Україна та Ізраїль конкурують за три види американської зброї. Огляд матеріалів іноземних медіа про війну 23 жовтня

Автор:
Антон Семиженко
Дата:

«Бабель»

Відбиття російського нападу й операція ЦАХАЛ у секторі Гази загалом потребують різної зброї. Наприклад, Ізраїлю треба більше ракет для своєї системи ППО «Залізний купол», якої Україна не має, ― проте за деякі позиції країни конкурують. А оскільки найбільшим постачальником збройної допомоги і для Києва, і для Тель-Авіва є США, це теоретично погіршує спроможність України. Журналісти The New York Times зʼясували, яких видів зброї Україна через війну на Близькому Сході може недоотримати. Наразі йдеться про три позиції. Перша ― це артилерійські снаряди калібру 155 міліметрів. І ЗСУ, і ЦАХАЛ вони потрібні для ураження цілей на відстані десятків кілометрів. Україна вже отримала понад два мільйони цих снарядів від США і ще сотні тисяч від європейських союзників, істотно зменшивши запаси снарядів такого калібру у світі. Частину з цих снарядів американці передали Києву зі складу на території Ізраїлю, вибравши половину його запасів. Бодай частину з того, що лишилося, США вирішили залишити своєму близькосхідному союзнику. Пентагон намагається давати кожній з двох країн різні підвиди цих снарядів: ЦАХАЛ може отримати високоточну версію, а Київ ― касетну. Це виправдано, адже у випадку сектора Гази основна боротьба очікується на території міської забудови, де важлива точність, а в Україні бойові дії ведуться на відкритій місцевості, де істотне значення має масштаб ураження. Втім, якщо врахувати, що 155-міліметрові снаряди, власне кажучи, вже в дефіциті, а оборонні підприємства нарощують їхнє виробництво повільніше, ніж треба Україні, ізраїльська кампанія може ускладнити ситуацію для нас.

Другий вид зброї, що потрібен одночасно і Києву, і Тель-Авіву ― це смартбомби невеликого діаметру з GPS-наведенням. Однак їх наразі на складах достатньо, до того ж Ізраїль раніше закупив щонайменше 8 500 таких бомб, тому їх поки вистачає.

І третій вид зброї, про який мова ― ПЗРК Stinger. Ними значно дешевше збивати дрони й ракети, ніж системами ППО Patriot чи NASAMS, і Україні вони потрібні через часті повітряні атаки росіян. Ізраїль же може ними збивати ракети й дрони ХАМАС, особливо це зручно в умовах міської забудови. Однак запаси Stinger дуже обмежені, запевняють NYT американські співрозмовники, а виробництво нових комплексів незначне. Також частину цих ПЗРК потрібно передати Тайваню для протидії ймовірному нападу Китаю з повітря.

Завдяки вже фактично існуючому «зерновому коридору» в Чорному морі Україна зможе експортувати майже стільки ж зернових, скільки вивозила торік, пише Reuters. Новим морським шляхом, організованим без участі та згоди росії, можна вивозити до 2,5 млн тонн збіжжя на місяць. А враховуючи інші шляхи, загальний обсяг експорту зернових сягає 5,5 млн тонн на місяць. Коли працював перший «зерновий коридор», Україна щомісяця вивозила 6 млн тонн зернових. Утім, попри незначне скорочення обсягів експорту, становище українських фермерів невтішне ― адже порівняно з довоєнними часами значно зросли транспортні витрати. Очікується, що з цієї причини та через зростання цін на пальне й добрива українські виробники зернових і олійних культур цього року зазнають збитків на $3,2 мільярда, повідомляє інформагентство.

Також вартий уваги щемкий матеріал The New European про гастролі Національного симфонічного оркестру України в Британії. Протягом аж 17-денного туру музикантів зустрічають і проводжають оваціями. Фактично вони зайняли нішу Московського філармонічного оркестру, який тепер мало кому в західному світі потрібен.

Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]