На махінаціях з одягом і харчами для військових львівський бізнесмен Ігор Гринкевич заробив щонайменше мільярд — це версія ДБР. Журналісти кажуть: він роками наживався на тендерах. Пояснюємо деталі гучної історії

Автор:
Юліана Скібіцька
Редактор:
Дмитро Раєвський
Дата:
На махінаціях з одягом і харчами для військових львівський бізнесмен Ігор Гринкевич заробив щонайменше мільярд — це версія ДБР. Журналісти кажуть: він роками наживався на тендерах. Пояснюємо деталі гучної історії

Поліна Семенова / «Бабель»

Двадцять девʼятого грудня 2023 року Державне бюро розслідувань затримало львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, одного з найбільших постачальників Міноборони України. Його звинуватили у спробі підкупити слідчого ДБР, аби повернути майно, яке вилучили в компаній Гринкевича за іншою кримінальною справою. За даними слідства, фірми львівського бізнесмена вигравали тендери на постачання Міністерству оборони одягу і харчів, хоча бізнес Гринкевича завжди був тільки будівельним. Щонайменше шість контрактів вони не виконали та завдали державі збитків на понад мільярд гривень. Із 2009 року компанії Гринкевича регулярно вигравали тендери по всій країні та залишали по собі багато скандалів і кримінальних справ. «Бабель» коротко розповідає головне про бізнеси Ігоря Гринкевича, тендери, які вони вигравали, і контракти, які так і не виконали.

Перший публічний скандал з Ігорем Гринкевичем стався у 2009 році — через реконструкцію Вірменського собору у Львові. У червні 2008 року Львівська міська рада провела тендер на ремонтно-реставраційні роботи в соборі. Перемогла будівельна компанія «Верховина», засновником якої був Гринкевич. За пів року вона отримала приблизно 2,5 мільйона гривень, при цьому майже ніяких робіт в соборі не виконали.

У січні 2009 року проти Гринкевича порушили кримінальну справу за підробку документів. Слідство вважало, що «Верховина» у принципі не мала фахівців і технологій, щоб проводити реставрацію. Але в суді бізнесмена виправдали. «Верховину» у квітні 2013 року визнали банкрутом.

У серпні 2010 року Гринкевич заснував іншу компанію — ТОВ «Львівський будівельний холдинг». З 2009 до 2012 року вона перемогла у 16 конкурсах на суму понад 45 мільйонів гривень. Сам Гринкевич залишався непублічним.

«Він не був депутатом, не вів активної політичної діяльності, щоб потрапляти в поле зору медіа. Це була людина, чиї фірми брали участь у тендерах. І все», — каже «Бабелю» журналістка NGL.media Олександра Губицька, що слідкує за діяльністю Гринкевича з 2013 року.

Компанії бізнесмена були записані або на нього самого, або на членів його родини, або на повʼязаних із ним людей. Наприклад, у 2013 році новим власником «Львівського будівельного холдингу» став Володимир Вдовʼяк. Зараз він — кінцевий бенефіціар іншої повʼязаної з Гринкевичем будівельної компанії «Сітіград».

Родина Гринкевичів (зліва направо): Ігор Гринкевич, Ольга Гринкевич-Швед (дочка), Роман Гринкевич (син), Світлана Гринкевич (дружина).

Самі тендери теж викликають питання. У 2013 році конкурс на реконструкцію психоневрологічного інтернату в Закарпатській області на майже 6 мільйонів гривень виграла компанія «Мегабудмакс», директором якої з 2012 року був Гринкевич. Єдиним конкурентом на торгах було приватне підприємство «Ренесанс-Стиль». «Мегабудмакс» на той час була зареєстрована за тією ж адресою, що й «Львівський будівельний холдинг», а «Ренесанс-Стиль» вказувала як контактний номер телефон холдингу.

Губицька пояснює, що це була стандартна схема для компаній Гринкевича: «Вони розігрували ці тендери — наприклад, дві фірми, повʼязані одна з одною, змагалися за один підряд».

Так само у 2013 році «Мегабудмакс» виграв тендер на 18 мільйонів гривень на будівництво акушерського корпусу в Миколаєві. Єдиним конкурентом на торгах знову була лише фірма «Ренесанс-Стиль».

У 2014 році Антимонопольний комітет оштрафував компанії Гринкевича саме за ці схеми — узгодження дій на тендерах. Це означало, що мінімум три роки вони не могли брати участі в торгах. Щоб оминути заборону, Гринкевич відкривав нові фірми.

«Власниками або директорами були люди, які, наприклад, нещодавно шукали роботу на невелику зарплату. А тепер вони керували бізнесом, що отримував величезні замовлення», — каже Губицька.

Наприклад, у листопаді 2015 року ТОВ «Ві.Ай.Пі.Будівельна компанія» виграла тендер на 46,5 мільйона гривень, щоб побудувати школу у Львівській області. З 2014 року керівником і власником фірми був львівʼянин Марко Янковенко, який також був директором ТОВ «Дорбудмонтаж-1» — компанії, що належала дружині Гринкевича Світлані. Зараз, за даними YouControl, з родиною Гринкевича повʼязані щонайменше 14 компаній.

Фірми з орбіти Гринкевича вигравали тендери по всій Україні та часто потрапляли в скандали. У Житомирі «Ві.Ай.Пі. Будівельна компанія» так і не поклала плитку в центрі міста на 30 мільйонів гривень. Компанія «Візин Річ» у 2018—2019 роках виграла в Житомирі кілька тендерів на капремонт будівлі басейну і трьох сільських амбулаторій. Жодних робіт там не виконали.

