Чому серцево-судинні захворювання такі небезпечні й поширені?
Бо вони напряму залежать від способу життя. Куріння, гіподинамія, надлишкова вага, ожиріння, спадкова схильність, глобальне старіння населення — усе це передвісники хвороб. До того ж вони в більшості хронічні. «Зазвичай ідеться не про гострий стан, який можна вилікувати раз і назавжди. Це радше хронічний перебіг, коли хвороба триває роками і потребує постійного ретельного нагляду лікаря, прийому ліків», — пояснює Тетяна Данілевич.
Спадкова схильність це як? Якщо в моїй родині у когось був інсульт, у мене теж буде?
Не зовсім так. Генетична схильність може бути — наприклад, у випадку з вродженими вадами серця, гіпертонією чи ішемічною хворобою серця. Також існують певні спадкові хвороби, такі як сімейна гіперхолестеринемія. Але частіше лікарі мають на увазі певні звички, які передаються в родинах з покоління в покоління — нездорове харчування, вживання алкоголю чи куріння. Умовно кажучи, якщо у вашій родині є давня традиція харчуватися жирною, занадто солоною чи гострою їжею, є велика ймовірність, що ви теж станете прихильником такої дієти. І це може призвести до проблем із серцем чи судинами.
Як на ситуацію із серцево-судинними хворобами вплинула війна?
Дуже негативно. За словами Тетяни Данілевич, перше, що сильно погіршилося, — це доступ до медичної допомоги. Тому люди часто не можуть звернутися до лікаря. Друге — логістика теж постраждала, особливо на прифронтових територіях, тому пацієнти не отримують ліків вчасно. А третє — це стрес.
«Підвищується тривожність, у декого зʼявляється посттравматичний стресовий синдром та інші стани, — каже Данілевич. — Вони провокують викид стресових гормонів — адреналіну, норадреналіну, запуск симпатоадреналової системи. Це запускає каскад різних реакцій в організмі — підвищуються тиск і пульс. А це теж вагомий фактор ризику. Я думаю, що навіть після завершення війни ми ще довго відчуватимемо наслідки для здоровʼя населення».
Хто в групі ризику?
Передовсім люди від 50 років. Особливо ті, хто курить чи регулярно вживає алкоголь. Люди з ожирінням, з надлишковою вагою, метаболічними розладами — такими як переддіабет і діабет, теж апріорі мають вищий ризик серцево-судинних захворювань.
Яка вага тіла вважається критичною для серцево-судинних захворювань?
Треба орієнтуватися на індекс маси тіла пацієнта. Його легко розрахувати в спеціальних онлайн-калькуляторах — потрібні лише ваша вага і зріст. Отримана цифра має бути від 18 до 25 — тоді ви в нормі. Від 25 до 30 — це надлишкова вага, а від 30 вже починається ожиріння. І надлишкова вага, й ожиріння потребують корекції.
«Збільшення маси тіла потребує більшого обʼєму крові. Це підвищує артеріальний тиск, — пояснює лікарка. — У підшкірній жировій тканині розташовані рецептори до інсуліну, які беруть участь в обміні глюкози. Майже завжди в пацієнтів з ожирінням є розлади обміну глюкози, а то й цукровий діабет».
Але різко скидати вагу не треба. По-перше, різке схуднення означає сильний дефіцит калорій, тож людина буде недоотримувати велику кількість необхідних амінокислот і вітамінів. По-друге, сповільнюється метаболізм, тож є ризик, що людина швидко знову набере вагу. По-третє, при різкому схудненні людина втрачає мʼязову тканину, а серце — це теж мʼяз.
Людині із зайвою вагою безпечно займатися в спортзалі?
У переважній більшості випадків людям із зайвою вагою не заборонено займатися в спортзалі. Але бажано перед початком занять пройти кардіологічний чекап, оцінити стан серцево-судинної системи, щоб розуміти, які фізичні навантаження допустимі.
А якщо різко кинути курити? Це може погано вплинути на серце і судини?
Ні. Певний відсоток пацієнтів, щоправда, можуть почуватися роздратованими, нервозними, гірше спати та більше їсти. Тому кидати курити, особливо якщо у вас великий стаж, треба під наглядом лікаря. Цим часто займаються пульмонологи, існують різні антисмокінгові програми. Але на серці різка відмова від куріння позначиться тільки позитивно.
На які симптоми варто звертати увагу, щоб попередити серцево-судинні захворювання?
