Камінґ-аут — це момент, коли людина відкриває свою сексуальну орієнтацію чи гендерну належність іншим людям. Процес починається з того, що особистість сприймає себе такою, як вона є, і вже після цього готова поділитися з близькими. 11 жовтня — Міжнародний день камінґ-ауту. Його мета — привернути увагу до труднощів та наслідків, з якими зіштовхуються люди, котрі наважились відкритись. theБабель публікує поради психотерапевтки ГО «Інсайт» Ольги Семенової, психологині Людмили Братцевої та інших експертів, які допоможуть прийняти камінґ-аут близької людини.
Чого точно не варто робити?
Емоції в такій ситуації можуть бути дуже різними: від шоку чи здивування до гніву. Але важливо, щоб будь-які переживання, особливо негативні, не спричинили психологічну чи фізичну агресію.
Не варто: заперечувати, звинувачувати, сварити, пропонувати «підлікуватися», жаліти чи проявляти будь-яку агресію до людини, яка розкрилася.
Камінґ-аут — це особливий процес. Людина, яка його здійснює, відкриває дуже особисте та приватне, а отже — довіряє. Найменше вона хоче, аби її звинувачували та сварили чи, тим більше, соромили. Тому слід утриматись від різкої негативної реакції.
Виконавча директорка ГО «КиївПрайд» Руслана Панухник зауважує, що людина, яка робить камінґ-аут, насамперед чекає прийняття та підтримки. Те, що людина поділилася такою інформацією з вами, ще не означає, що вона готова відкритися всім, хто її оточує, тому намагайтесь зберегти її таємницю (якщо вас не просили про інше). Розповісти про сексуальну орієнтацію людини або її гендерну ідентичність без її згоди комусь іще — це аутинґ.
Що робити?
Контролювати свою емоційну реакцію. Подякувати людині, яка зробила камінґ-аут, за довіру, якщо ви готові. Якщо неготові, необхідно дати собі час на те, щоб прийняти цю новину. Не соромитись і поставити питання, відповіді на які стосуються камінґ-ауту. Наприклад, як до нього/неї звертатися, щоб це було зручно, або чи хоче він/вона, щоб ви розповіли про це родичам чи друзям. Зазвичай особа, яка робить камінґ-аут, може на них відповісти.
Психотерапевтка ГО «Інсайт» Ольга Семенова пояснює, що камінґ-аут — це окремий феномен, але його можна порівняти з будь-якою іншою значною новиною. Наприклад, ви дізналися, що у вас є зведений брат або сестра, чи що ви скоро позапланово станете батьками. Усі ці речі змінюють життя і можуть бути як радісними, так і не дуже.
Що дивитися і читати, щоб більше дізнатися про цю тему?
Френсіс Мондімор, «Гомосексуальность. Естественная история».
Світлана Варламова, «Что происходит с моим ребенком?».
Лєна Климова, «Страница найдена».
Фільм «Молитви за Боббі».
Проект Illuminator.
Подкаст проекту Update.
Мені дуже важко реагувати спокійно. Це нормально?
Так. Психотерапевтка Наталя Мисан зауважує, що спокійно відреагувати на камінґ-аут може лише особистість, яка здатна сприймати власні особливості. Тож якщо ви болісно переживаєте чужу інакшість, варто розібратися, чому вона вам настільки заважає.
А що, якщо в цьому є моя провина?
Сексуальна орієнтація чи гендерна належність — це не хвороба й не «неправильна поведінка», на яку можна когось наштовхнути. Це поняття, які не можна характеризувати словами «хороша» чи «погана» — вони просто бувають різними. Шукати винних не варто, краще зробіть усе, що від вас залежить, аби близька людина не почувала себе покинутою.
Здається, мені теж потрібна підтримка. Куди звертатися?
До психолога. Знайти спеціаліста, котрий працює з ЛГБТКІ-тематикою, допоможуть у дружніх громадських організаціях. Громадські організації, які допомагають представникам ЛГБТКІ-спільноти та їх близьким в Україні: «Інсайт», «Терго», «Точка опори», ЖХО «Сфера», «Ліга», «Наш світ», «Центр гендерної культури», GENDERZ, HPLGBT.
Ще один варіант — знайти групу підтримки. Травматичний досвід простіше пережити, якщо поруч є ті, хто насправді здатен вас зрозуміти. Наприклад, «Терго» організовує зустрічі для батьків ЛГБТКІ-дітей — на них можна поспілкуватися з людьми, котрі теж пережили або переживають камінґ-аут близької людини. Знайдіть найближчу організацію чи ту, місія та діяльність якої вам найбільше імпонує, та звʼяжіться з її представниками. Якщо ви не готові розвіртуалюватися, то майте на увазі: більшість з ЛГБТКІ-організацій надають психологічні консультації онлайн або готові надіслати тематичну літературу.