Почався сезон грибів — усі ходять у ліс і постять корзини. Я теж хочу, але нічого про це не знаю і боюся померти. Проста фотоінструкція для грибника-стартапера

Автор:
Катерина Коберник
Дата:
Почався сезон грибів — усі ходять у ліс і постять корзини. Я теж хочу, але нічого про це не знаю і боюся померти. Проста фотоінструкція для грибника-стартапера

Бандус Катерина / «Бабель»

У грибників почався високий сезон. У соцмережах гриби впевнено витіснили пляжні фото і першокласників. Досвідчені грибники добре знають, куди по які гриби йти і що з ними робити потім. Ті, хто захопилися грибами під час карантину, коли прогулянки в лісі були ідеальним дозвіллям, розбираються гірше. Шеф-редактор «Бабеля» Катерина Коберник збирає гриби практично з дитинства. Вона поговорила з доктором біологічних наук, мікологом Миколою Придюком — ось його поради грибникам-початківцям.

Які взагалі бувають гриби?

Класифікацій грибів багато. Якщо питання про те, які гриби можна їсти, а які ні, є три групи: їстівні, умовно-їстівні та отруйні. Іноді до них додають ще неїстівні. В чому різниця?

Їстівні суто теоретично (це важливо) можна їсти без термічної обробки, тобто сирими. Умовно-їстівні спершу варять — не менш ніж 15 хвилин, а потім готують за рецептом. Неїстівні гриби не загрожують життю, але їсти їх з різних причин не варто: через різкий запах, неприємний смак або жорстку мʼякоть. Отруйні гриби не можна їсти ні за яких обставин — їм не допомагає термічна обробка, заморожування і сушіння.

Там повище було про «їсти сирими», хіба це стосується не лише печериць?

Ні, сирими в теорії і ідеальних умовах можна їсти багато грибів. Приміром, білі, польські, лисички, гливи і, як випливає з назви, сироїжки (всі ці гриби — нижче на фото), але навіщо? До того ж з останніми потрібно бути обережними — по-перше, недосвідчені грибники можуть сплутати їх із чимось отруйним, до прикладу, з блідою поганкою. По-друге, більшість видів сироїжок сильно гірчать і без варіння вони просто несмачні. Та й загалом смак більшості сирих грибів вам навряд чи сподобається. Хоча, приміром, в Італії з сирих білих грибів роблять салати і карпаччо. Гриби ріжуть дуже тонкими скибочками і заправляють оливковою олією, часником і лимонним соком. Це смачно і безпечно.

Але якщо білі, лисички, польські можна їсти сирими, чому в Україні їх варять і тільки потім смажать?

«Багато в чому це кулінарна традиція словʼян, — говорить міколог Микола Придюк. — В Україні не прийнято їсти сирі гриби, на Заході це нормально». Через такі різні підходи, приміром, народилася легенда про надзвичайно отруйний сатанинський гриб. Придюк розповідає, що в минулому в Європі його нерідко їли сирим, і люди часто труїлись. А якби його спершу варили, як це зараз роблять в деяких європейських країнах, де він визнаний умовно-їстівним, отруєнь можна було б уникнути. В Україні цей гриб зустрічається рідко, він занесений до «Червоної книги» і збирати його не можна.

Сатанинський гриб.

Wikimedia Commons

Так варити чи не варити?

Навіть їстівні гриби варто варити перед приготуванням, якщо не впевнені, що зібрали їх в екологічно чистому місці. Тобто подалі від великих доріг, заводів і, звичайно, Чорнобиля. Гриби, як магніти, притягують і накопичують всі шкідливі речовини — важкі метали, пестициди, радіонукліди. Приміром, печериці і білі гриби поглинають ртуть, сироїжки збирають цинк і мідь. А радіонукліди акумулюють польські, сироїжки та маслюки. Тому так небезпечно збирати гриби в Чорнобильській зоні.

Щоб знизити кількість радіонуклідів, гриби варять від 15 хвилин до години і не менше ніж двічі зливають воду. З одного боку, це страхує від отруєнь, з іншого — вбиває смак грибів. В Україні, каже міколог Микола Придюк, доходять до абсурду: гриби кипʼятять багато разів і, коли в них не залишається ні смаку, ні запаху, в готові страви додають грибну приправу. Так, приміром, роблять у Полтавській області.

Гаразд, якщо перший раз у лісі, що брати, щоб напевно не померти і бажано — не отруїтися?

Перший раз до лісу краще йдіть із тим, хто давно знає відповідь на це питання і вижив після багатьох походів. Але ось вам базова універсальна порада: на старті збирайте виключно трубчасті гриби. Якщо простіше, ті гриби, в яких поверхня під капелюшком схожа на дуже дрібну губку. Це білі, різні види моховиків, підберезники і багато інших. Так, тут бувають винятки, приміром сатанинський гриб. Але, по-перше, його перед походом до лісу потрібно знати в обличчя, по-друге, він зустрічається рідко і головне — якщо добре його відварити, можливо, отруєння вдасться уникнути.

Напівбілі гриби.

Wikimedia Commons

Добре, якщо під капелюшком дрібна губка — можна брати. А чим тоді можна отруїтися?

Найнебезпечніші отруйні гриби зустрічаються серед пластинчастих. Під капелюшком у них, як нескладно здогадатися, пластини, які сходяться до ніжки. Такі, як приміром, під капелюшком мухомора. Ви ж бачили капелюшок мухомора? Але, звичайно, не всі, пластинчасті небезпечні. Серед них, приміром, є їстівні сироїжки, рижики, гливи і лисички.

Мухомор.

Bernard Spragg. NZ / Flickr

Які гриби точно потрібно вивчити перед походом до лісу?

Ті, що ростуть поблизу. Якщо збираєтеся в ліс зараз, зосередьтеся на білих, лисичках, різних видах моховиків (польський, до речі, — теж моховик), сироїжках і підберезниках. Усі вони смачні і безпечні.

Але найголовніше — вивчіть гриби, якими можна сильно отруїтися і померти. Деякі з них можна сплутати з їстівними і умовно-їстівними грибами. Ось коротка фотопамʼятка від нашого експерта.

Кажуть, від мухоморів не вмирають. Їх навіть збирають і їдять.

Які саме? Мухомори — це ціла низка різних грибів. Бліда поганка, до прикладу, теж мухомор. Але йдеться, напевно, про червоний мухомор — найвідоміший символ отруйних грибів. І це незаслужено — червоний мухомор, якщо порівнювати його з деякими близькими родичами, великий гуманіст. По-перше, його ні з чим не сплутати. По-друге, токсини цього мухомора можна знешкодити, якщо довго його варити. Тому червоні мухомори іноді їдять, сушать, пʼють настоянки на їхній основі і взагалі вважають екзотичним делікатесом. Так робити не потрібно. Гриб отруйний (хоча вчені з цим сперечаються) і отруєння ним дуже неприємне — нудота, біль у животі, галюцинації, іноді судоми. Симптоми зʼявляються приблизно через 30—45 хвилин. Відразу варто викликати швидку, промити шлунок і пити багато рідини. Це універсальний рецепт при отруєнні будь-якими грибами.

Червоний мухомор.

Wikimedia Commons

А бліда поганка гірша за мухомор?

За червоний — так. Бліда поганка навіть у дуже малих дозах може вбити людину. Якщо ви новачок, не збирайте нічого навіть віддалено на неї схожого, тобто пластинчасті гриби білого і злегка зеленкуватого кольору. Зовсім нічого.

Одна з причин, чому бліда поганка така небезпечна — симптоми отруєння проявляються мінімум через 5—6 годин, а частіше через 12, добу або навіть дві. Весь цей час отрута поганки діє всередині організму і атакує шлунок, кишечник і печінку. Найчастіше люди помирають від токсичного гепатиту та гострої серцево-судинної недостатності. Більше заглиблюватися в цю тему не варто — ми домовилися не брати нічого схожого.

Правда, що як у корзину потрапить одна бліда поганка, всі гриби варто викинути?

Відповідає міколог Микола Придюк: «Ні, це міф», як і багато інших історій про отруйні гриби. Приміром, їх неможливо визначити, опустивши у відвар срібло або молоко. А ще отруйні гриби, всупереч поширеній думці, їдять і черви, і слимаки. Просто їхній метаболізм дуже відрізняється від людського, і отрута їм не страшна.

А чому гриби не радять давати дітям — їх більше шкода, ніж дорослих?

Комусь, напевно, так, але є і медичне пояснення. У грибах багато хітину. Він відповідає за жорсткість клітин і тому дуже погано перетравлюється організмом, особливо дитячим. Найбільше хітину в ніжках грибів, з них бажано знімати верхній шар, тобто не лінуватися і чистити. Грибами не варто зловживати не тільки дітям, а й дорослим з проблемами шлунково-кишкового тракту.

Не читай токсичні ЗМІ, надішли донат «Бабелю».