Від закону про мобілізацію дистанціюється президент, його критикують цивільні та намагається захистити Залужний. Ми поспілкувалися з його розробниками й пояснюємо те, чого ви досі не зрозуміли

Автор:
Оксана Коваленко
Редактори:
Дмитро Раєвський, Катерина Коберник
Дата:
Від закону про мобілізацію дистанціюється президент, його критикують цивільні та намагається захистити Залужний. Ми поспілкувалися з його розробниками й пояснюємо те, чого ви досі не зрозуміли

Getty Images / «Бабель»

Щоб продовжувати війну, Україні потрібно мобілізувати майже пів мільйона людей — таку цифру на пресконференції 19 грудня озвучив президент Володимир Зеленський. Попередні спроби мобілізації були не надто успішними. Нові правила і норми спеціальна робоча група напрацьовувала з кінця червня 2023 року. Результатом її роботи став законопроєкт, який Міністерство оборони внесло до парламенту 25 грудня. Від початку його розробляли разом з іншим проєктом, який мав реформувати роботу територіальних центрів комплектування (ТЦК), аби мобілізація була справедливою та ефективною. Але поки що другий проєкт відклали, а в парламент подали лише перший, із загальними положеннями про мобілізацію. Текст проєкту викликав бурхливу реакцію: його критикують військові й значно більше — цивільні. Хоча деякі норми вітають майже всі, наприклад, про можливість звільнитися із ЗСУ після трьох років служби. Омбудсман Дмитро Лубінець вважає, що окремі пункти проєкту порушують Конституцію, а в Офісі президента і фракції «Слуги народу» документ взагалі коментувати відмовляються, мовляв, мобілізація — відповідальність Генштабу. Через це 26 грудня головнокомандувач Валерій Залужний дав першу за час великої війни пресконференцію. Кореспондентка «Бабеля» і юристка Оксана Коваленко прочитала проєкт, поговорила з двома його розробниками, які погодилися спілкуватись на умовах анонімності. Разом вони пояснюють усе, що ви не зрозуміли або (можливо) зрозуміли неправильно.

Хто насправді готував законопроєкт

Міжвідомча група з представників Міноборони, Генштабу, розвідки та інших військових відомств, народні депутати з Комітету з нацбезпеки і оборони, міжнародні експерти та громадські організації. Його багато разів переписували — загалом було 27 варіантів. Остаточну версію до парламенту вніс міністр оборони Рустем Умєров. Імена розробників влада не розголошує, вони погодилися спілкуватись з нами лише на умовах анонімності.

Проблеми з комунікацією

Робоча група, що працювала над законопроєктом, питання, як комунікувати вже готовий документ, не обговорювала. Єдиний офіційний коментар до його публікації в інтервʼю «Суспільному» дав міністр оборони Рустем Умєров, але без конкретики — лише пояснив, що такий закон необхідний.

Заступниця голови комітету з нацбезпеки Марʼяна Безугла, яка входила до групи авторів, почала писати про проєкт у себе в Facebook вночі 25 грудня. Було щонайменше три пости — здебільшого про її пропозиції, які до проєкту не включили, і традиційно про критику Залужного.

Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний виступає на пресконференції 26 грудня 2023 року в Києві.

Getty Images / «Бабель»

Коли законопроєкт став публічним, депутати президентської фракції говорити про нього відмовилися і всі запитання переадресували Генштабу. У телеграм-каналі «Вертикаль», близькому до Офісу президента, вийшло кілька постів із вимогами до військових прояснити суперечливі та незрозумілі норми.

Двадцять шостого грудня на своїй першій пресконференції це зробив головнокомандувач Валерій Залужний і заразом нагадав, що Збройні сили не пишуть і не вносять закони. За інформацією «Бабеля», рішення про пресконференцію в оточенні Залужного приймали спонтанно.

Що законопроєкт змінює для військових

Проєкт вперше з початку повномасштабної війни дає можливість військовим звільнитися зі служби за власним бажанням. Єдина умова — 36 місяців безперервної служби під час воєнного стану. Після цього протягом двох років мобілізувати людину повторно не можна. Ті, хто після 36 місяців служби у ЗСУ вирішать продовжити службу, укладатимуть новий контракт кожні 6 місяців.

Залужний зазначив, що ця ідея спрацює лише в тому випадку, якщо на фронті не буде загострення. А також якщо мобілізація пройде успішно й людей буде ким замінити. Мобілізація за новим законом має початися у 2024 році, а демобілізація тих, хто служить зараз, ― у 2025-му, коли мине три роки служби перших добровольців великої війни.

Люди, які звільнилися з полону, мають право більше не служити. Але можуть зробити це за бажанням після 90 днів відпочинку.

Українські військові ведуть вогонь з артилерійської системи «Арчер» по російських позиціях у Донецькій області 16 грудня 2023 року.

Getty Images / «Бабель»

У проєкті йдеться про базову військову службу

Базова військова служба, за задумом авторів проєкту, має замінити строкову.

Суть нововведення — усі громадяни віком від 18 до 25 років мають прослужити 5 місяців: 3 місяці загального вишколу і ще 2 — фахової підготовки. У мирному житті можна обрати, коли саме пройти цей курс. Під час воєнного стану такої опції немає — дати базової служби визначатиме президент. Після 5 місяців підготовки людину беруть на військовий облік. Без базової служби в майбутньому не можна буде отримати певні посади — у прокуратурі, САП і Нацполіції.

Спершу, за задумом авторів проєкту, базову службу мали проходити всі повнолітні громадяни незалежно від статі. Але після пресконференції президента, на якій він сказав, що ніколи не підтримає мобілізацію жінок, у проєкт, за словами двох джерел «Бабеля», внесли термінові правки — тепер ця норма стосується лише чоловіків.

Хто підпадатиме під мобілізацію:

  • військовозобовʼязані та резервісти від 25 до 60 років;
  • люди з бойовим досвідом, наприклад в АТО, які відмовилися записуватися в резерв, мають прийти до навчальних центрів;
  • ті, хто служив, а після демобілізації залишився в резерві та проходив збори резервістів, приходять безпосередньо у свої частини;
  • ті, хто не служив, мають 60 днів з дати початку мобілізації, щоб уточнити свої облікові дані в ТЦК чи центрах надання адміністративних послуг. Або через електронний кабінет військовозобовʼязаного — що це і як працюватиме, має вирішити Кабмін. Після цього різні органи розглядатимуть підстави для відстрочки, далі — військово-лікарська комісія має визначити, чи може людина служити. Якщо так — видають другу повістку, з якою треба прийти в ТЦК.

Солдат 57 бригади ЗСУ стріляє з РПГ під час військових навчань на стрільбищі в невстановленому місці за лінією фронту, 21 вересня 2023 року.

Getty Images / «Бабель»

І що, мобілізуватимуть усіх?

Генштаб запевняє, що ні. У законопроєкті є перелік тих, хто має право на відстрочку на загальних підставах. Крім того, відстрочка буде у співробітників НАБУ, Держбюро розслідувань і Управління держохорони, працівників органів військового управління та «оборонки». Не можна мобілізувати студентів, аспірантів, докторантів, учителів коледжів та училищ, працівників вишів, технікумів і наукових установ, які мають вчене звання чи науковий ступінь, які працюють на повну ставку.

Уперше цей законопроєкт дозволяє мобілізувати поліцейських і прокурорів.

Відстрочки не буде для колишніх нардепів і ексдепутатів різних рівнів, співробітників Бюро економічної безпеки та Державної виконавчої служби.

Крім того, проєкт скорочує кількість державних службовців, які мають бронь від призову. Не підпадають під мобілізацію лише держслужбовці категорії «А» і 50% держслужбовців категорій «Б» і «В». Бронь знімають з колишніх співробітників розвідки, які були на службі до 2012 року.

