Хочу відпочити тиждень і витратити мало грошей — це реально? Так, і навіть не в Україні. Подорожуємо на Кіпр, Кавказ та в Центральну Європу за 300 євро

Ларнака, Кіпр

Як доїхати: Квитки туди й назад на Wizz Аir на липень коштують близько 5 тис. грн (170 євро).

Де жити: Винайняти хостел на Booking.com або кімнату на Airbnb. Місце у хостелі коштує від 3000 грн (102 євро) за шість ночей, а кімната — від 2000 грн (68 євро).

Що дивитися. Радить журналістка Ольга Кромченко, яка обʼїздила увесь Кіпр: У Ларнаці варто подивитися на однойменне солоне озеро: влітку воно повністю пересихає і складається враження, наче ти гуляєш солоним полем, а взимку туди прилітають фламінго. У Ларнаці є кілька давногрецьких храмів, форт і величезний пляж з довгим заходом у воду: ідеально для дітей і тих, хто не вміє плавати. Але найкрасивіше в Ларнаці — це квіти, лимонні дерева і кактуси. У садах і в кожному дворі все буяє і пахне.

Довше як день-два в Ларнаці сенсу сидіти немає. Кіпр — невеликий острів, і якщо є водійські права, можна орендувати машину та проїхати його вздовж і впоперек. Краще брати авто на тиждень — це буде коштувати від 80 євро. І це лише удвічі дорожче за вартість оренди авто на день. Інші варіанти — автобуси (є прекрасний сайт російською мовою Сyprus by bus з маршрутами, цінами і розкладом) або автостоп — він на Кіпрі доволі розвинений.

Можна поїхати на мис Греко, півтори години шляху від Ларнаки. Там гарні пляжі: бірюзова чиста вода, білий пісок. Також там є лісовий парк «Каво Греко», де можна не тільки подивитися на 36 різновидів орхідей, а ще й покататися на велосипеді, верхи або замовити екскурсію на кораблі. Вхід до парку безкоштовний.

У місті Пафос, дві години шляху від Ларнаки, можна прогулятися археологічним парком Kato Paphos, вхід коштує близько 5 євро. Взагалі, в цьому місті збереглося багато давногрецької архітектури, воно зацікавить тих, кому близька історія. Поблизу Пафоса є купальні, скеля Афродіти Петра-ту-Роміу, ущелина Авакас, трохи далі розташований Lara Beach — пляж з яйцями черепах. Заповідник Акамас — історичне і трохи моторошне місце. Вважається, що там жила [давньогрецька богиня] Афродіта зі своїми коханцями. А ще там дуже гарна природа — 39 рідкісних рослин з усіх, що є на острові, кіпрські сови та морські черепахи. Неподалік багато красивих бухт, але їздити туди краще машиною, без авто доволі складно.

Що їсти: У Ларнаці ми їли в Souvlaki.gr . Там можна на двох замовити мʼясне плато з сиром халумі на грилі. Воно коштує приблизно 10—12 євро і його вистачає на двох. Домашнє вино коштує 1,5—2 євро за келих.

У Пафосі можна піти в The Moonlight Taverna. Це сімейний ресторан з пластиковими стільцями, де господар є й офіціантом. Смачно і недорого. Там смачна мусака (традиційна грецька їжа з баклажанів та м’яса, на Кіпрі вона теж популярна), недорогі морепродукти. Блюдо коштує 10—12 євро, але порції великі, їх вистачить і на двох.

А ще на Кіпрі багато смачних продуктів у магазинах (рибні консерви, оливки (1—1,5 євро за пачку), піти, халлумі (3 євро за пачку), можна харчуватися й звідти. Зазвичай магазини відчиняються о 7—9 годині ранку, зачиняються близько 20 години. Однак у неділю вони можуть працювати лише до 15-ї, тож купувати продукти краще заздалегідь.

Батумі, Грузія

Як доїхати: Найдешевші квитки є на сайті українського авіаперевізника Sky up і коштують від 5500 гривень (185 євро) в обидва кінці.

Де жити: Хостел коштує від 35 євро за шість ночей.

Що дивитися. Радить журналістка Юлія Банкова, яка живе в Батумі: Я б радила взяти велосипед напрокат і проїхатися вздовж усієї набережної, а також містом. У Батумі багато велодоріжок, тому це комфортно. Біля нової частини бульвару можна зробити гарну фотографію. Дивитеся на сайті аеропорту, коли найближчий рейс (приліт чи відліт не має значення). Їдете в кінець нового бульвару, де злітну смугу від моря відділяють кількасот метрів. Чекаєте, коли з’явиться літак, і фотографуєтесь на його фоні в момент посадки або зльоту. Аеропорт розташований дуже близько, тому літаки здіймаються просто у вас над головою. Гарне видовище.

