«Задобрювати» Орбана європейські політики почали за тиждень до початку саміту. В угорського автократа занадто токсичний імідж, тож його нечасто кудись кличуть, якщо тільки це не процедурна необхідність. Але перед самітом його, навпаки, оточили увагою. Сьомого грудня 2023 року французький президент Емманюель Макрон запросив Орбана на вечерю в Париж. Вони говорили про євроскептицизм, який показово демонструє влада Угорщини, і про різкі заяви проти України. Тоді Орбан так і не сказав, що Будапешт погоджується розпочати перемовини про вступ України до ЄС і на виділення грошей для потреб Києва.
Емманюель Макрон зустрічає Орбана в Парижі, 7 грудня 2023 року.
Getty Images / «Бабель»
У середу ж, 13 грудня, Єврокомісія розблокувала €10,2 млрд, які призначалися для Будапешту, однак були заблоковані через антидемократичні зміни в Угорщині. Щоб отримати ці гроші, країна мала посилити незалежність місцевих суддів. І справді, Національна судова рада, яка контролює угорські суди, отримала більше автономності й прав. «Після ретельної перевірки й переговорів з угорським урядом комісія вважає, що Угорщина вжила обіцяних нею заходів», ― говорилося в пресрелізі Єврокомісії.
Те, що такого висновку дійшли якраз перед самітом ― просто збіг, стверджувала віцепрезидентка Єврокомісії з питань цінностей і прозорості Вера Юрова. Хоча політичні оглядачі писали про «капітуляцію Брюсселю» перед шантажем Угорщини, а депутати Європарламенту готували спільну заяву про те, що «не варто закривати очі на недемократичні рішення Будапешту».
За гроші Угорщина справді готова помʼякшити свою «принциповість» щодо України. Днями радник Віктора Орбана Балаш Орбан заявив, що Будапешт не буде блокувати допомогу для України, якщо отримає всі заблоковані Брюсселем гроші, — це ще понад €20 мільярдів. Угорщині їх не надають через проблеми з верховенством права й академічною свободою ― зокрема, фактичним закриттям Центральноєвропейського університету, який фінансував Джордж Сорос. Через відмову угорського уряду продовжити контракт один із найпрестижніших у регіоні вишів був змушений переїхати до Відня.
«[Гроші для України та для Угорщини] ― це, звісно, дві окремі проблеми, ― сказав Балаш Орбан в інтервʼю Bloomberg, яке вийшло пізно ввечері 12 грудня. ― Але якщо ЄС наполягає, що поправками до бюджету треба включити фінансування України, то ці питання стають взаємоповʼязаними». Сьогодні, 15 грудня, про згоду не ветувати гроші для України, якщо фінансування Угорщини розблокують, заявив і Віктор Орбан.
Ранок 14 грудня був для Орбана неприємним. На сніданку з головою Ради Європи Шарлем Мішелем, президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, канцлером Німеччини Олафом Шольцом і президентом Франції Емманюелем Макроном Орбан запевняв співрозмовників, що Україні не місце в ЄС. Однак коли його просили навести аргументи, в чому саме проблеми Києва з, наприклад, дотриманням верховенства права, реальних аргументів він не навів.
Восени 2022 року уряд Угорщини запустив інформаційну кампанію, що налаштовувала громадян країни проти ЄС. «Нас карають брюсельськими санкціями!» написано на постерах.
Getty Images / «Бабель»
У день саміту Орбана продовжили, як пише Politico, «просмажувати». Його критикували всі 26 керівників держав — членів ЄС. Це тривало кілька годин, усі аргументи Орбана відкинули. Зрештою, канцлер Німеччини Олаф Шольц запропонував «сюрреалістичне», як висловилися присутні на зустрічі політики, рішення. Він відвів Орбана вбік і сказав, що якщо той ніяк не може погодитись із рішенням інших країн щодо України ― може, хай просто зробить перерву на каву й залишить залу засідань?
Формально на легітимність рішення ЄС це не впливає. У законодавстві Євросоюзу передбачено, що якщо якась країна не голосує через відсутність її представника, рішення решти все одно вважається ухваленим одноголосно. Так Орбан зберіг обличчя й згодом написав у соцмережах, що «це погане рішення, якого Угорщина не підтримує». Пізніше він виклав у соцмережах відео, де знов назвав це рішення ЄС помилкою і заявив, що не бажає брати в ньому участі. Та ці символічні заяви на стан справ уже ніяк не вплинули. «Якщо хтось не накладає вето на рішення, далі йому краще просто стулити пельку, ― недипломатично зреагував на заяви Орбана премʼєр-міністр Бельгії Александер Де Кро. І одразу ж додав. ― Звісно, я не мав цього казати».
Нестандартний крок Шольца здивував решту лідерів країн ЄС: раніше німецький канцлер не відзначався креативом, його критикували за нерішучість і гальмування допомоги Україні.
«Може бути, він навчився таких викрутасів, коли керував молодіжним крилом своєї соцпартії», ― припустив один з учасників саміту. Володимир Зеленський публічно подякував Шольцу «за особисті зусилля», а художник і проукраїнський активіст Saint Javelin, який раніше часто висміював Шольца, написав: «Вибач за всі ті випадки, коли ми з тебе кепкували, Олафе. Ти справжній друг».
Виділення Україні €50 млрд фінансової допомоги до 2027 року Орбан усе-таки ветував. «Дві поступки за один саміт він уже не зміг собі дозволити», ― каже Politico один з обізнаних із ходом переговорів політиків. Зараз решта учасників саміту сподіваються на продовження переговорів у січні. Але якщо позиція Орбана не зміниться й тоді, обійти його вето нескладно. Решта країн просто домовляться регулярно виділяти щороку певну суму до 2027 року ― щоб разом вийшли ті ж обіцяні Україні €50 млрд. У цьому випадку ЄС не доведеться йти на поступки Будапешту. Єдиний мінус такого рішення ― воно покаже, що в Євросоюзі немає єдності, і суперечить одному з його принципів ― згоді всіх учасників щодо ключових рішень.
Тепер ЄС має скласти дорожню карту переговорів з Україною ― із конкретними вимогами щодо реформ, які країна має втілити. Скоро для підготовки цього переліку вимог до Києва прибуде спеціальна делегація євробюрократів. Зазвичай, щоб узгодити повний список, потрібно один-два роки, але раніше представники ЄС запевняли, що у випадку України можуть впоратись швидше — за шість місяців. Успіхи України на цьому шляху будуть обговорювати на спеціальних форумах, перший має відбутися в березні наступного року.
Процес підлаштування українських законів і норм під вимоги ЄС може зайняти роки ― у випадку Хорватії, найновішого члена ЄС, він тривав 10 років. Брюссель запевняє, що прагне діяти якомога швидше. Але фактор Орбана нікуди не зникне. Україні потрібно буде звітувати за проведені реформи, а країнам ЄС одноголосно визнати, що вони відповідають вимогам. Потім Єврокомісія має одноголосно визнати, що Україна готова до вступу в ЄС, і нарешті — одноголосно проголосувати за ратифікацію угоди про прийняття України до блоку. Загалом, вступ до ЄС потребуватиме понад 70 рішень, у яких будь-яка держава-член може заблокувати процес. Очевидно, що якщо Орбан лишатиметься при владі, він скористається цим правом. До того ж він зможе шантажувати Євросоюз і отримувати дивіденди.
Не блокуйте рух «Бабеля» до кращого майбутнього — підтримайте нас донатом : 🔸у гривні, 🔸у криптовалюті, 🔸Patreon, 🔸PayPal: [email protected].