоювання, що держава не зможе впоратися з напливом мігрантів. У 2022 році таких людей було на 10% менше. АдН зробила цю проблему центральною у своїй виборчій програмі. Партія пропонує обмежити кількість мігрантів, які зможуть приїздити в Німеччину, і відмовитися від будь-яких обовʼязків перед Європейським Союзом. Зараз в ЄС діють квоти, за якими країни-учасниці мають щороку приймати певну кількість мігрантів. АдН пропонує розвʼязувати це питання виключно на національному рівні.
Роман Гончаренко каже, що антимігрантські настрої зустрічалися в Німеччині й у 1990-х роках, але тоді все ж були маргінальними. Німецькі політики, додає він, пропустили момент, коли АдН з євроскептичної партії перетворилася на ультранаціоналістичну. Рюдігер Шмідт-Бек додає, що зараз деякі правоцентристські партії намагаються перехопити ініціативу в АдН і теж вимагають жорсткішої політики щодо міграції. Однак, на думку професора, ця стратегія вже запізнилася і навпаки лише посилює позиції АдН.
Ще кілька років тому ніхто не вірив у перемогу АдН на парламентських виборах. Зараз ця загроза реальна. Тож німецькі політики думають, як цьому завадити. Рюдігер Шмідт-Бек каже, що центристи й соціал-демократи обговорюють так званий брандмауер, коли демократичні партії та політики зобовʼязуються відмовитися від будь-якої співпраці з АдН.
«Однак я не впевнений, що всі правоцентристи дотримуватимуться такої угоди, — каже професор. — Особливо у Східній Німеччині, де ми вже бачили таку співпрацю на муніципальному рівні».
У вересні 2024 року в Німеччині пройдуть вибори в місцеві парламенти трьох східних земель — Бранденбург, Тюрингія та Саксонія. Усюди підтримка АдН вища, ніж в інших партій, — до 35%. Ці вибори, каже Рюдігер Шмідт-Бек, стануть випробуванням для опонентів — чи зможуть вони насправді обʼєднатися і пожертвувати власним рейтингом заради демократії.
«Це буде легкий вибір для лівих партій, але складніший для Вільної демократичної партії і ХДС», — каже Шмідт-Бек.
Ще одні важливі вибори цього року — до Європарламенту — пройдуть у червні 2024 року. У Німеччини найбільша квота депутатів — 96. АдН, яка теж планує балотуватися, уже відкрито виступає за розпуск ЄС або вихід Німеччини з нього. Отже, високий рейтинг АдН — проблема не тільки для Німеччини, але й для всього Євросоюзу.
Для України АдН — теж проблема. Партія критикує санкції проти росії та планує суттєво зменшити допомогу Україні. Проблема ще і в тому, що не лише АдН висловлює такі думки. Двадцять сьомого січня 2024 року офіційно зʼявилася нова партія «Союз Сари Ваґенкнехт». Ваґенкнехт була головою парламентської фракції Лівої партії з 2010 до 2019 року. У 2023 році її виключили з партії, і вона заснувала свою. Ваґенкнехт, як і члени АдН, відома тісною співпрацею з росією. У 2022 році вона очолювала демонстрацію в Берліні проти надання Україні зброї. У новоствореної партії вже є електорат і рейтинг — 8—20%, за різними опитуваннями в різних землях.
«Поки що незрозуміло, чи відтягне партія Сари Ваґенкнехт голоси в АдН. Обидві партії звертаються до виборців, які мріють повернутися до попереднього статус-кво, коли країна комфортно і безпроблемно працювала на дешевому російському газі. Вони хочуть знову мати дружні відносини з росією, а також щоб Україна і росія вели переговори», — додає Рюдігер Шмідт-Бек.
Головний союзник України в Німеччині — соціал-демократ, канцлер Олаф Шольц, але його популярність падає. Професор Шмідт-Бек вважає, що справа навіть не в Україні — Шольц очолює загалом не дуже популярний уряд. На це вплинула і пандемія коронавірусу, і міграційне питання, і проблеми в економіці.
«Уряд обʼєднує партії з протилежними поглядами на соціально-економічні питання, — пояснює Рюдігер Шмідт-Бек. — Вони люблять публічно боротися замість того, щоб працювати над компромісами».
Утім, підтримку України поки що ніхто, крім АдН та інших проросійських сил, публічно не критикує. Зараз, каже Шмідт-Бек, проходять масові протести проти скорочення субсидій для фермерів.
«Але, наскільки я бачу, ще ніхто не вимагав перерозподілу грошей, спрямованих Україні», — підсумовує професор.
«Бабель» теж не вимагає перерозподілу грошей — нам потрібна лише ваша підтримка: 🔸 у гривні, 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected].