Через поранення мені треба поставити протез. Я боюся, що не навчуся ним керувати. Як обрати? Якими вони бувають? Чи є обмеження? А мені підійде? Скільки це коштує? ― коротке пояснення «Бабеля»

Автор:
Оксана Расулова
Редактор:
Євген Спірін
Дата:
Через поранення мені треба поставити протез. Я боюся, що не навчуся ним керувати. Як обрати? Якими вони бувають? Чи є обмеження? А мені підійде? Скільки це коштує? ― коротке пояснення «Бабеля»

Ангеліна Коткова / Kate Ban / «Бабель»

Скільки точно людей в Україні потребують протезування ― невідомо. У червні офіційно таких пацієнтів було понад 500. Та через обстріли росіян на фронті і в тилу потреба в протезах постійно зростає. В Україні протезування і для військових, і для цивільних оплачує держава. Є «Проєкт підтримки протезування», а протезисти проходять навчання у співпраці з НАТО. Люди з протезами повертаються до звичного життя, на фронт, у спорт ― якщо пристрій підібраний і встановлений правильно. Разом із лікарем-протезистом Олександром Стеценком «Бабель» розповідає, за якими принципами працюють протези і чим вони відрізняються.

Здається, зараз у багатьох ― і цивільних, і військових ― складні поранення й ампутації. А кому можна поставити протез? Є якісь обмеження за віком, пораненнями?

Ні, таких обмежень немає ― протез верхньої чи нижньої кінцівки можна поставити будь-кому. Єдина перешкода ― вартість протеза.

А скільки це може коштувати? Держава покриває вартість протеза?

Ціна залежить від виду самого протеза, його комплектації, активності способу життя та побажань пацієнта або пацієнтки. Комусь хочеться більш складний протез, комусь треба додати специфічні комплектуючі, тож це, відповідно, буде коштувати дорожче.

Загалом вартість протезування покриває держава. Проте іноді виділених коштів недостатньо навіть для базового протеза ― це залежить, наприклад, від травми.

Ампутація на рівні гомілки, стегна або передпліччя потребує різних протезів, і коштують вони теж по-різному. Наприклад, в одному випадку треба заплатити 23 тисячі гривень, а в іншому ― 220 тисяч.

Гаразд, все залежить від типу протеза ― це зрозуміло. А якими вони бувають?

Протези можуть бути кількох видів.

По-перше, косметичні. Це ніби оболонка з найпростішим функціоналом, що просто імітує наявність руки чи ноги.

По-друге, функціональні. За назвою зрозуміло, що в них у пріоритеті функції, а ще такі протези важчі та дорожчі. Вони можуть бути механічними або біонічними і відрізняються за принципом роботи.

Механічні ще називають протезами з тяговим керуванням. Щоб його використовувати, треба задіяти суглоби та тіло загалом. Такий протез має бандаж, у який вбудований трос. Трос під’єднується до механічної кисті або стопи. Коли людина натягує його неампутованою частиною кінцівки або тулуба, то кисть чи стопа рухається. У такому протезі обмежений функціонал ― наприклад, кисть може лише розкриватися чи закриватися, коли людина послаблює трос і спрацьовують пружини.

Біонічні правильніше називати протезами з міоелектричним керуванням. Вони працюють за іншим принципом. Коли людина напружує м’яз, у тканинах утворюється слабкий струм. Цей імпульс можна зчитати зі шкіри спеціальними датчиками, які перетворюють його на сигнал для протеза ― так він рухається. Окремі пальці рухаються залежно від того, яку групу м’язів напружує користувач або користувачка протеза. Ці рухи більш різноманітні, точні та дрібні. Керувати такими протезами простіше, ніж механічними.

Звучить наче це щось дуже складне та нашпиговане деталями. Вони важкі?

Біонічні протези найважчі, а косметичні ― найлегші. Проте вагу їхню і справжніх людських кінцівок не можна порівнювати. Протези легші, ніж кінцівки, але це все ж таки не частина тіла, а зовнішня конструкція. Вони сприймаються як чужорідний предмет, тому людина відчуває їхню вагу ― а зазвичай ми не відчуваємо вагу наших рук і ніг.

А протези для верхніх і нижніх кінцівок чимось відрізняються?

Протези для верхніх кінцівок складніше виготовити. Оскільки руки виконують більше функцій, ніж ноги, їхню втрату складніше компенсувати. Тому в них важливе міоелектричне керування.

Протези для нижніх кінцівок, навпаки, частіше механічні ― біотичні протези не розраховані на високу активність і важчі за рахунок вбудованої електроніки. Частини гомілки та стопи виготовляють із карбонового волокна, і залежно від використання протеза вони можуть бути різної ваги та жорсткості. Протези нижніх кінцівок бувають спеціально для ходьби, бігу, плавання, підйому ваги. На механічних протезах можна бігати на рівних із людиною, що не переживала ампутації.

Але стопи з міоелектричним керуванням використовують, наприклад, у протезах для людей із цукровим діабетом. Вони зазвичай не дуже активні, і ці стопи можуть давати додаткову підтримку під час ходьби. Проте в Україні їх не ставлять.

Як взагалі виготовляють протези? Можна вибрати вже готовий, «примірявши»?

Ні, протези так не купують. Їх виготовляють лише індивідуально.

Виробники створюють протези відповідно до ваги та активності пацієнта. Особливо важливо це для виготовлення первинного протеза ― це перший протез, яким людина користується. Потрібно врахувати параметри кукси, адже вона набрякла ― а коли до неї прилаштовують протез, її об’єм і форма змінюються.

З кукси роблять зліпок-негатив, у нього заливають гіпс і отримують позитив, який потім обробляє майстер ― і вже з цього виготовляють приймальну гільзу, тобто частину, яка з’єднує рухомі відділи протеза з тілом. Протез збирають, як «Лего», і налаштовують його параметри, наприклад висоту, відповідно до біомеханічних особливостей людини.

Бажано спершу виготовити примірочну гільзу. Згодом її форму можна скоригувати.

Протези треба «технічно обслуговувати» або змінювати?

Протез — це технічний виріб і час від часу потребує підгонки, особливо при первинному протезуванні. Але технічні вузли не потребують додаткового обслуговування. Протези з міоелектричним керуванням можна надсилати виробнику для заміни деталей.

Швидко зношуються механічні стопи та косметичні оболонки. Їх потрібно змінювати, але їм не треба особливого догляду.

Вказівки щодо експлуатації загалом прості, головне ― стежити за чистотою.

Як навчитися керувати протезом? Це складно?

Це залежить від того, наскільки пацієнт або пацієнтка хоче опанувати протез. Щоб навчитися керувати новою частиною тіла, треба допомога протезиста, ерготерапевта, фізіотерапевта, постійні тренування.

На те, як складно чи легко це дається, впливає рівень ампутації. Наприклад, люди, які втратили руку на рівні передпліччя та мають лікоть, навчаються набагато швидше, ніж ті, хто втратив кінцівку на рівні плеча.

Так само з ногою ― дуже швидко відновлюється здатність керувати ногою, коли є коліно. Якщо його теж ампутували, складніше тримати рівновагу. До того ж м’язи атрофуються, їх треба укріплювати.

У протезах для ноги багато залежить від приймальної гільзи, адже вона є опорою. Важливо побудувати і її, і сам протез правильно. Наприклад, якщо протез хоча б на кілька сантиметрів коротший, ніж треба, людина не зможе ходити. Тобто важливо, як працюють спеціалісти.

До кого звернутися, щоб поставити протез і він був якісним?

Звертатися треба до протезиста. Його можуть порадити в лікарні ― проте сам протез там не ставлять і не виготовляють.

Але загалом до вибору протеза треба підходити так само, як до вибору побутової техніки: подивитися на різні варіанти, розпитати інших користувачів у соцмережах, лікарнях, спитати волонтерів, лікарів. Підприємство, що виготовляє протези, має показати інформацію про пацієнтів, які вже користуються їхньою продукцією.

Протез можна поставити будь-коли? Скільки часу повинно минути від травми? Є крайній термін?

Зараз технології дозволяють ставити протез через 2—4 тижні після ампутації. Кукси в цей час готують до протезування.

Також можна ставити протез і через кілька років після ампутації. Але при цьому важливо, щоб м’язи не були атрофованими. Протипоказанням є контрактура в колінному чи стегновому суглобі ― коли суглоб не рухається. Тобто важлива підготовка, а це окрема тема.