Американські військові лікуються від ПТСР і депресії за допомогою психоделіків.Чим це відрізняється від простого прийому наркотиків?
Це зовсім різні процеси. Лікування — це психоделічна асистована психотерапія. Тобто основа — це все-таки терапія, а речовина — інструмент для кращого результату.
У США і деяких інших країнах вже є спеціальні протоколи та інструкції з безпеки для такого лікування. Психоделічна терапія має три етапи. Перший — підготовчі сесії з терапевтом. На них визначають, який саме розлад має пацієнт, якої тяжкості, чи не діють інші методи, яку речовину краще використати та в якому дозуванні. Другий — сесії з використанням психоделічних речовин. Вони можуть тривати від 4 до 8 годин, залежно від тривалості дії психоделіка.
Сесії бувають двох видів. Перший — людина приймає речовину і просто переживає її дію, поки за нею наглядають медики. Другий — під дією речовини відбувається розмова з психотерапевтом. В обох випадках останній етап — інтеграція пережитого під речовинами досвіду. Тобто на сесіях із психотерапевтом пацієнт обговорює свої відчуття, думки, висновки, вирішує, як це використати поза терапією. Це працює як звичайна психотерапія, але речовини «полегшують доступ» до психіки.
Людина просто вживає наркотики, говорить про це та їй стає добре? Як це працює на рівні психіки?
Не все так просто. Процес залежить від того, яку саме речовину приймає пацієнт. Два найбільш поширені варіанти — екстазі або МДМА і псилоцибін.
Зараз буде наукове пояснення. МДМА змінює звʼязки між кількома частинами мозку: префронтальною корою, що відповідає за свідомість, гіпокампом, у якому формується памʼять, й амигдалою, яка активує відчуття тривоги. Завдяки цим змінам негативні переживання послаблюються, а позитивні ― посилюються. У такому стані людині простіше проговорити й усвідомити свою травму. А саме це ― основа лікування ПТСР, адже при цьому розладі травматичний спогад не переходить у довготермінову памʼять, що дозволило б сприймати його як минуле, а щоразу проживається як теперішня подія, від якої людина не може оговтатися.
Псилоцибін виділяють із грибів. Він робить психіку більш пластичною ― буквально дозволяє поєднатися ділянкам мозку, які зазвичай між собою мало взаємодіють. Так людині простіше дійти неочевидних раніше висновків, чому раніше заважала зацикленість на пережитому.
Ще одна речовина, яку використовують у такій терапії, ― кетамін. У великих дозах це анестетик, у менших ― речовина, після прийому якої людина може ніби зі сторони подивитися на власні психічні процеси, оцінити їх і зрозуміти, як собі допомогти. Це називається дисоціація.
Тобто під цими речовинами психіка стає податливою і вразливою, а будь-яке втручання може зробити гірше?
Це залежить не від речовини, а від психотерапевта, який працює з пацієнтом. Речовина просто полегшує доступ до свідомості, це суто інструмент. Основна робота ― це терапія. Без якісної терапії ефекту не буде. Тому пацієнти, які обирають цей метод, повинні бути впевнені у фаховості психотерапевта.
Після завершення дії речовини позитивний ефект зникає?
Ні. Стан тимчасовий, але все лишається в памʼяті. Висновки, до яких доходить під дією речовин людина, є її власними, прожитими та логічними, а не просто порадами зі сторони. Тобто психоделічний досвід сприймається як реальне переживання.
Але ж це наркотики, тобто вони можуть викликати залежність.
Залежності не буде, адже дозування невеликі. Наприклад, для лікування ПТСР проводять дві сесії з використанням МДМА: на першій приймають 120 мг речовини, на другій ― 80 мг. Це в 2—3 рази менше, ніж використовують для звичайного прийому. У 40% людей зникають симптоми вже після першої сесії. До того ж пацієнт сприймає вживання речовини не як психоделічний досвід, а як частину лікування, а це вже інший контекст, аніж просто розвага, якої хочеться ще.
Через невеликі дози та чисту перевірену речовину після завершення її дії людині не стає гірше, як часто буває після прийом наркотиків. До того ж перебіг сесій контролюють лікарі.
Однак антидепресанти та психотерапія теж допомагають. Навіщо використовувати ще й психоделіки?
Ми вже казали: класичні методи лікування діють не завжди. Майже половина пацієнтів із ПТСР мають його резистентну форму ― тобто звична схема лікування не дає результату. Але 67% людей з таким ПТСР вилікувалися після курсу психоделічної терапії. Тобто цей метод ― шанс допомогти людям, на яких інші види лікування не діють.
У деяких випадках психоделіки значно сильніші за антидепресанти ― наприклад, ефективність псилоцибіну в одному з досліджень у 4 рази вища.
Крім того, така терапія забирає менше часу ― від ПТСР можна лікуватися роками, а психоделіки пришвидшують цей процес, створюючи умови для зміни свідомості.
У ЗМІ є історії тих, кому цей метод допоміг. Якщо цікаво, почитайте їх тут, тут і подивіться відео на The Economist.
Де і як можна пройти таку терапію?
Це досить новий метод лікування. МДМА-терапія пройшла у США третю фазу клінічних випробувань, тобто вже цього року її можуть дозволити для широкого використання. Наразі її можна пройти за програмою розширеного доступу до певних видів лікування тим, на кого інші методи не діють. Так це працює не лише у США, але й в Канаді, Ізраїлі, Австралії. А в Португалії, Іспанії, Нідерландах це немедична процедура, яку можуть проводити фасилітатори психоделічного досвіду, а не лікарі. Таких спеціалістів навчають у державних університетах і приватних компаніях.
В Україні проводити МДМА-терапію чи використовувати псилоцибін заборонено. Проте як лікарський засіб при ПТСР можна приймати кетамін ― щоправда, про це мало хто знає і не кожен лікар наважиться на таку терапію.
Це можливо тому, що кетамін зареєстрований як лікарський засіб і при цьому відноситься до суворо контрольованих речовин. Цей список є в постанові Кабміну № 770, яка визначає рівень доступу до психотропних речовин. МДМА та псилоцибін відносяться до заборонених, тобто їх не можна використовувати ані в науці, ані в медицині. Змінити це може МОЗ за згоди СБУ та МВС. Тоді МДМА та псилоцибін для терапії могли б використовувати лише лікарі під наглядом поліції.
Зараз в Україні таку терапію проводять нелегально ― це небезпечно, бо ніхто не контролює її якість, а за шкоду не вийде покарати. Легальний, хоч і дорогий спосіб ― виїхати з власним терапевтом у країну, де таке лікування дозволено. Або ж знайти терапевта вже там, проте це теж ризик.
Бережіть своє здоровʼя — нам ще разом зустрічати перемогу. А щоб до неї дожив «Бабель», потрібен ваш донат: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected].