Вашингтонський Інститут дослідження війни (Institute for the Study of War, ISW) став одним із найцитованіших джерел щодо російсько-української війни серед сотень західних медіа. Щоденні оновлення карти бойових дій та звіти про перебіг війни швидко здобули популярність серед тих, хто не має доступу до секретних звітів розвідки чи даних з місця подій, однак хоче знати більше про війну. Роль, яку раніше виконували журналісти чи офіційні особи, тепер частково перейшла до ISW. Однак ця заснована 2007 року організація здобула популярність недавно, а її працівники, які сьогодні відповідають за висвітлення російсько-української війни, на час початку російської військової агресії проти України у 2014 році ще ходили до школи. Впливове американське видання про світові події Foreign Policy вирішило детальніше написати про цю установу.
Ключова особа в підготовці щоденних оновлень карти бойових дій ― 26-річний Джордж Беррос, керівник команди геолокаційної розвідки ISW. Він і троє його колег послуговуються відкритими джерелами ― практикою, започаткованою розслідувачами на кшталт Bellingcat. Беррос знає українські прифронтові села вже не гірше за самих українців, запевняє FP.
Щоденні огляди подій війни готує команда з трьох людей, серед них ― українка Катерина Степаненко. На початку повномасштабного вторгнення росії вони готували короткі й дуже загальні огляди, тепер же відділ працює без вихідних, щодня готуючи звіти на десятки сторінок. Робочий день в офісі ISW у центрі Вашингтону починається о восьмій ранку зі збору інформації, який триває до обіду. Далі команда опрацьовує зібрані матеріали.
У роботі ISW активно використовує Telegram-канали ― як українські, так і російські. Степаненко від початку повномасштабного вторгнення росіян використовувала цей месенджер, щоб зрозуміти, чи немає фізичних загроз там, де проживають її рідні. І швидко зрозуміла, що в цьому месенджері можна знайти чимало інформації, якої немає в інших джерелах. Хоча водночас із оперативністю й відсутністю цензури інформація з Telegram часто ненадійна ― і ISW не раз потрапляв через це в незручні ситуації. Та й власні висновки інституту нерідко були хибними. Так, там не вважали, що росія зможе почати повномасштабну війну проти України, оскільки її війська були до цього зовсім не готові. Також ISW хибно припустив, що атака дронів на Кремль могла бути спецоперацією Москви, щоб мати підстави звинуватити Україну. Це не підтвердилось.
Раптову впливовість і повʼязану з цим відповідальність в Інституті дослідження війни прийняли не одразу. Там визнають, що помилки трапляються, а зібрані ISW дані часто неповні. Ще минулого року Інститут опублікував попередження, що більшість даних у щоденних звітах ― попередні та в майбутньому можуть бути відкориговані. Однак медіа цього зазвичай не враховують.
Кореспондент Foreign Policy побував в офісі ISW: це кімната з акуратно розставленими у два ряди столами й великою білою дошкою для мемів, більшість із яких присвячена екскерівнику «ПВК Вагнера» Євгенію Пригожину. Також на дошці ― список парі з датами, коли Пригожин неочікувано «вийде у вікно», тобто буде знищений Кремлем. Після 23 серпня ці парі вже неактуальні.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]