«Росія порушує міжнародне право щодня, а хтось досі проти конфіскацій». Бельгійський юрист і депутат Самуель Коголаті — про свій план конфіскації російських активів і супутні страхи європейців

Автор:
Оксана Коваленко
Редактор:
Дмитро Раєвський
Дата:
«Росія порушує міжнародне право щодня, а хтось досі проти конфіскацій». Бельгійський юрист і депутат Самуель Коголаті — про свій план конфіскації російських активів і супутні страхи європейців

samuelcogolati / «Бабель»

Першого грудня 2023 року Швейцарія заморозила €8,8 мільярда російських активів. Ще у 2022 році країна долучилася до санкцій Євросоюзу проти рф, а тепер почала потроху блокувати російські гроші. Загалом у світі понад €300 мільярдів заморожених російських активів. Але заморозити — це лише половина справи. Щоб Україна змогла їх отримати, активи треба конфіскувати. Головною країною, яка має напрацювати механізм конфіскації, є Бельгія. Тому що саме там під управлінням фінансової компанії EuroClear зберігається більша частина російських держактивів — €200 мільярдів. Бельгія вже передає Україні податки з відсотків цих активів. Із 2024 року запрацює Міжнародний реєстр збитків, завданих російською агресією. Комісар Європейського Союзу з питань юстиції Дідьє Рейндерс заявив, що конфісковані приватні активи, якими володіють підсанкційні російські бізнесмени, мають стати головним джерелом відшкодування цих збитків. Ситуація з державними активами рф ще складніша, адже вони захищені суверенним імунітетом і за загальним правилом Бельгія чи будь-яка інша країна не має права їх конфіскувати. Член бельгійського парламенту від партії Ecolo, голова Комітету з міжнародних відносин Самуель Коголаті каже, що вихід є. Він придумав шлях, як можна законно конфіскувати державні активи не лише в Бельгії, але й взагалі в ЄС. Коголаті — юрист-міжнародник, випускник Гарвардської школи права. У кінці листопада 2023 року Самуель разом з українськими юристами організував конференцію у Брюсселі щодо відповідальності росії за злочини. Кореспондентка «Бабеля» і юристка Оксана Коваленко відвідала цю конференцію та поговорила з Коголаті про те, як обійти суверенний імунітет російських активів, чому це важливо зробити швидко і чого бояться європейські політики, які виступають проти конфіскацій. Це перше інтервʼю Самуеля Коголаті українським журналістам.

Чому саме Бельгія важлива, коли йдеться про конфіскацію російських активів?

У Бельгії €200 мільярдів російських активів, з них €197 мільярдів — Центробанку рф. Усі ці гроші заморожені в EuroClear — кліринговому центрі, розташованому неподалік від нашого парламенту. Зараз Бельгія стягує податки з відсотків, які нараховуються на ці €197 мільярдів. Це вже доволі великі гроші, й уряд вирішив віддавати їх Україні. Але цього недостатньо, треба йти далі! Конфіскувати активи та повернути їх жертвам війни в Україні та на відновлення цивільної інфраструктури буде не тільки відповідально з моральної точки зору, але й легітимно з юридичної.

Решта €3 мільярди походять від олігархів і приватних російських активів, а також від деяких товарів, що йшли транзитом. Наприклад, розкішні автомобілі йшли через порт Антверпену. Їх ми теж пропонуємо конфіскувати. Загалом у світі заморозили майже €350 мільярдів — у США, Канаді та решті Європи. Але саме в Бельгії — €200 мільярдів. І я здивований тим, що більшість людей навіть у Бельгії про це не знають.

У чому суть вашої ініціативи? Як вона допоможе з конфіскацією?

Я вніс свою пропозицію, вона зараз у парламенті, днями опублікують офіційно на сайті Палати представників Бельгії. Тож формально це поки що пропозиція нашої партії. У нас є дві основні мовні громади в Бельгії: з Фландрії та з франкомовного Брюсселю і Валлонії. Але ми разом подали пропозицію, щоб конфіскувати російські заморожені активи.

Наступний рівень — Рада ЄС. Від початку 2024 року Бельгія головуватиме в Європейському Союзі. Ми зможемо укладати угоди на європейському рівні в рамках Ради з іншими 26 країнами-членами ЄС, щоб ухвалити нове європейське законодавство не тільки про заморожування активів, але й про конфіскацію. Єврокомісії вже запропонували ухвалити директиву, яка дозволяє конфіскацію активів. Але там йдеться про, наприклад, активи італійської мафії, а не про російські гроші. Тож я у своїй резолюції пропоную створити нову правову основу, щоб будь-яка країна-член ЄС могла конфіскувати активи, які мають доведений звʼязок із воєнними злочинами, злочинами агресії тощо.

У цій резолюції ви пропонуєте зміни на рівні ЄС, а не лише в Бельгії?

Саме так, треба створити нову підставу [для конфіскації]. Бельгії було б складно рухатися самостійно, без європейських партнерів. Тому це має бути спільне рішення.

Державні активи захищені суверенним імунітетом. Чи є у вас ідея, як його можна подолати?

Це правда, усі державні активи російського Центрального банку мають імунітет від юрисдикції в Бельгії. Але є те, що ми називаємо «концепцією контрзаходів». Коли будь-яка держава вчиняє тяжкий міжнародний злочин, такий як злочин агресії, інші мають відповісти контрзаходами.

Російську агресію визнали кілька резолюцій Генасамблеї ООН. Крім того, росія ігнорує накази Міжнародного суду ООН припинити цю агресивну війну. Тобто росія порушує міжнародне право, зобовʼязання, які ми називаємо erga omnes. Тобто зобовʼязання, що стосуються не лише України, але й міжнародної спільноти загалом, а отже, і Бельгії зокрема.

І таку думку сьогодні підтримують більшість експертів-юристів, наприклад, Філіп Сендс або Пʼєр Кляйн із Брюссельського університету. Ці професори міжнародного права не оминають увагою принцип суверенітету.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук і Самуель Коголаті.

«Бабель»

А як бути з приватними активами?

Тут вже потрібне втручання суду, а для цього потрібна правова підстава.

Цим шляхом йшли США, щоб заарештувати статки Малофеєва?

Саме так. Але в нашому законодавстві конфіскація як вид покарання не передбачена. Тому я закликаю встановити цей новий вид покарання в директиві ЄС про конфіскацію.

Тобто ви хочете вносити такі зміни не напряму в законодавство Бельгії, а через директиву, яку імплементують інші члени ЄС?

Так, ми зобовʼязані імплементувати цю директиву в усіх країнах-членах ЄС. І тоді справа спочатку буде в правоохоронних органах, потім вони звертатимуться до суду, і він ухвалюватиме рішення. Але ми лише на ранній стадії ініціативи. І наша мета — рухатися якомога швидше. Нам не можна втрачати роки на юридичні дискусії. Якщо є інші експерти, які запропонують ефективніші юридичні шляхи, як конфіскувати ці активи та повернути їх українському народу, я буду радий.

Як це все відбувається на практиці?

У парламентах на все потрібен час. Ось чому я хочу відкрити дебати зараз. Формально ми проведемо дискусію в Комітеті з міжнародних відносин, який я очолюю. Найімовірніше, ми почнемо зі слухань і будемо вимагати письмових порад від експертів-юристів. Ми маємо знайти консенсус між більшістю політичних партій. А потім нам потрібно рухатися далі на європейському рівні.

Чи є у вас підтримка серед депутатів?

Тут не все так просто. Широка підтримка конфіскації в загальних рисах є. Але диявол ховається в деталях. І коли ми починаємо обговорювати суверенний імунітет або фінансову репутацію Бельгії, завдання ускладнюється. Чесно скажу, що в консервативних колах воліли б утриматися від конфіскації російських активів.

Чому?

Вони бояться, що росія може зробити те саме з нашими активами у відповідь. А ще — що інші держави можуть вирішити, що європейські країни, такі як Бельгія, більше не є безпечними для державних активів. І шукатимуть інші місця, де їх інвестувати та зберігати. Тому має бути політична дискусія. У політиці потрібно балансувати між різними інтересами. Україна вступає у другу зиму війни, цивільне населення страждає, росія атакує цивільну інфраструктуру, а не лише військові обʼєкти. І ми маємо діяти. Арешту і заморожування активів недостатньо. І мені здається трохи парадоксальним, що росія порушує міжнародне право щодня, а хтось проти конфіскацій, бо міжнародне право, нібито, їх не дозволяє.

