Помер Генрі Кіссінджер — людина, яка значно вплинула на сучасну політичну карту світу. Ми відібрали пʼять його цитат, які визначили зовнішню (часто суперечливу) американську політику кінця ХХ століття

Автор:
Дмитро Раєвський
Редактор:
Юліана Скібіцька
Дата:
Помер Генрі Кіссінджер — людина, яка значно вплинула на сучасну політичну карту світу. Ми відібрали пʼять його цитат, які визначили зовнішню (часто суперечливу) американську політику кінця ХХ століття

Getty Images / «Бабель»

Двадцять девʼятого листопада 2023 року у віці 100 років помер колишній держсекретар США

Був на посаді з 1973 до 1977 року.
Генрі Кіссінджер. Він був одним з ключових американських дипломатів з кінця 1960-х до другої половини 1970-х і радником з національної безпеки двох президентів — Річарда Ніксона і Джеральда Форда. Кіссінджер походив з родини німецьких євреїв, які у 1938 році поїхали у США, рятуючись від нацистів. Під час Другої світової служив у Корпусі контррозвідки, а після війни вступив до Гарвардського університету і став політологом. За свою довгу карʼєру Генрі Кіссінджер заробив вкрай суперечливу репутацію. Він був головним дипломатом, який налагоджував відносини США з СРСР і Китаєм та навіть отримав Нобелівську премію миру
Отримав її у 1973 році спільно з президентом Північного Вʼєтнаму Ле Дих То. Згодом Ле Дих То відмовився від премії, а двоє членів Нобелівського комітету подали у відставку на знак протесту проти рішення дати премію Кіссінджеру.
за угоду, з якої почався вивід американських військ з Вʼєтнаму. З іншого боку, Кіссінджера звинувачують у тому, що він як американський топчиновник підтримував диктатури Хорхе Відели
Президент і диктатор Аргентини з 1976 до 1981 року.
в Аргентині та Августо Піночета
Президент і диктатор Чилі з 1974 до 1990 року.
в Чилі, схвалив окупацію індонезійськими військами Східного Тимору
Держава в Південно-Східній Азії, колишня колонія Португалії, яка з 1975 до 2002 року боролася за незалежність.
в 1975 році. Та й взагалі був причетний до багатьох воєнних злочинів і репресій в усьому світі. Суперечливі заяви Кіссінджер робив і про війну в Україні. На Всесвітньому економічному форумі в Давосі 23 травня 2022 року він заявив, що Україна має бути готовою поступитися частиною своєї території росії. А в травні 2023 року вже говорив, що Україну треба прийняти в НАТО. «Бабель» згадує інші суперечливі вислови та заяви Генрі Кіссінджера, які визначали зовнішню політику США у другій половині ХХ століття, і пояснює їхній контекст.

Про Вʼєтнам

«Ми вели суто мілітарну війну, а наші опоненти ― політичну. Ми прагнули виснажити їх фізично, а вони нас ― психологічно. У процесі ми забули про важливу максиму партизанської війни: партизан перемагає, якщо він не програє. А звичайна армія програє, якщо вона не перемагає», ― писав Кіссінджер у своїй статті «Вʼєтнамські переговори» для журналу Foreign Affairs у січні 1969 року.

У цій статті Кіссінджер критикував «війну на виснаження» ― тодішню стратегію американських військових у Вʼєтнамі

Війна між комуністичним Північним Вʼєтнамом і Південним Вʼєтнамом, який підтримували США, тривала з 1959 до 1975 року. У ній брали участь понад пів мільйона американських військових, з яких 58 тисяч загинули. Зрештою США були змушені вивести війська, а Північний Вʼєтнам обʼєднав країну під своєю владою.
. Водночас Кіссінджер виступав проти виводу американських військ, бо справедливо вважав, що тоді Південний Вʼєтнам одразу програє. На початку 1970-х він змінив позицію і став одним з авторів Паризьких мирних угод 1973 року, після яких американці пішли з Вʼєтнаму.

Про Китай

«Те, що називають рівновагою страху

Balance of Terror — стратегія ядерного стримування, яка полягає в тому, що всі сторони можливих конфліктів однаково бояться тотальної війни.
, може не так сильно лякати фанатиків, які стоять на чолі країни з населенням у 600 мільйонів. Війна, яка знищить цілі населені пункти, може бути для них прийнятною і навіть бути засобом панування над світом. Чжоу Еньлай казав югославському дипломату, що після тотальної ядерної війни залишиться 10 мільйонів американців, 20 мільйонів росіян і 350 мільйонів китайців», ― писав Кіссінджер у своїй книзі «Необхідність вибору» 1961 року.