Проєкт скасовує категорію «обмежено придатні»

Усі, хто раніше отримали такий статус, тобто могли служити, але за станом здоровʼя не могли виконувати певну роботу, повинні будуть знову пройти медичний огляд, який визнає їх або придатними, або непридатними до служби.

Медогляд також мають пройти всі, хто за повісткою ставатимуть на військовий облік. Поки що невідомо, як медкомісія оцінюватиме хвороби та фізичний стан, — це визначить нова редакція наказу Міноборони № 402. За інформацією «Бабеля», над нею зараз працюють.

Підрозділи Територіальної оборони Києва тренуються в лісі 22 січня 2022 року в Києві.

Getty Images / «Бабель»

Чи можна буде мобілізуватися до конкретних частин?

Піти служити в конкретну частину зможуть резервісти, які вже до неї приписані, і добровольці-контрактники. Мобілізовані нічого обирати не зможуть — їх розподілятимуть на розсуд командування.

Що мають зробити ті, хто зараз за кордоном?

Законопроєкт передбачає, що під час воєнного стану військовозобовʼязані за кордоном теж мають стати на облік у консульствах і посольствах України. Якщо вони цього не зроблять, посольства і консульства не надаватимуть їм жодних послуг. Зокрема, громадянам без військових документів не будуть переоформлювати внутрішній чи закордонний паспорти.

А що буде, якщо не стати на облік чи не зʼявитися за викликом?

У таких випадках керівники ТЦК вноситимуть порушників у Реєстр боржників. Щоправда, із законопроєкту не зрозуміло, на яких підставах це робитимуть. Далі на порушників чекають такі обмеження:

  • заборона виїздити за кордон;
  • заборона проводити операції з рухомим і нерухомим майном;
  • заборона керувати власним автомобілем та отримувати посвідчення водія;
  • обмеження права користуватися та розпоряджатися коштами та іншими цінностями;
  • заборона отримувати кредит чи позику;
  • призупинення отримання пільг і послуг від держави.

Ці обмеження голова ТЦК повинен буде зняти, щойно людина виконає умови мобілізації.

Залужний каже — всі ці обмеження не ініціатива Генштабу. За інформацією «Бабеля», їх ініціювало Міноборони. Омбудсман Дмитро Лубінець уже розкритикував нововведення і назвав їх незаконними: «Це пряма норма Конституції: людина не може бути обмежена у своїх правах. Якщо людина офіційно володіє, наприклад, будинком, то не можемо ми на рівні закону заборонити їй продати цей будинок чи купити інший».

Двадцять восьмого грудня Лубинець повідомив, що на нараді з Міністерством оборони щодо суперечливих пунктів і обмежень вдалось досягнути компромісу, але не уточнив, про що конкретно йдеться.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець дає інтерв’ю 24 березня 2023 року в Києві.

Getty Images / «Бабель»

Фінансовий експерт Сергій Фурса вважає, що Національний банк не дозволить застосувати такі обмеження, бо вони призведуть «до великих фінансових проблем». На думку Фурси, такі норми означають, що перш ніж закон набуде чинності, люди почнуть масово виводити кошти з банків або переводити майно на інших людей. За інформацією «Бабеля», під час підготовки проєкту можливі економічні збитки фахівці не прораховували.

Як каратимуть ухилянтів?

Про це йдеться в іншому законопроєкті, який теж внесли до парламенту. Поліція матиме право затримувати й доставляти ухилянтів до ТЦК. Це вважатиметься адміністративним правопорушенням. У мирний час штраф становитиме від 34 000 до 85 000 гривень, в особливий період — від 153 000 до 204 000.

Якщо людина ухилятиметься від медогляду і мобілізації під час воєнного стану, це розглядатимуть як злочин і каратимуть 3―5 роками позбавлення волі.

Перемога вимагає непростих рішень, про які ми завжди писатимемо. Підтримайте «Бабель»: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected].