Якщо вірити синоптикам, залишився лише один тиждень теплої осені. На прохання theБабеля тревел-блогерка Євгенія Кожебаткіна склала ідеальний автомобільний маршрут для подорожі Україною в останні сонячні дні: Київ — Дубно — Тараканів — Олесько — Львів — Свірж — Золочів — Підгірці — Київ. Вона проїхала 1 114 кілометрів за 3 дні, побувала в семи населених пунктах, сфотографувала шість памʼяток архітектури та детально описала маршрут. Попереджаємо про стан дороги: траса Київ — Чоп переважно чудова, а від Львова до Підгірців трохи потрясе.
День перший: Київ — Дубно — Тараканів — Олесько— Львів
Щоб дістатися Дубна, рухайтеся трасою Е40 (Київ — Чоп, автошлях М06). Виїзджайте не пізніше ніж о сьомій ранку. Так ви подолаєте відстань у 370 км до десятої. І встигнете відвідати історико-культурний заповідник міста Дубно до обідньої перерви, яка розпочинається о 12:00. На з’їзді з траси в населений пункт — винищувач МІГ-15, який встановили, щоб вшанувати памʼять пілота Івана Іванова. Він зумисно протаранив ворожий літак у перший день Другої світової війни. Уже за кілометр видніється замок князів Острозьких-Любомирських — Дубенська фортеця. Збудована ще у Х столітті, вона проіснувала три сотні років, аж до повної руйнації татаро-монголами. Її відновив князь Федір Острозький на початку ХV століття, а перебудував з дерев’яної на кам’яну Костянтин Острозький у 1492 році. Про перипетії долі князівських династій, яким належав маєток, вам докладно розкажуть екскурсоводи музею, а також проведуть вас двома палацами, розташованими на території замку.
Після оглядин Дубенської фортеці без зволікань рушайте далі. Час для Тараканівського форту, який сховався у лісочку обабіч траси. Звертати слід ліворуч, просто перед дорожнім вказівником «Тараканів». На відміну від попередньої пам’ятки, замість привітного персоналу музею зустрічають там хіба що птахи. З 1965 року, після невдалих спроб Міністерства торгівлі УРСР і штабу Прикарпатського військового округу зробити там склади консервованої продукції й автотракторних запчастин відповідно, споруда стоїть занедбаною та руйнується під впливом часу та природи. Попри безталанну історію, яка почалась у 1873 році з довготривалого будівництва, а продовжилась поразками у часи Першої світової та Польсько-радянської воєн і капітуляцією польського гарнізону у Другій світовій, форт заслуговує на увагу. Об’єкт офіційно закритий та перебуває в аварійному стані. Тому вивчаючи каземати, спроектовані військовим інженером Едуардом Тотлебеном — автором проекту Лисогірського форту в Києві і фортеці Керч, будьте обережними.
Наступний пункт подорожі — Олеський замок. Його видно з дороги, зʼїзд легко помітити завдяки дорожнім знакам. Зауважте, що музей працює до 17:00, каси зачиняють на годину раніше, а понеділок — вихідний. В експозиції замку передусім твори вітчизняного мистецтва — як живописного, так і ужиткового. Але найзахопливіші експонати — скульптури Іоана Георга Пінзеля, унікального різьбяра, талант якого порівнюють з Мікеланджело. До заповідного комплексу також входить колишній монастир капуцинів з костелом святого Йосипа.
Після насиченого дня до Львова приїдете вже під вечір. Про ночівлю потурбуйтесь заздалегідь, адже місто Лева — дуже популярний туристичний напрямок. У боротьбі за комфортне ліжко тут підійдуть усі методи: від очевидних хостелів та готелів, до апартаментів на Booking.com, Airbnb.com, dobovo.com і навіть приватних оголошень на olx.ua.
День другий: Львів
На прогулянки Львовом можна витратити цілий тиждень, але якщо приїхали сюди вперше, зосередьтесь на найбільш визначних місцях: Львівській опері, палаці Потоцьких, Площі Ринок і міській ратуші, каплиці Боїмів, італійському дворику, костелі бернардинів, зайдіть до Будинку вчених і, якщо встигнете, прогуляйтеся центральними алеями Личаківського цвинтаря.
День третій: Свірж — Золочів — Підгірці — Київ
Вранці наступного дня рушайте у Свірж. Виїжджайте зі Львова через Сихів, у напрямку Перемишлян. У Бібрці зверніть ліворуч. Приготуйтеся до майже 50 км розбитої дороги і зачинених дверей Свіржського замку. Його соціальне життя закінчилося разом з останньою реставрацією — у 1983 році. Огляд багатовікової історії можна знайти у Вікіпедії, але жодні словесні описи не замінять вражень від побаченого на власні очі. До того ж, якщо охоронець буде в гарному настрої, можливо, вдасться потрапити в двір фортеці, у якій знімали «ДʼАртаньяна і трьох мушкетерів».
На шляху до Золочівського замку — ще 55 км такої ж розбитої дороги. Але тут ви знайдете охайну пам’ятку історії та культури національного значення, яка, як і Олеський заповідник, підпорядковується Львівській галереї мистецтв. До її складу входять два палаци: Великий та Китайський. Обидва відкриті для відвідин. Там є музей, присвячений історії замку, а також експозиція живопису, у якій представлені копії робіт Дюрера, Рубенса, Рембрандта та ван Дейка. Після реставрації в 1995 році відкрили каплицю. Ще один цікавий експонат Золочівського замку — валуни з написами, датованими кінцем XIV — початком XV століття, які досі не розшифрували. Припускають, що їх лишили тамплієри.
Останній у маршруті, але не за цінністю — Підгорецький замок. Від Золочева до нього лише 18 кілометрів. До складу памʼятки входять: власне палац, італійський парк і костел Воздвиження та святого Йосипа. Попри те, що у 2008 році замок потрапив до переліку 100 памʼяток, які потребують негайної реставрації, його відновлюють не надто швидко, тож оглядати всередині, окрім підземелля, поки що нічого. Замок у Підгірцях вважають однією з наймістичніших памʼяток України. Таємничу жінку в білому бачив мало не кожен другий житель села, шукали її навіть «Міжнародні мисливці за привидами» зі США. Можливо, саме вам пощастить побачити — або не побачити (залежить від того, чого ви очікуєте) — постать Марії Жевуської у білому вбранні.