Уже в 1971 році Кіссінджер стане головним ідеологом поліпшення відносин між США та КНР, щоб поглибити протиріччя між Пекіном і Москвою. Перший візит Кіссінджера в Китай та його переговори з тим самим Чжоу Еньлаєм взагалі були таємницею навіть для президента Ніксона. Саме Кіссінджер зіграв ключову роль, коли в 1971 році КНР стала членом Генасамблеї ООН, а Китайську Республіку, що залишалася на Тайвані, звідти виключили. Спочатку позиція США в цьому питанні була більш поміркована, а Джордж Буш ― старший, який тоді був американським послом в ООН, мав протайванську позицію. Під тиском Кіссінджера позиція США стала нейтральною, що по суті було поступкою КНР.

Про Східний Тимор

«Незаконне ми робимо негайно. Неконституційне вимагає трохи більше часу» ― цю фразу часто приписують Генрі Кіссінджеру. І, судячи з усього, він неодноразово повторював її у різних ситуаціях. А у 1975 році жартував у розмові з міністром закордонних справ Туреччини Меліхом Есембером, що після ухвалення у США Закону про свободу інформації

Freedom of Information Act 1966 року.
перестав говорити цю фразу публічно, щоб журналісти не дізналися.

У 1975 році Кіссінджер, тоді держсекретар, написав меморандум президенту Джеральду Форду. Там він виклав свої думки про те, якою має бути позиція США щодо Східного Тимору. Ця колишня португальська колонія 28 листопада 1975 року проголосила незалежність. Але сусідня Індонезія, якою правив генерал Хаджі Сухарто

Президент і диктатор Індонезії з 1967 по 1998 рік.
, вважала ці землі своїми. Сухарто спланував анексію Східного Тимору. На думку Кіссінджера, США мали дозволити індонезійцям почати операцію. Ба більше, він схвалив поставки американської зброї до Індонезії. Офіційно індонезійці мали право використовувати її лише для оборони, але на практиці 7 грудня 1975 року в Східному Тиморі висадився індонезійський десант з американським спорядженням.

У 1976 році Індонезія офіційно анексувала Східний Тимор

У 1999 році, за рік після смерті генерала Сухарто, у Східному Тиморі провели референдум під захистом миротворчих сил ООН, на якому 78,5% населення висловилися за незалежність. Остаточно незалежним Східний Тимор став у 2002 році.
. Тепер Сухарто міг відкрито використовувати американську зброю, тому що воював проти тиморців як проти «незаконних озброєних формувань». Кіссінджер на засіданні Держдепартаменту сказав, що це «незаконно, але красиво».

Про Чилі

«Я не розумію, чому нам потрібно стояти осторонь і дивитися, як країна стає комуністичною через безвідповідальність її власного народу. Ці питання є надто важливими, аби чилійські виборці могли вирішувати їх самостійно», ― заявив Кіссінджер 27 червня 1970 року на засіданні «Комітету 40»

Таємний комітет, який планував операції ЦРУ. Створений за ініціативи Річарда Ніксона 17 лютого 1970 року.
.

Уже тоді в адміністрації Ніксона прогнозували, що восени того ж року на президентських виборах в Чилі переможе соціаліст Сальвадор Альєнде. Кіссінджер був одним з ініціаторів розробки плану підтримки можливого військового перевороту в Чилі.

Першим кроком мало стати викрадення чилійського генерала Рене Шнайдера, тодішнього головнокомандувача армії. Шнайдер не був комуністом, але вважав, що армія має бути абсолютно аполітичною, незалежно від того, хто зараз при владі. Двадцять другого жовтня 1970 року невідомі спробували його викрасти, генерал дістав пістолет і намагався відбитися. У результаті його застрелили. Смерть Шнайдера відкрила шлях генералу Августо Піночету до перевороту, який він здійснив у 1973 році.

У 2001 році родина Рене Шнайдера подала позов проти Генрі Кіссінджера до Окружного суду США в окрузі Колумбія і звинуватила його в організації викрадення генерала. Суд зрештою закрив справу, назвавши її політичною. Але у 2021 році ЦРУ офіційно визнало свою причетність до смерті Шнайдера.

Про Камбоджу

«Ви повинні сказати камбоджійцям [тобто Червоним кхмерам], що ми будемо з ними дружити. Вони кровожерливі головорізи, але ми не дозволимо цьому стати у нас на шляху. Ми готові покращувати відносини з ними. Розкажіть їм про це, але не кажіть їм того, що я сказав вам раніше», ― казав Кіссінджер міністру закордонних справ Таїланду Чатчаю Чунхавану на неофіційній зустрічі 26 листопада 1975 року.

Згідно зі стенограмою зустрічі, до того Кіссінджер пояснював тайським колегам, що новий націонал-комуністичний режим у Камбоджі може стати ситуативним союзником у Південно-Східній Азії на противагу комуністичному Вʼєтнаму. Також Кіссінджер очікував, що неофіційна підтримка Червоних кхмерів з боку США може бути корисною для перемовин з СРСР і Китаєм.

Генрі Кіссінджер не любив журналістів і часто воював із пресою. Не будьте як Кіссінджер, підтримуйте незалежну журналістику: 🔸у гривні, 🔸у криптовалюті, 🔸Patreon, 🔸PayPal: [email protected]