Багато серцево-судинних захворювань не мають типових симптомів. За словами Тетяни Данілевич, у разі гіпертонічної хвороби кожен другий пацієнт не відчуває підвищення артеріального тиску. «Багато хто з вас знає таких людей, які кажуть: “У мене хоч і високий тиск, але в мене нічого не болить, напевно, це мій робочий тиск”, — пояснює Данілевич. — Так люди з високим артеріальним тиском вводять себе в оману, бо не звертаються вчасно до лікаря і, відповідно, не лікуються».
Але є і специфічні симптоми. У разі стенокардії людина відчуває біль за грудиною, тобто не завжди в ділянці серця. Біль може віддавати в ліву половину тіла — у руку, лікоть, нижню щелепу. Біль виникає у момент фізичного навантаження, він короткий — максимум до 15 хвилин. Якщо відпочити або прийняти нітрогліцерин, біль минає.
Часто люди плутають серцевий біль із міжреберною невралгією. Але насправді вони відрізняються. За міжреберної невралгії біль більш поверхневий, локалізується вздовж міжреберного проміжку. Якщо натиснути в це місце, воно болітиме, чого немає при болю в серці. І ще цей біль буде посилюватись у момент глибокого вдиху. Болітиме постійно, поки є защемлення цього нерва. Зняти такий біль можна протизапальними препаратами.
Також для серцевих захворювань характерні задишка і набряки. Серце не може забезпечити достатню кількість крові й кисню, відповідно, виникає задишка — під час фізичного чи психоемоційного навантаження. Коли людина лягає спати, то може підкладати кілька подушок під голову, щоб було легше дихати. Набряки в разі серцевої недостатності виникають спершу на ногах — це їхня особливість. Спочатку набрякають стопи, потім набряк піднімається до гомілки, потім живіт може збільшуватися в розмірах. Набряки симетричні, посилюються під вечір.
Для серцевих хвороб також характерні аритмічні синдроми. Це перебої в роботі серця, коли людина відчуває, як серце завмирає або неритмічно працює, можливі запаморочення і непритомність.
Є якісь чекапи, які варто проходити всім, щоб стежити за серцем?
Так. Існують спеціалізовані кардіологічні чекапи. Вони включають огляд лікаря-кардіолога. Лікар може зібрати скарги, оцінити, наскільки вони типові для певних кардіологічних захворювань, провести обʼєктивне обстеження — виміряти тиск, оцінити пульс, послухати роботу серця. Крім того, лікар може провести низку додаткових діагностичних обстежень. Наприклад, розширену ліпідограму, дослідити глікемічний обмін, функцію щитоподібної залози, тому що дуже часто розлади щитоподібної залози напряму повʼязані з роботою серця.
До кардіологічного чекапу також входять електрокардіограма й ехокардіографія. Вони дають змогу оцінити структуру серця — камери, клапани. Якщо пацієнт має аритмічний синдром, то існує ще добовий моніторинг електрокардіограми. Спеціальний прилад дозволяє реєструвати електрокардіограму протягом доби чи навіть тижня. Так можна виявити порушення ритму.
Один зі зручних варіантів — це корпоративні чекапи для компаній. Фармацевтична компанія «Дарниця» першою в Україні підтримала ініціативу Zagoriy Foundation «Сильні серця» у вересні 2023 року. Співробітники компанії та їхні родини (загалом приблизно 1 500 людей) пройшли всебічне обстеження серцево-судинної системи. У 64% з них виявили серцево-судинні захворювання і призначили лікування. Саме тому робити чекапи важливо — так можна вчасно помітити проблему.
Кому і як часто треба проходити такі чекапи?
Молодим людям віком від 20 до 39 років рекомендується перевірятися кожні 3—5 років. Пацієнтам віком 40—49 років — раз на два роки, від 50 років — раз на рік. Якщо у людини вже є хвороби або вона перенесла інсульт, огляди можуть бути й частіше. Це вже підкаже лікар.
А вдома щось можна робити?
Так. Тетяна Данілевич рекомендує хоча б раз на рік вимірювати тиск — можна і самостійно. Бажано мати трекер пульсу — наприклад, розумний годинник. Але головне — це спосіб життя. Збалансоване харчування, регулярні фізичні навантаження, здоровий сон, відмова від куріння, алкоголю, наркотиків. «Це основа основ, яку найважче постійно виконувати», — підсумовує Данілевич.
Серце «Бабеля» бʼється завдяки вашим донатам: 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected].