Оборонна війна у випадку України означає програну війну ― і США мають якнайшвидше діяти відповідно до цього принципу, пишуть у колонці на The Hill колишній офіцер американської воєнної розвідки Джонатан Світ і економіст Марк Тот. Наразі один із ключових пріоритетів західних союзників України ― зміцнення української ППО. Це добре для безпеки й цивільного життя, однак збиваючи дрони, крилаті й балістичні ракети в українському небі, війни не виграєш, зазначають автори. Перемогу наблизить знищення установок, із яких запускають балістичні ракети, літаків-ракетоносіїв, складів із дронами й місць їх виробництва. Та навіть це лише доповнює події на лінії фронту, де очевидно, що війну завершить лише вигнання росіян з української території ― отже, треба звернути увагу на знищення ворожих штабів, логістичних вузлів і складів зброї. А для цього потрібні снаряди зовсім іншого типу, ніж Patriot чи IRIS-T, стверджують Світ і Тот. Зокрема, високоточні далекобійні ATACMS. Наразі США зволікають з їх наданням, що є великою помилкою.
Очевидно, що з часом підтримка України Сполученими Штатами слабшатиме. Про це свідчать навіть не політичні перипетії, а соцопитування: якщо півтора року тому 62% вважали, що США мають надати все необхідне для перемоги України, то тепер понад половину американців вважають, що наданої допомоги наразі достатньо. Інший фактор, який треба враховувати, ― повільний темп українського контрнаступу дозволяє росіянам замінувати більше територій і звести більше укріплень на поки що окупованих землях. Це ускладнює просування без спеціалізованої зброї. Вочевидь, Володимир Зеленський це розуміє і саме тому влаштував поїздку до Північної Америки ― щоб спробувати переконати Білий дім надати побільше зброї, потрібної саме для наступу. Поки у Вашингтону така можливість є, США мають це зробити, підсумовують автори.
В останні кілька тижнів Україна істотно посилила атаки на Чорноморський флот росії та військові обʼєкти окупантів у Криму. Успішність цих атак нерідко привертає навіть більше уваги, ніж просування ЗСУ на землі. І зосередження уваги українських сил оборони на російському флоті цілком виправдане, пише у The Conversation професор із міжнародної безпеки університету Ланкастера Бейзіл Джермонд. Він зауважив, що хоча росія і стверджує, що зерновий коридор заблоковано, і намагається зруйнувати українську портову інфраструктуру, цивільні кораблі із зерном вона не атакує. Зокрема, тому що росіянам буде складно пояснити цей свій крок країнам глобального Півдня, які через розвʼязану Кремлем війну потерпають від браку зерна. Кілька кораблів уже порушили заявлену росією заборону на транспортування збіжжя з українських портів, однак подальше послаблення російського флоту зробить повноцінне відновлення зернового коридору значно ймовірнішим. Можливість для торгових кораблів вільно заходити до портів Одещини ― це чергове приниження росії та військова перемога України. І Київ поступово до неї наближається, запевняє Джермонд. Також, безперечно, паралізований російський флот полегшить українцям ведення війни, зокрема й відвоювання Криму, а атаки на військові обʼєкти на півострові змушують окупантів переводити туди свої технічні й людські резерви, які росіянам і так доводиться економити.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]