Здається, іноді я хроплю. Нормально, якщо це через нежить? А через що ще може так бути?
Так, хропіння може бути через нежить, і це нормально. У такому разі треба просто почекати до одужання, і все мине. Хропіння, якого варто остерігатися, виникає через ослаблені мʼязи глотки та мʼякого піднебіння ― у такому випадку може виникнути апное, тобто затримка дихання. Це відбувається не завжди, але можна зрозуміти, чи справді це відбувається: людина хропе, потім ― пауза без дихання, звук, коли набирає повітря, і знову хропіння. Апное — це саме момент затримки дихання. Воно може бути короткочасним і тривати кілька секунд, або довшим, або може бути багато короткострокових поспіль. Щодо звуку, то він створює дискомфорт і соціальні проблеми ― наприклад, хтось із пари не хоче спати разом через хропіння.
Кажуть, через хропіння можна задихнутись уві сні. Правда? Це якраз через апное?
Це найгірший варіант, та й смерть через хропіння стається вкрай рідко. Але навіть короткочасне апное спричиняє гіпоксію, коли організм не отримує потрібну кількість кисню. Від цього страждає головний мозок, людина прокидається млявою, неактивною, знижується концентрація. Це може критично впливати на водіїв і збільшувати ризик аварій, на людей, чия робота вимагає точної моторики. Якщо людина постійно страждає вночі на гіпоксію, у неї розвивається хронічна втома, підвищується артеріальний тиск. Через це є ризик набрати зайву вагу, адже кількість кисню в організмі впливає на обмін речовин.
Звучить справді проблемно. А це може означати, що в мене якась хвороба? Це через проблеми із серцем чи легенями?
Найпоширеніша причина ― особливості будови верхніх дихальних шляхів. Наприклад, викривлення перегородки носа чи поліпи в ньому, доброякісні чи злоякісні утворення в носоглотці, пазухах. Можуть бути слабкими мʼязи мʼякого піднебіння та глотки. Інша причина ― неврологічна. Наприклад, проблеми з блукаючим нервом або новоутворення в головному мозку.
Причиною може бути й зайва вага, через яку людині бракує необхідної кількості повітря, дихальні шляхи не справляються, і починається хропіння. Також хроплять через зловживання алкоголем, оскільки під його дією мʼязи розслабляються.
У дітей трошки інакше. Майже завжди діти хроплять через розростання аденоїдів. Апное в дітей стається рідше, але все одно у них може виникати гіпоксія. Через це страждають когнітивні функції. Для дітей це ще складніше, ніж для дорослих, адже їм треба засвоювати дуже багато нової інформації. Нерідко наслідки такої гіпоксії плутають із психологічними розладами, коли дитині складно концентруватися і вона стає непосидючою.
Часто люди починають хропіти у старості. А ще здається, що чоловіки хроплять частіше за жінок. Це правда?
Так, із роками тонус мʼязів падає ― це природній процес у старших людей. Тому починають хропіти ті, хто не мав такої проблеми в більш молодому віці. Залежно від способу життя й особливостей анатомії це може початися після 50 років, а може й після 70.
А от природної різниці між статями немає. Мають значення тільки соціальні чинники ― наприклад, чоловіки частіше займаються бойовими мистецтвами та влаштовують бійки, тож у них частіше викривлена носова перегородка. А жінки більше стежать за своєю вагою, тож рідше хроплять через ожиріння ― принаймні так було раніше.
Може, щоб перестати хропіти, треба щось змінити в житті — харчування, спорт додати? А алкоголь?
Так, це може вплинути на те, чи ви будете хропіти. Немедичні аспекти справді важливі. Якщо дві людини мають однакові анатомічні параметри носа і пазух, але один з них курить, зловживає алкоголем і має зайву вагу, то він радше хропітиме, а інший ― ні.
Спорт тримає у тонусі не лише ті мʼязи, з якими ви працюєте на тренуванні, а загалом усі. Кондиціонери сушать повітря і слизову оболонку носа, тому теж можуть спричиняти хропіння. Тож якщо ви хочете немедичним шляхом його усунути, то можна скорегувати дієту, зменшити вживання алкоголю, не бувати часто в кондиціонованих приміщеннях і почати займатися спортом. Але якщо хропіння вас турбує, звертайтеся до лікаря.
Мені здається смішним звертатися до лікаря, бо я хроплю. Коли вже варто? До кого звернутися найперше?
Якщо у вас є ознаки гіпоксії, ви страждаєте на хронічну втому або близькі люди кажуть, що чутно, як ви перестаєте дихати вночі, звертайтеся до лікаря. Не треба чекати на якусь частоту таких випадків.
Перший лікар, до якого треба звернутися, ― отоларинголог, який визначить, чи є фізична перешкода для дихання. Вас можуть відправити на дослідження, наприклад полінейросонографію, де під час сну вимірюють пульс, тиск, фіксують активність головного мозку та зміну фаз сну. Так можна зрозуміти, у чому проблема, і направити до профільного лікаря.
Але якщо лікар побачить надлишкову вагу чи ознаки зловживання алкоголем, найперше з вами просто поговорять і пояснять, що треба змінити спосіб життя. Можете також звернутися до дієтолога, тренера, нарколога.
А це лікується? Кажуть, що використовують гіпноз і CPAP ― це не шарлатанство? А ліки?
Якщо причина все ж у фізичній перешкоді у верхніх дихальних шляхах, роблять операцію. Наприклад, септопластику або палатинопластику, видаляють новоутворення, дітям видаляють аденоїди та частково мигдалики. Ефективних ліків від хропіння немає, а наявні спреї від хропіння просто зволожують порожнину носа. А от дитяче хропіння може минути з віком.
Гіпноз від хропіння не допомагає. А от СРАР ― так, якщо проблема в дихальних шляхах нижче від гортані. Це може бути через проблеми з легенями, наслідки інсульту, неврологічні порушення, недостатній тиск у легенях. Але апарат незручний, бо треба на ніч надягати маску. Хоча при апное це дуже ефективний метод.
Тим, хто не хоче чи не може зробити операцію, допомагають дихальні гімнастики ― наприклад, йога для дихання, гімнастика Стрельникової або Бутейка. Щоправда, вони дають результат лише про регулярних заняттях, коли людина перестає робити гімнастику, хропіння повертається.
Як правильно спати з хропінням, щоб це було безпечно?
Подушка має бути зручною, щоб під час сну в незручній позі не перетискало судини. Це теж може спричиняти хропіння. Тож звертайте увагу на форму, щільність, розмір і пружність подушки. Якщо спати на боку, звук від хропіння справді буде тихішим, бо коли людина спить на спині, мʼяке піднебіння торкається задньої стінки глотки, надгортанника, кореня язика. Проте навіть якщо хропіння тихіше при сні на боку, це не означає, що в людини не буде апное.
Я не хроплю, але люди поруч ― так. Що робити? Просто перевернути на бік, поштурхати, сказати про це?
Це вже питання соціальне. Якщо людина поруч із вами хропе, можна просто змиритися, можна спати окремо, можна штурхнути. А можна домовитися ― першою засинає людина, яка не хропе.
А наша домовленість така: ми вам ― хороші тексти, а ви нам ― донати:🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]