За девʼять кілометрів від міста — Ботанічний сад. Він найбільший у Грузії — 119 га. Цю місцевість ще називають «Зелений мис». Вхідний квиток коштує близько 3 євро. З Ботанічного саду відкривається прекрасний вид на скелі і море, де плавають дельфіни. В самому саду — близько пʼяти тисяч рослин. Там можна сховатися від батумської спеки і навіть посмажити шашлик на встановленому мангалі.

У Батумі є канатна дорога з квитком за 5 євро, якою можна дістатися на гору — з неї чудовий вигляд на місто й море. Це нагода побачити справжнє Батумі згори — порівняти справжні житлові райони, часто схожі на нетрі, з фешенебельними готелями і житловими комплексами нового міста [побудованими під час президентства Міхеїла Саакашвілі].

Батумі розташоване за 20 хвилин їзди машиною від Туреччини, тому історично місто дуже тісно пов’язане з цією країною. Тут, у старій частині міста, є турецький квартал. Його можна знайти завдяки мечеті, яку видно майже з будь-якої точки Батумі. Можна походити маленькими атмосферними вуличками кварталу, з’їсти кебаб (3 євро) або чорбу (2 євро). А безпосередньо біля кордону з Туреччиною — поселення Сарпі: тут пляж спокійніший, вода чистіша, можна поплавати попід скелями. З Батумі туди можна доїхати автобусом приблизно за 30 хвилин.

Що їсти: Оскільки Батумі — це Аджарія, тож з усіх різновидів грузинських хачапурі тут треба їсти саме аджарське хачапурі. Я раджу спробувати в кафе «Церодена» (ліворуч від входу до центрального парку міста — «Парку 6 травня»), там вони смачні — перевірено місцевими, коштують близько 2 євро. Смачні хінкалі та інші страви національної кухні — щоб далеко не ходити — в центрі готують у ресторанчику Shemoikhede Genacvale. Хінкалі коштують від 20 євроцентів за штуку.

У Garage Wines можна продегустувати органічні грузинські вина та вишукані сири (їх, до речі, в країні понад 400 видів — не сулугуні єдиним). Дегустація коштує близько 4 євро. Саме тут ви можете скуштувати рідкісний «дамбал-хачо» (гнилий сир) або «месхурі тенілі» — сир, який дуже складно і довго готується мало не в єдиному грузинському селі.

На виїзді з міста є рибний базар. Це чи не єдине місце, де можна поїсти морепродукти: мідії, барабульку, дорадо. На базарі можна купити сиру рибу й посмажити її у сусідньому ресторані. Мідії в сезон коштують до 1,5 євро за кілограм, дорадо — 6,5 євро, а камбала — 16—20 євро за кілограм.

А ще в Батумі я раджу купувати фрукти, овочі й зелень. Тут їх багато (можна купити на розкладках по місту або трохи дешевше на місцевому ринку, однак туди складніше дістатися), вони дуже смачні й відносно недорогі (полуниця зараз коштує по 1,2 євро за кілограм).

Берлін, Німеччина

Як доїхати: Квиток в обидва кінці на липень на сайті Ryanair коштує від 80 євро.

Де жити: Хостел можна винайняти від 110 євро на шість ночей.

Що дивитися. Радить маркетинг-менеджер Іра Бішко, яка девʼять разів була в Берліні: Про Берлін кажуть poor but cool і the biggest world circus, і ці вислови справді добре характеризують місто. Там є неписане правило: будь, ким хочеш, роби, що хочеш, і ніхто тебе не засуджуватиме, поки ти не втручаєшся у простір інших людей.

Кожен район міста — унікальний. Район Mitte, де розташована Берлінська стіна і багато музеїв — туристичний, в районі Charlottenburg — магазини і бізнес-офіси, Prenzlauer Berg — богемний район, де живуть успішні, модні, молоді люди, відповідно й ціни у тамтешніх закладах трохи дорожчі, ніж у інших районах. Тут також знаходиться легендарний парк Mauerpark, де можна купити будь-що на блошиному ринку (саме цим він і знаменитий), а щонеділі — поспівати в караоке.

Kreuzberg — найпопулярніший район серед молоді. Там бари, клуби, живуть творчі люди і фріки. Приїжджаєш на станцію Kottbusser Tor, а там хтось напівголий мастурбує, інший на вулиці повісив гамак і лежить у ньому. Неподалік, у Görlitzer Park цілодобово продають наркотики. З ним межує Neukölln — тусовочний інтернаціональний район, більшість населення тут — експати.

Раджу сходити в музей Otto Weidt Museum — він знаходиться у легендарному арт-дворику, поряд із Cinema Cafe. До речі, вулиця, на якій стоїть музей, — яскравий приклад джентрифікації, від якої страждає місто. Можна пройтися галерейною вулицею Берліна Auguststraße, зайти в музей стріт-арту Urban Nation — вхід сюди безкоштовний. Взагалі вхід до берлінських музеїв коштує 12—20 євро.

Раджу також замовити екскурсію Berlin street art, її проводять люди, знайомі з вуличними митцями. Вони розкажуть про найвідоміших графіті-героїв Берліна (наприклад, про Little Lucy і слоників Berger) та про стріт-арт-художників. Така екскурсія триває три години, вартість — благодійна пожертва. Мистецькі заходи часто відбуваються в Werkstatt der Kulturen, треба моніторити анонси на їхньому сайті. У місті дуже атмосферні кінотеатри — невеличкі, не мережеві, кожен зі своєю унікальною програмою (документалки, добре старе кіно чи принципово нові жанри). Мій улюблений — вінтажний маленький Kino Intimes у районі Friedrichshain.

Раджу піднятися на Teufelsberg — пагорб, з якого відкривається чудовий вид на місто, там ще стоять закинуті станції прослуховування.

Побувати у Берліні і не сходити у клуб — гріх, бо це столиця техно. Вечірки тут починаються у п’ятницю і тривають до ранку понеділка. Щоб витримати такий темп, практично усі в клубах перебувають «під чимось» (зазвичай, під кетаміном або коксом). У клубах зазвичай немає дзеркал або годинників, щоб ти не розумів, як ти виглядаєш і котра година. Також забирають телефон або заклеюють камери наклейками. Якщо охоронці помітили, що ти намагаєшся зробити фото, можуть відібрати телефон, видалити всі фото, або взагалі розбити, з моїми друзями таке траплялося.

У клубах є спеціальні кімнати для інтиму (dark rooms). Найпопулярніший напій: енергетик з екстрактом чаю мате Club-mate з горілкою. Місцеві друзі навчили не викидати пляшку після випитого «коктейлю», а набирати у неї воду з питних фонтанів або з-під крана у вбиральні (у місті вода чиста і її можна пити).

Найпопулярніший клуб — Berghain. Пройти там фейсконтроль дуже складно. Щоб увійти до клубу, ти маєш показати, що вже «під чимось», але ще адекват. Сміятися, бути дуже збудженим або навіть розмовляти у черзі (особливо, якщо не німецькою) — моветон. Краще вбратися у стилі total black.

Можна піти до Griessmuehle — це менший братик Berghain, ще не такий розпіарений, або до KaterBlau — крутого дерев’яого клубу на березі річки Spree. Є також нішеві клуби, наприклад, гей-секс-клуб Fiсken 3000 чи KitKat. Коктейлі і шоти в клубах коштують близько 5 євро. Вхід від 10 євро. Хто не по техно, йдіть до Schokoladen. Організатор вечірок має чудовий музичний смак у альтернативній музиці і сповідує DIY, тому привозить розкішні маловідомі гурти. А ще у них смачні лікери.

Що їсти: У Берліні багато класних барів і клубів. Я люблю бар Clash — великий, з чудовим роком, він забитий людьми навіть у будні. Інші круті бари: Fischladen (культовий панк-бар), Minibar, Salut! Classic bar (тут рекомендую випити коктейль Bordeaux), Mama Bar (бар з комунікабельним власником, де грають музику різних країн світу). Пиво в барах коштує від 2, коктейлі від 5 євро.

У Берліні можна пити алкоголь просто на вулиці. Тому в теплий сезон місцеві випивають на набережній каналу. Там атмосферно. Пиво в супермаркетах коштує від одного євро за півлітрову пляшку. Також у місті дешева і популярна вулична їжа, зокрема кебаби — від 1,5 до 5 євро. Можна поїсти веганських пончиків у Brammibalʼs doughnuts (особливо раджу пончик з гібіскусом).

Якщо відійти від району Mitte, то ціни в місті не дуже високі. Повечеряти в затишному закладі можна за 10 євро. Раджу зайти в Schädels, Grossherz, Yafo, 21 gramm.