Чи є у вас юридичні відповіді для тих, хто боїться почати конфіскації?

Так, і це хороша новина — у нас є широка юридична підтримка. І я хочу, щоб були дебати, щоб експерти-юристи змогли пояснити все публічно і переконати наших колег. Ми також хочемо звернутися за порадою до експертів, які налаштовані критично. Кожен зможе поставити запитання. Зараз важливо, щоб парламент під час дебатів визначився. Потрібно бути сміливими!

А що має бути після дебатів? Лише Палата представників має погодити, чи Сенат теж?

Сенат у цьому не бере участі, тільки Палата представників. Перший крок — ухвалити в парламентському комітеті. І це найголовніше. Тому що партії поводяться однаково в комітеті, а потім на пленарному засіданні. Тож, якщо його підтримають на комітеті, його проголосують і на засіданні.

Самуель Коголаті.

«Бабель»

І скільки часу це може зайняти?

Не менше ніж два місяці. Якщо виникнуть ускладнення, це може зайняти чотири-пʼять місяців. Але оскільки у нас вибори в червні, то це потрібно зробити до цього часу.

Добре, наприклад, у вас усе вийде в Бельгії. А потім, скажімо, Угорщина не зможе заблокувати механізм конфіскації на рівні ЄС?

Це голосування в Раді ЄС більшістю голосів, тому ніякого права вето в Угорщини тут не буде.

Чому ви вирішили активно підтримати Україну?

Треба визначитися, на чиєму ти боці. Є агресор і є жертва. Росія — агресор. Український народ — це невинні люди, які стали жертвами страшного злочину агресії. Путін нападає не лише на український народ, але й на демократичні цінності та ваш вибір на користь європейської сімʼї та свободи. І тому наш обовʼязок — захищати український народ. І як член парламенту, і як еколог я відчуваю, що мій обовʼязок — знайти всі можливі способи, щоб допомогти українцям. Ми прийняли багато біженців з України, зокрема в моєму місті. Ми також надаємо військову допомогу. Ви чули про тренування пілотів на F-16, які Бельгія буде проводити. Але цього недостатньо.

Тому нам потрібно шукати інші шляхи. У минулому я активно виступав за те, щоб зупинити й заборонити імпорт російських діамантів до Антверпену. Це теж великі гроші. Я хочу показати бельгійському народу, моєму народу, зокрема і в моєму виборчому окрузі, що це не тільки проблема далекого закордону. Ми також ухвалили важливу резолюцію про визнання «ПВК Вагнера» терористичною організацією.

І останнє запитання. G7 разом зі Сполученими Штатами не підтримують ідею спеціального трибуналу щодо російських злочинів. Вони підтримують ідею гібридного трибуналу. Що про це говорить Бельгія і що думаєте ви?

Бельгія підтримує міжнародне правосуддя. Ми вважаємо, що не буде тривалого миру без переслідування воєнних злочинців. Бельгія фінансово підтримує МКС, який розслідує ці злочини, і надсилає своїх слідчих в Україну для того, щоб збирати докази.

Особисто я вірю, що є можливість створити спецтрибунал через Генасамблею ООН. Моя пропозиція полягає в тому, щоб діяти не через Раду безпеки ООН — ми знаємо, що це неможливо. Проте через Генеральну асамблею ми можемо ухвалити резолюцію, щоб створити міжнародний трибунал для переслідування злочину агресії.

Деякі західні посадовці бояться росію, проте інші активно допомагають її перемогти та покарати. А щоб писати і про перших, і про других, нам необхідна підтримка читачів: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected]

Ця публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в межах Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені в цій публікації, не обовʼязково відображають погляди USAID, уряду США або УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть винятково автори та редактори сайту «Бабель».

USAID є однією з провідних установ світу у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів і допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності й стійкості та сприяє зміцненню національної безпеки й економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року. За цей час загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, перевищила $3 мільярди. Серед поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні — зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку й енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоровʼя та помʼякшення наслідків конфлікту в східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо вас звертатися до відділу звʼязків із громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт або на сторінку у Facebook.

Автор:
Оксана Коваленко
Редактор:
Дмитро Раєвський
Теги:
Права людини в дії

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter — ми виправимо