Захід досі не може повною мірою осягнути, як проходить сучасна велика війна ― і тому його військова допомога Україні значно менш ефективна, ніж могла б бути, пише у The Atlantic професор стратегічних досліджень шотландського Університету Сент-Ендрюса Філіпс Пейтон ОʼБраєн. У Пентагоні чи Брюсселі, говорячи про успішний наступ, досі уявляють це за кадрами з перших днів повномасштабного російського вторгнення ― довжелезні колони танків, великі скупчення живої сили. Насправді ж з урахуванням розвитку технологій великі колони танків ― це скоріше мінус і легка ціль для дронів. Новітня західна броньована техніка допомогла українцям мало, і контрнаступ здійснюється переважно силами невеликих загонів піхоти, пише ОʼБраєн. Що ж справді допомагає долати опір ворога ― це винищення його тилових штабів, складів і логістичних вузлів. І якби США раніше надали Україні достатньо далекобійної зброї та літаків, це б серйозно пришвидшило просування українських військ.
У цій війні, вважає експерт, росіяни добре втілили лише одну кампанію ― із залякування світу ескалацією та ймовірною ядерною війною. Однак, як показали українські атаки на Крим, зокрема на штаб-квартиру флоту окупантів у Севастополі, насправді ніяких визначених путіним «червоних ліній» не існує, а Кремль проковтне будь-яке приниження. Тому, завершує ОʼБраєн, оскільки важливо забезпечити якнайшвидшу перемогу ЗСУ ― а недавні події в Конгресі США чи Словаччині показали, що готовність Заходу підтримувати Київ може випаруватися ― треба надати Україні й далекобійні снаряди, і винищувачі, причому в значній кількості та якнайшвидше. Так, допомогти можуть і німецькі далекобійні системи Taurus, і американські високоточні ракети AGM-158 JASSM. Адже нинішня допомога Заходу озброює Україну лише до рівня пародії на сучасну війну.
Від 6,5 до 8,5% орних земель в Україні не засіяли через обстріли ― це означає втрату доходів від врожаю приблизно на $2 мільярди, ідеться в матеріалі NPR. Видання провело ґрунтовне дослідження, базуючись на супутникових знімках: на них незасіяні ділянки яскраво-зелені, оскільки заросли бурʼянами. Ті ж, що культивуються, або жовті, або коричневі через зораний ґрунт. Природно, що найбільша частка закинутих земель зараз на лінії фронту чи неподалік від неї ― ця лінія проходить територією країни, наче шрам. Також чимало таких полів на деокупованій Харківщині ― імовірно, через замінованість територій, і на тимчасово окупованій Херсонщині.
Це довгострокова проблема, оскільки на цих полях вочевидь залишилося чимало нездетонованих снарядів і мін. Їхнє виявлення й знешкодження триватиме ще багато років після того, як війна скінчиться. Так, у Франції досі є території, які вважаються небезпечними через активні бойові дії там під час Першої світової війни ― понад століття тому. Проблема для продовольчої безпеки також у тому, що ці снаряди токсичні ― і коли лежать у землі, і після того, як їх знешкоджують вибухотехніки. Отруйні речовини потрапляють у ґрунт, а звідти в рослини, зокрема й сільськогосподарські.
Утім, розглядаючи цю проблему, треба врахувати й рішучість українських фермерів, пише NPR. Вони сіють усюди, де можуть ― навіть після підриву росіянами Каховської ГЕС. «Україна подолає й цю проблему, ― каже директорка програми NASA Harvest Інбаль Бекер-Решеф. ― Але їй доведеться чимало за це заплатити».
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]