Стримуємо наступ росіян на Сході
Весь 2023 рік росіяни наступали в Донецькій області — постійно змінювали напрямки, перекидали резерви, концентрували сили. У січні російській армії вдалося прорвати оборону Соледару й захопити місто. Так почалася кількамісячна операція з оборони Бахмуту, що його росіяни окупували в травні, а перед цим майже повністю знищили. Те саме зробили і з Мар’їнкою. Окупанти врешті-решт змогли захопити місто, за яке воювали майже 10 років, а точніше — землю, де воно колись було.
На всіх інших напрямках росіяни були значно менш успішними. У січні вони почали масований штурм Вугледару і дійшли до його околиць. Але втратили так багато людей і техніки, що відійшли на декілька кілометрів від міста. Наприкінці зими — початку весни російські десантники намагалися захопити Лиман Донецької області. Вони на 7—8 кілометрів відкинули ЗСУ від Кремінної, але до Лиману так і не підібралися. Згодом десантників довелося оперативно перекидати на південь, щоб стримати український контрнаступ. У серпні-вересні росіяни почали наступати в бік Куп’янська на Харківщині, але й там просунулися лише на кілька кілометрів.
Останній потужний ривок — спроба оточити Авдіївку. Туди росіяни перекинули з десяток бригад і майже щодня проводять штурми. Лише в жовтні й тільки навколо одного села Красногорівка, на північ від Авдіївки, росіяни втратили щонайменше 60 одиниць техніки. Президент Володимир Зеленський каже, що масштаби втрат окупантів під Авдіївкою значно більші, ніж були під Бахмутом.
На кінець другого року великої війни росіяни так і не досягли своєї стратегічної мети — вийти на адміністративні межі Донецької та Луганської областей.
Знищуємо Чорноморський флот
Від 24 лютого 2022 року Україна знищила або пошкодила 22 російських кораблі:
ракетний крейсер «Москва»;
великі десантні кораблі «Саратов», «Мінськ», «Оленегорський горняк», «Новочеркаськ»;
підводний човен «Ростов-на-Дону»;
фрегат «Адмірал Макаров»;
буксир «Василь Бех»;
тральщик «Іван Голубець»;
малий ракетний корабель «Аскольд»;
один десантний катер, два транспортно-десантні катери, пʼять патрульних катерів і один навчальний корабель.
У 2022-му Україна завдяки протикорабельним ракетам змусила росію забути про десантну операцію на Чорному морі. Після цього росіяни погодилися на «зернову угоду». Цього року Україна загнала російські судна в бухти й змушує Чорноморський флот тікати з Криму.
Щоб полювати на російські кораблі, Україна розробила власні морські ударні безпілотники. Саме вони атакували великий десантний корабель «Оленегорский горняк», який отримав чималу пробоїну в борту і ледь не затонув — але його встигли відбуксирувати на ремонт. Сімнадцятого липня 2023-го морські безпілотники вдруге підірвали Кримський міст.
Наприкінці весни Україна отримала від Великої Британії крилаті ракети Storm Shadow, які здатні бити майже на 300 кілометрів. Згодом Франція передала свої аналоги таких ракет — SCALP. Від них Чорноморському флоту не вдається сховатися навіть у портах. У вересні ракети серйозно пошкодили великий десантний корабель «Мінськ» і знищили підводний човен «Ростов-на-Дону». Це перший випадок в історії, коли крилата ракета знищила підводний човен. Того ж місяця Україна вдарила по штабу Чорноморського флоту в Севастополі.
У листопаді ракети прилетіли по суднобудівному заводу в Керчі, де стояв ракетний катер «Аскольд». В грудні Україна повністю знищила великий десантний корабель «Новочеркаськ» у Феодосії. Корабель розлетівся на друзки по всій Феодосії та затонув.
Удари по Чорноморському флоту змусили росію забирати свої кораблі з Криму і перебазовувати їх до Новоросійська. А ще — суттєво зменшити обстріли України ракетами «Калібр». У відповідь росіяни вийшли з «зернової угоди». Але Україна все одно продовжує морський експорт і тепер вивозить не лише агропродукцію, а й метали.
Демілітаризуємо Крим
За вісім років анексії росіяни перетворили Крим на військову базу. Від початку великої війни Україна крок за кроком її знищує. У березні 2023-го українські ракети вразили залізницю в Джанкої — важливий логістичний центр. Протягом літа ракети тричі прилітали по мостах між Кримом і материковою Україною. Це призвело до мінімум двох серйозних пожеж на складах боєприпасів і полігонах. Росіянам довелося евакуювати мешканців навколишніх сіл.
Прилітало також по російських базах ППО. Перший раз — по селу Оленівка біля мису Тарханкут на заході Криму, другий — по військовій базі в Євпаторії. Є припущення, що по останній вдарили переробленою українською ракетою «Нептун».
У вересні бійці ГУР повернули контроль над так званими вишками Бойка. Це бурові газовидобувні платформи біля берегів Криму, які росія захопила ще в 2014 році. Їх використовували і для військових цілей: там стояли радари й розвідувальні комплекси. Щонайменше двічі ГУРівці висаджувалися в Криму. У серпні, на День незалежності, вони вперше з 2014 року підняли на півострові український прапор.
Збиваємо балістику і літаки
Минулої зими росіяни цілеспрямовано обстрілювали українську енергосистему ракетами й дронами. Це призвело до аварійних відключень світла, а подекуди — і до блекаутів. Тому в 2023 році Україні було важливо отримати багато систем ППО, щоб підготуватися до наступної зими.
Наприкінці квітня до України прибули перші зенітно-ракетні комплекси Patriot, ракети яких можуть збивати балістику. Росіяни одразу спробували їх виявити і знищити — на це вони не шкодували ресурсів, особливо гіперзвукових ракет «Кинджал». Вже на початку травня виявилося, що Patriot може збивати не лише балістичні ракети, але й «Кинджали».
Тринадцятого травня над Брянською областю раптово впала ціла російська авіагрупа: два літаки і три гелікоптери. Лише через кілька місяців Повітряні сили підтвердили, що їх збили з Patriot, який непомітно підтягнули ближче до кордону. Росіяни це теж зрозуміли — саме тому в травні майже щоночі обстрілювали Київ балістикою, щоб знищити Patriot або заблокувати їхнє переміщення.
У 2023 році армія рф масово використовувала керовані авіаційні бомби (КАБ) по українських позиціях. Їх можна запускати з відстані 30—40 кілометрів від лінії фронту, тому літаки не потрапляють в поле зору українських систем ППО. Але для Patriot і це не проблема — вони можуть засікти й збити літаки навіть на такій маленькій відстані.
Наприкінці травня в Чорне море впав російський літак Су-35. А в грудні за кілька днів росіяни втратили одразу п’ять бортів, які скидали КАБи на півдні України.
Б’ємо по російських аеродромах
Стратегічна авіація росії запускає далекобійні ракети на тисячі кілометрів і обстрілює українські об’єкти в тилу. Працювати по цих літаках Україна почала ще наприкінці 2022 року. Частину з них росіянам довелося швидко перебазовувати аж за Полярне коло. Це дало Україні додаткові години, щоб підготуватися до ракетних ударів після зльоту стратегічної авіації.
Цього року Україна продовжувала бити по російських аеродромах. У травні безпілотники ЗСУ вдарили по військовому аеродрому в Брянській області та пошкодили транспортний літак Ан-124. У серпні на аеродромі Сольці в Новгородській області після удару вщент згорів бомбардувальник Ту-22М3. Того ж місяця один літак пошкодили на аеродромі Шайковка в Калузькій області, де теж базувалася стратегічна авіація. У Пскові пошкодили чотири транспортних літаки Іл-76. У грудні безпілотники прилетіли по аеродрому Морозовськ у Ростовській області, де пошкодили бомбардувальник Су-34.
Допомогли й американські балістичні ракети ATACMS, які США у вересні нарешті передали Україні. Саме вони знищили щонайменше 15 російських гелікоптерів на аеродромах в окупованих Луганську та Бердянську.
Переносимо війну на територію рф
У 2023 році Україна нарешті почала переносити війну на територію ворога. З’явилися далекобійні безпілотники, які можуть вражати цілі в росії. Вони дістають навіть до Москви — тому місцеві аеропорти призупиняють роботу, а військові ставлять навколо міста різні системи ППО. Але ці заходи не вберегли столицю росії від ударів. У травні український дрон влучив просто в один із куполів Кремля, у місце, де розміщений кабінет путіна. В липні та серпні безпілотники прилетіли по елітному російському бізнес-комплексу «Москва-Сіті». Увесь рік безпілотники вражали військові заводи, нафтобази, аеродроми та залізницю.
В березні бійці «Русского добровольческого корпуса» (РДК) вперше зайшли в прикордонні села Брянської області. У травні вони кілька днів утримували прикордонний пункт пропуску й навколишні села в Бєлгородській області. Протягом року підрозділ ще кілька разів робив подібні вилазки. Бійці стверджують, що 9 листопада під час одного з таких рейдів ліквідували полковника ФСБ росії.
Знищуємо найбільш боєздатні підрозділи росії
Захоплення Бахмуту — головний і чи не єдиний успіх росії в цьому році. Але для росіян це не було легкою прогулянкою. Бахмут штурмували бійці «ПВК Вагнера» під проводом Євгена Пригожина. Він знайшов «золоту жилу» людських ресурсів — масово вербував на війну ув’язнених. Це дозволило «вагнерівцям» не зважати на кількість людей і відправляти їх на «м’ясні штурми». Тож ПВК змогла захопити Бахмут, але понесла шалені втрати.
Пригожин став єдиним командиром у російській армії, який дав результат. Кремлю це не сподобалося, що він став впливовим. Міністерство оборони росії заборонило Пригожину вербувати ув’язнених, а згодом зобов’язало всіх членів ПВК підписати контракти. У відповідь Пригожин у червні 2023-го організував збройний похід «вагнерівців» на Москву. Уже 24 червня його вмовили припинити марш — бійці зупинилися за 200 кілометрів від столиці. А в серпні Пригожин загинув в авіакатастрофі, яку (майже напевно) організував Кремль.
Тримаємо плацдарм на лівому березі Херсонщини
У листопаді 2022 року українські війська звільнили Херсон і почали поступово повертати контроль над десятками островів на Дніпрі, які розділяють лівий і правий береги Херсонщини. Сили оборони України витискали росіян із цих островів і облаштовували там власні позиції. Повний контроль над островами дозволив би Україні готуватися до висадки на окуповане лівобережжя Херсонщини.
Росіяни теж це розуміли. Тому 6 червня підірвали Каховську ГЕС. Вода повністю підтопила всі острови нижче за течією — українські війська екстрено евакуювалися. Після того, як вода відійшла, довелося наново встановлювати контроль над островами.
У вересні-жовтні 2023-го бригади морської піхоти розпочали висадки на лівий берег Херсонщини. Вони створили кілька плацдармів, але змогли втримати лише один — у селі Кринки. Однак перекинути техніку через Дніпро Україна не може, тому позиції в селі тримають самі лише піхотинці. Їх прикривають з правого берега артилерія і особливо FPV-дрони.
Росіяни витрачають величезні сили, щоб вибити українські війська з Кринків. Навколо села окупанти регулярно втрачають бронетехніку, тоді як Україна не втрачає її взагалі. OSINT-фахівці вже нарахували приблизно 133 одиниці підбитої та знищеної російської техніки в боях за Кринки. Однак експерти радять: у майбутньому цей плацдарм потрібно серйозно розширити, інакше сенсу в цій операції не буде.
У наступному році ми всі чекаємо ще більше хороших новин. Для цього підтримайте наші Збройні сили — задонатьте «Повернись живим».