У 2019 році суд наклав арешт на майно компанії «Візин Річ» через розтрату коштів на ремонтах електростанцій. Однак це не завадило «Візин Річ» того ж року перемогти в тендері на ремонт будівлі магістрату в Житомирі на 20 мільйонів гривень. Приміщення магістрату — це памʼятка архітектури національного значення, але роботи проводили без жодних наукових висновків чи експертиз.

«Підрядники часто роблять гарний пакет документів, тож замовники не можуть не допустити його до торгів. Труднощі виникали вже потім, коли не виконувалися роботи, і ми це бачимо по кримінальних провадженнях [проти фірм Гринкевича]. У багатьох компаніях імені Гринкевича взагалі не було. Але по ланцюжку різних імен завжди виходили на нього», — каже Олександра Губицька.

З 2018 року компанії Гринкевича почали брати участь у військових тендерах. У листопаді Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного підписала три договори з ТОВ «Житлоінвестбуд-ЛВ» на будівництво трьох казарм у Старичах за 39,4 мільйона гривень. Фірма була пов’язана з Володимиром Ренчкою — партнером Гринкевича ще по «Верховині».

До цього контракту «Житлоінвестбуд-ЛВ» отримувала більшість підрядів від «Львівводоканалу». Того ж 2018 року керівництво «Житлоінвестбуд-ЛВ» звинуватили в підробці документів і в тому, що компанія так і не провела реконструкцію каналізаційних очисних споруд у Львівській області. Остання ухвала в цій справі була у 2019 році — про проведення експертизи.

У квітні 2021 року компанія «Будівельний альянс монтажпроект» сина Ігоря Гринкевича Романа виграла тендер на будівництво штабу нового військового містечка полігону «Широкий Лан». Фірма обіцяла виконати роботи за 44,08 мільйона гривень і не залучати до будівництва субпідрядників.

Роман Гринкевич.

Офіційним власником компанії «Будівельний альянс монтажпроект» був житомирський бізнесмен Артем Гамоцький. Його брат Владислав на той час був кінцевим бенефіціаром фірми «Сітіград». «Будівельний альянс монтажпроект», всупереч домовленості, найняв «Сітіград» субпідрядником, а ця фірма, своєю чергою, найняла одеську компанію «Економ енерджі інжиніринг», яка і виконала частину робіт за значно меншу суму, ніж передбачав тендер.

За договором «Будівельний альянс монтажпроект» мав облаштувати зовнішні тепломережі за 1,12 мільйона гривень, а «Економ енерджі інжиніринг» — за 803 тисячі. Директор «Економ енерджі інжиніринг» Ігор Завойчинський розповідав журналістам-розслідувачам з Миколаєва, що його компанії заплатили лише половину цієї суми. Коли він надіслав акти виконаних робіт компанії «Сітіград», то отримав відповідь, що за такою адресою компанії немає.

Після початку повномасштабної війни Роман та Ігор Гринкевичі заснували благодійний фонд HOPE UA. На сайті проєкту сказано, що фонд допомагає жертвам війни та за майже два роки витратив на це приблизно $8,5 мільйона. Але жодних детальних звітів на сайті немає. Окремо зазначено, що у 2022 році Роман Гринкевич отримав відзнаку «Золоте серце» від президента України.

У листопаді того ж року Львівська обласна державна адміністрація підписала меморандум з фондом. HOPE UA мав відреставрувати одне з приміщень психоневрологічного інтернату. Після арешту Гринкевича в ЛОДА повідомили, що розривають угоду.

Ігор Гринкевич на зустрічі з головою ЛОДА Максимом Козицьким.

Ігор Гринкевич на зустрічі з головою ЛОДА Максимом Козицьким.

У 2023 році компанії Гринкевича почали тісно працювати з Міністерством оборони. І чомусь зовсім не у сфері будівництва. У травні та червні компанія «Трейд Лайнс Рітейл» виграла два тендери на загальну суму 1,5 мільярда гривень. Вона мала постачати харчування для військових частин. Кінцевими бенефіціарами фірми були дружина Ігоря Світлана Гринкевич та їхня донька Ольга Швед. У вересні 2023 року «Трейд Лайнс Рітейл» виграла тендер Міноборони на взуття для військових на 57,6 мільйона гривень. У листопаді 2023-го — ще один тендер на харчування на 470 мільйонів гривень.

Загалом, за даними ДБР, компанії Гринкевича виграли 23 тендери Міноборони на суму 3,2 мільярда гривень. Щонайменше шість контрактів вони не виконали повністю. Ще за сімома договорами поставили на склади військових частин лише невелику частину продуктів, але вже отримали всі державні кошти. Збитки становлять мінімум мільярд гривень.

Затримання Ігоря Гринкевича у грудні 2023 року.

Міноборони вже повідомило, що розриває контракти з фірмами Гринкевича. Заступник міністра оборони Віталій Половенко розказав, що залишилася лише одна угода — на харчування військових у Миколаївській та Херсонській областях. Її зараз перевіряють.

Інститут проблем сучасного мистецтва в Києві призупинив виставку «Мазня» художниці Соні Морозюк — нареченої Романа Гринкевича. Приводом стали публікації журналіста Євгена Плінського і блогера Ігоря Лаченкова про те, що Роман купляв Морозюк багато дорогих подарунків. Зокрема, ювелірні прикраси, авто та квартиру. Морозюк стверджує, що майже все придбала сама.

Роман Гринкевич прокоментував арешт батька на своїй сторінці в Instagram. Він заявив, що фірми не порушували законодавство, а виправдовуватися родина не буде.

«Ми точно знаємо, хто зацікавлений в цьому скандалі, його безпосередніх замовників і вигодонабувачів», — написав Роман. Кого саме він має на увазі — не уточнив.

«Бабелю» дорогі подарунки не потрібні. А от ваш донат — дуже: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected].