Що таке протокол лікування і навіщо він потрібен?
Протокол лікування — це інструкція для лікаря, в якій зібрані настанови щодо конкретної хвороби. Завдяки протоколу медики можуть уникнути помилок і не винаходити щоразу щось нове.
В Україні є свої внутрішні протоколи лікування різних хвороб. З 2017 року МОЗ дозволив лікарям використовувати міжнародні протоколи з найактуальнішою інформацією.
Протокол для лікування коронавірусу в Україні з’явився 2 квітня. У документі йдеться про те, як і чим лікувати хворих на коронавірусну інфекцію з середнім, тяжким і критичним ступенем захворювання.
Ознаки легкої форми хвороби:
температура до 38 °С, яку можна контролювати прийманням жарознижувальних препаратів;
нежить;
сухий кашель без ознак дихальної недостатності (таких як утруднене дихання, збільшення частоти дихальних рухів, кровохаркання);
немає шлунково-кишкових проявів (нудота, блювання та/або діарея);
немає змін психічного стану (порушення свідомості, млявість).
Ознаки середньоважкого і важкого перебігу хвороби:
задишка;
утруднене дихання;
збільшення частоти дихальних рухів до рівня, що перевищує фізіологічну норму;
кровохаркання;
шлунково-кишкові симптоми (нудота, блювання, діарея);
зміни психічного стану (сплутаність свідомості, загальмованість).
Як мене тепер лікуватимуть?
Пацієнти з легкою формою хвороби мають лікуватися вдома, медзаклад відвідувати не потрібно. МОЗ пропонує тримати зв’язок із сімейним лікарем. Якщо ви не підписали декларацію, телефонуйте у швидку. Там диспетчер розповість, що робити далі або відправить до вас мобільну бригаду.
Госпіталізують пацієнтів, які мають середній або тяжкий перебіг хвороби. Саме для їхнього лікування і розробили протокол. Перед призначенням препаратів вас мають обстежити, зробити аналізи та врахувати ваші супутні захворювання.
Серед обстежень:
- електрокардіографія;
- загальний клінічний аналіз крові;
- загальний клінічний аналіз сечі;
- біохімічний аналіз крові;
- визначення рівня глюкози в крові.
Які мені даватимуть ліки?
Препарати з протоколу зареєстровані для лікування інших захворювань, зараз вони будуть використовуватись off-label. Вони не мають підтвердженої ефективності в лікуванні коронавірусу, тому що клінічні випробування ще тривають, до того ж не всі вони зареєстровані в Україні.
«Ми не можемо говорити, що ці препарати — панацея. За декілька тижнів може бути зовсім інша інформація щодо їхньої ефективності», — каже один з авторів протоколу, анестезіолог Сергій Дубров.
- Гідроксихлорохін та хлорохін — ці медикаменти використовують для лікування малярії, ревматоїдного артриту та вовчака. У США гідроксихлорохін затвердили як можливий препарат для лікування коронавірусу в госпіталізованих підлітків і дорослих. Випробування ефективності препарату тривають у лікарнях Нью-Йорка. Але деякі науковці скептично ставляться до його використання, бо було лише одне дослідження у Франції, в якому взяли участь 42 людини. Лікарі в Китаї та Південній Кореї використовували «Плаквеніл» для лікування хворих. Китайські дослідники показали, що гідроксихлорохін може уповільнити зараження SARS-CoV-2, блокуючи його потрапляння в клітини. Дослідження у Франції виявило, що препарат допоміг очистити верхні дихальні шляхи від вірусу протягом трьох-шести днів у більшості пацієнтів. Цей термін важливий, оскільки заражена людина може передавати вірус протягом 20 днів і більше, навіть не проявляючи симптомів. Тож важливо скоротити кількість часу, коли людина переносить вірус, щоб обмежити його поширення.
- Лопінавір/ритонавір — це антиретровірусна терапія для тих, хто має ВІЛ/СНІД. В Ухані проводили дослідження щодо ефективності цих препаратів. У ньому взяли участь 199 хворих на коронавірусну інфекцію. 99 з них щодня пили по дві таблетки лопінавіру/ритонавіру, а решта мала симптоматичне лікування. Дослідники дійшли висновку, що цей препарат не допоміг тим, хто його приймав. Але автори також додають, що пацієнти були у важкому стані, тому, можливо, лікування почали пізно. В українському протоколі в примітках до цього препарату це підтверджують і зазначають: «На 31.03.2020 є публікації про відсутність переваг ефективності застосування лікарського засобу, порівняно із підтримуючою терапією». Водночас ВООЗ додала лопінавір до глобального дослідження «Солідарність» як препарат, що потенційно може лікувати коронавірусну інфекцію.
- Тоцилізумаб — препарат для лікування ревматоїдного артриту. У Китаї проводили його дослідження на 20 пацієнтах. 19 з них виписали з лікарні за два тижні. Після цього препарат додали до китайського протоколу лікування для пацієнтів з серйозним ураженням легенів. В Італії також був випадок, коли трьом з шести тяжкохворих стало краще від вживання тоцилізумабу. Щоб дослідити його ефективність, дослідження розширили ще на п’ять лікарень. Французька компанія-виробник препарату Roсhe розпочала його клінічні випробування.
- Ремдесивір — противірусний препарат, який розробляли для боротьби з Еболою. Клінічні випробування на людях не підтвердили його ефективність. Його не затвердили для використання як лікарський засіб у жодній країні світу. Зараз тривають дослідження Ремдесивіру в боротьбі з коронавірусом, тому що раніше він показав активність in vitro (на культурах клітин) та in vivo (на тваринах) у боротьбі з іншими видами коронавірусів.
Чув про побічні ефекти від цих препаратів, це правда?
Так, ці препарати мають побічні ефекти. «Плаквеніл» може впливати на органи зору та слуху, шлунково-кишковий тракт, нервову систему, призвести до розвитку серцевої недостатності. Побічними ефектами від вживання лопінавіру/ритонавіру, що є діючими речовинами препарату «Алувіа», можуть бути порушення роботи кров’яної та лімфатичної системи, шлунково-кишкового тракту, нирок, сечовивідних шляхів, серця, ендокринні, психічні розлади, порушення органів зору та слуху. Тоцилізумаб, що входить до складу препарату «Актемра», має схожі побічні ефекти.
Чи можу я відмовитися від такого лікування?
Так, це можна зробити. Перед призначенням лікування препаратами off-label ви або ваші родичі маєте заповнити та підписати інформовану згоду про діагностику та лікування за протоколом. У ній ідеться і про побічні ефекти. У разі відмови вам лікуватимуть тільки симптоми.
Що каже ВООЗ про ці ліки?
У ВООЗ оголосили про початок глобального випробування «Солідарність». ВООЗ разом з 70 країнами буде досліджувати ефективність чотирьох препаратів, три з яких є в українському протоколі: ремдесивір, хлорохін/гідроксихлорохін, лопінавір/ритонавір та інтерферон-бета. Вчені обрали саме ці ліки, тому що вони найдоступніші та мають найбільше шансів показати результат.
Лікарі реєструватимуть пацієнтів у системі «Солідарність» і вноситимуть туди інформацію про супутні захворювання, перебіг хвороби та результат лікування. Хворий на коронавірус має підписати згоду на участь у дослідженні, яку відправлять у ВООЗ. Коли лікар повідомить, які ліки є в медзакладі, на сайті «прив’яжуть» пацієнта до одного з препаратів або призначать стандартне лікування. Під час дослідження деякі препарати можуть вилучати або додавати інші.
Поки Україна не бере участі в цьому клінічному дослідженні. За словами Дуброва, зараз готують документи для того, щоб приєднатися.
А як лікують в інших країнах? Україна використала їхній досвід?
Так, протоколи лікування коронавірусу є в інших країнах. За словами авторів українського протоколу, вони спиралися на розробки шести країн: Бельгії, Франції, Швейцарії, Нідерландів, Італії та Китаю. Там препарати застосовують в межах клінічних досліджень, відтак медики звітують про результати лікування кожного випадку. В Україні медпрацівники цього не робитимуть.
«Це призначення не оформлюється у вигляді клінічного дослідження. Лікарі можуть призначати терапію відповідно до стандартів і протоколів. Вони не будуть звітувати за кожен випадок. Ми бачимо статистику по кожному хворому — хто одужав, а хто помер. За бажання можемо аналізувати ті препарати, які пацієнти отримували під час лікування», — каже Дубров.
Чи можливі зміни до протоколу? Чи він вже остаточний?
Зараз розробники українського протоколу розглядають варіанти лікування і будуть доповнювати протокол іншими препаратами. Дубров каже, якщо з’явиться препарат навіть зі слабкою доказовою базою, то його можуть додати до протоколу. Або ж навпаки вилучити, якщо клінічне дослідження покаже його неефективність.