Купатися хочеться, але не всюди це безпечно. Як вибрати пляж і не отримати лептоспіроз — пояснюють гідроекологиня, інфекціоністка та гінекологиня

Автор:
Юлія Гира
Редактор:
Гліб Гусєв
Дата:
Купатися хочеться, але не всюди це безпечно. Як вибрати пляж і не отримати лептоспіроз — пояснюють гідроекологиня, інфекціоністка та гінекологиня

Катерина Бандус / «Бабель»

З настанням літа все більше людей обирають відпочинок біля річки або озера, щоб освіжитися. Але купатися можна далеко не всюди: у червні в деяких водоймах зафіксували перевищення рівня кишкової палички, а в кількох регіонах — випадки лептоспірозу, інфекції, яка передається, зокрема, через контакт із забрудненою водою. Як визначити на око, наскільки безпечним є ставок чи річка поблизу вас? Які інфекції можна підхопити у воді та як цьому запобігти? Щоб відповісти на ці запитання, «Бабель» поспілкувався з лікаркою-інфекціоністкою Станіславою Риковою та завідувачкою відділення гінекології Оленою Самохваловою з медичної мережі «Добробут», а також з гідроекологинею Ольгою Пилипович — і ось що вони радять.

Чи можна зараз взагалі в Україні купатися у відкритих водоймах?

Так, але не всюди. Головна порада — користуватися офіційними пляжами та місцями, які перевіряє МОЗ. Вони спільно з Центром громадського здоров’я регулярно контролюють якість води на офіційних пляжах і публікують список водойм, де безпечно купатися (наприклад, у Києві безпечно купатися на «Центральному»). Оновлений перелік таких місць на кінець червня — дивіться ось тут.

А якщо я бачу водойму, а в списку МОЗ її немає, як зрозуміти на око, що вона не годиться?

По-перше, потрібно знати, що більшість річок України взагалі непридатні для пляжного відпочинку, застерігає гідроекологиня Ольга Пилипович. Особливо в містах, тому що в такі водойми зливають побутові та промислові стоки. Якщо поблизу є села, готелі, приватні садиби — цілком імовірно, що звідти теж скидають нечистоти. Безпечно купатися хіба що у верхів’ях гірських річок, подалі від населених пунктів або в деяких кар’єрних водоймах. Друге: не варто забувати про війну. Вона додала в українські водойми ще й важкі метали з боєприпасів, які швидко осідають у мулі.

Ось кілька червоних прапорців, за якими можна оцінити ризики:

  • Вода зелена або мутна, має плівку чи неприємний запах. Зелений колір є ознакою цвітіння — у воді розмножились мікроводорості через надлишок поживних речовин, які потрапляють з добрив, стічних вод, промислових відходів.
  • Поблизу водойми пасеться худоба або інші свійські тварини мають до неї доступ. У такій воді можуть бути збудники інфекцій, які потрапляють з продуктами життєдіяльності тварин. Це збільшує ризики заражень для людини, зокрема — кишковими інфекціями.
  • Поруч господарські двори, готелі або промзони. У воду можуть зливати відходи або нечистоти. Це джерело бактерій та інфекцій.
  • Водойма розташована в руслі річки (їх іще називають водоймами руслового типу). Зазвичай річки забруднені стоками з міської каналізації, промислових підприємств чи приватного сектора, а отже і ці водойми теж.
  • Поряд сільськогосподарські угіддя або поля. Добрива й пестициди змиваються до водойми під час дощу. Така вода може містити токсини.

Ольга Пилипович радить: якщо водойма розташована у межах національного природного парку, далеко від населених пунктів, промислових чи сільськогосподарських об’єктів — це вже хороший знак. Інша порада — спробувати дізнатися історію водойми. Можна скористатися Google Earth Pro, щоб подивитися, як давно вона утворилася. Наприклад, деякі озерця утворилися на місці старих карʼєрів. Якщо це був, скажімо, сірчаний чи інший промисловий карʼєр, у воді можуть залишатися небезпечні речовини, зокрема важкі метали. З них в українських водоймах дуже поширена ртуть.

Також гідроекологиня застерігає: якщо у ставку, до прикладу, розводять рибу в великій кількості — вода там небезпечна: є ризик зараження гельмінтами (паразитичними червами) та іншими паразитами.

Які хвороби можна підхопити під час купання у забрудненій воді — коментує лікарка-інфекціоністка Станіслава Рикова.

Найбільш поширені — кишкові інфекції, певні шкірні захворювання, зокрема гнійничкові ураження шкіри, а рідше — лептоспіроз чи зараження гельмінтами. Якщо ковтнути забруднену воду, це може спричинити як вірусні (ротавірус, норавірус), так і бактеріальні інфекції (сальмонела, кишкова паличка). Симптоми зазвичай відчутні протягом кількох годин або доби після купання: зʼявляється нудота, блювання, діарея, підвищується температура тіла, загальне самопочуття різко погіршується.

При будь-яких таких симптомах варто звернутися до лікаря.

Які ризики для жіночого здоров’я під час купання — коментує завідувачка відділення гінекології медичної мережі «Добробут» Олена Самохвалова.

Купання у відкритих водоймах для інтимного здоровʼя жінки не є великою небезпекою. Але треба розуміти: якщо у жінки є запальні захворювання або вона вже перебуває на лікуванні, то купання в забрудненій воді може спровокувати загострення. Заразитися статевими інфекціями у воді зазвичай неможливо.

Симптоми, на які варто звернути увагу після купання:

  • свербіж;
  • печіння;
  • незвичні виділення.

З такими симптомами слід звернутися до гінеколога для обстеження.

А є якась профілактика від інфекцій під час купання?

Усі фахівчині погоджуються: найкраща профілактика — не купатись у водоймах, які не перевіряла санітарно-епідеміологічна служба.

Серед інших порад:

  • Не ковтайте воду під час купання.
  • Якщо на тілі є порізи, подряпини чи інші ушкодження шкіри, краще не купатися, тому що через них бактерії можуть легко потрапити в організм.
  • Після купання в природній водоймі обов’язково прийміть душ із милом. Якщо немає такої можливості — сполосніться чистою водою або скористайтесь вологими серветками.
  • Одразу змініть мокрий купальник на суху білизну, аби уникнути переохолодження.
  • У разі появи симптомів (нудота, висока температура, свербіж, почервоніння тощо) — не займайтесь самолікуванням, а звертайтеся до профільного лікаря: терапевта, інфекціоніста або гінеколога.