Комісія ООН збирає інформацію про воєнні злочини росіян в Україні. Як розказати про них міжнародним експертам — покрокова інструкція

Автор:
Оксана Коваленко
Редактор:
Дмитро Раєвський
Дата:
Комісія ООН збирає інформацію про воєнні злочини росіян в Україні. Як розказати про них міжнародним експертам — покрокова інструкція

Анастасія Лисиця / «Бабель»

Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні збирає інформацію про повʼязані з війною злочини, скоєні після 24 лютого 2022 року. До комісії входять троє комісарів: норвежець Ерік Мьосе, колумбієць Пабло де Грейф та індійська юристка Врінда Гровер. Їм допомагає секретаріат з близько 20 співробітників — професійних слідчих у сфері прав людини та правових аналітиків. Комісія публікує звіти та робить доповідь на Генеральній Асамблеї ООН. Також комісія може передавати інформацію Міжнародному кримінальному суду або національним судам інших країн. З травня до серпня 2024 року комісія просить потерпілих і свідків злочинів розповісти про відомі їм злочини. Також свідчення можуть подати групи чи організації, які мають інформацію про злочини. Частину свідчень згодом оприлюднять у доповіді Генасамблеї та у звіті перед Радою з прав людини ООН. Розказати комісії про злочини важливо, навіть якщо про них вже відомо українським правоохоронцям. Свідчення стануть доказами для міжнародної спільноти та судів і не дозволять Росії заперечувати їх. Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко поспілкувалася з членом Комісії ООН Пабло де Грейфом і розповідає, як подавати заяви та що саме для цього потрібно. Це досить просто.

Про які саме злочини варто повідомляти комісії

Комісія займається серйозними та системними порушеннями. Одне з її завдань — визначити моделі поведінки чи патерни злочинів. Переважно комісію цікавлять:

  • порушення прав військовополонених, у тому числі катування і страти;
  • порушення прав цивільних, у тому числі катування, сексуальне насильство, незаконні затримання та зникнення, імпровізовані тюрми та катівні. А також — які силові структури чи служби їх організовували. Особливо важливі свідчення цивільних, які повернувся з російського полону;
  • наслідки атак на енергетичну інфраструктуру для цивільних. Зокрема, як від цього постраждала сфера охорони здоровʼя і освіта;
  • використання потужної вибухової зброї в густонаселених цивільними районах.

Якщо злочин не підпадає під жодну з категорій, свідчення все одно варто надати. Рішення про те, чи підпадає він під вимоги комісії, ухвалять слідчі.

Комісари під час відвідування України.

Комісари під час відвідування України.

Independent International Commission of Inquiry on Ukraine / «Бабель»

Як подати заяву

Є два шляхи:

  • Члени комісії ООН щонайменше тричі на рік відвідують Україну. А слідчі ще частіше — до 16 разів — щоб зібрати докази й поспілкуватися з жертвами та свідками. Візити слідчих не оголошуються публічно, тому лише вони є ініціаторами розмови. Перед візитом слідчі проводять дослідження, з ким потрібно провести інтервʼю. Зазвичай вони отримують інформацію з новин або від правозахисних організацій чи місцевої влади.

    А от про візити комісарів оголошують публічно, зокрема в соціальних мережах представництв і підрозділів ООН. Там вказують контактний номер телефону та електронну пошту, куди можна написати, щоб зустрітися з ними й розповісти про злочини.
  • На електронну пошту [email protected] можна написати листа про те, що у вас є інформація про певний злочин. Лист отримає слідчий, який займається саме таким видом злочинів. Він відправить спеціальне посилання, за яким можна завантажити всю необхідну інформацію: документи, фото, відео. І вже після цього слідчий та потерпілий чи свідок домовляються про безпечні шляхи для розмови, наприклад через Signal.

    У комісії є перекладачі, тому інформацію можна подавати українською. Якщо людина хоче поспілкуватися усно, з нею звʼяжеться слідчий у супроводі перекладача. Комісія також певний час буде тримати звʼязок із заявником після отримання заяви й повідомляти про те, куди саме йде інформація.

Важливо! Свідчення не збирають постійно. Строки обмежені, бо комісія має опрацювати всю отриману інформацію й встигнути підготувати звіти. На сайті комісії є окремий розділ з назвою «Call for submissions» з посиланням на усі деталі. Якщо мандат комісії продовжать наступної весни, то вона оголосить про наступний збір заяв.

Ще раз про безпеку

Комісія захищає всю інформацію, повʼязану з потерпілими та свідками злочинів. Особисті дані розкривають виключно за згодою заявників.

Ви можете вплинути на те, щоб російських злочинців покарали, а ми вам допоможемо. Підтримайте «Бабель»: 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected].

Ця публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в межах Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені в цій публікації, не обовʼязково відображають погляди USAID, уряду США або УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть винятково автори та редактори сайту «Бабель».

USAID є однією з провідних установ світу у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів і допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності й стійкості та сприяє зміцненню національної безпеки й економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року. За цей час загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, перевищила $3 мільярди. Серед поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні — зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку й енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоровʼя та помʼякшення наслідків конфлікту в східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо вас звертатися до відділу звʼязків із громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт або на сторінку у Facebook.

Автор:
Оксана Коваленко
Редактор:
Дмитро Раєвський
Теги:
Права людини в дії

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter — ми виправимо