Про підрив Каховської ГЕС уже говорять мало ― а довкілля відчуває наслідки все сильніше. Огляд матеріалів іноземних медіа 4 вересня

Автор:
Антон Семиженко
Дата:

«Бабель»

Якщо поточний український контрнаступ завершиться без значних успіхів, на кшталт перерізання окупованої росіянами території на дві частини, західні союзники України опиняться перед складним вибором, пише редактор відділу колонок європейського видання POLITICO Джеймі Деттмер. Очевидно, що Захід продовжить підтримувати Київ зброєю — однак навряд чи активніше, ніж зараз, а теперішнього рівня загалом недостатньо. Ситуацію могли б поліпшити озвучені цілі США, НАТО та інших союзників України в цій війні, але оскільки інтереси в країн насправді різні, спільна заява може розхитати альянс, і консенсус ніяк не знаходиться. Тому очевидніший другий варіант розвитку подій ― схиляння України до переговорів. Це те, про що рік тому говорив керівник Обʼєднаних штабів США Марк Міллі, запевняючи, що після взяття Херсону Україна перебуває в сильній позиції та може диктувати росіянам свої умови. Міллі наполягав, що треба йти на переговори, коли є шанс досягти миру ― і тоді цю його заяву сприйняли вороже і в Києві, і в Білому домі. Втім, із листопада, якщо лінія фронту суттєво не зміниться, ці слова зазвучать із новою силою, переконаний Деттмер.

От тільки очевидно й те, що переговори лише посилять путіна. Він уже використовував цей інструмент у Сирії ― завдяки переговорам там у президентському кріслі утримався диктатор Башар Асад, а США не стали втручатись у війну навіть після застосування Дамаском хімічної зброї. Зараз паузу в бойових діях путін продасть росіянам як перемогу й використає час для перегрупування сил. На тлі ненадійності перших двох рішень ― військової підтримки й переговорів ― союзникам потрібно знайти якийсь третій шлях, пише Деттмер. Оскільки очевидно, що допустити перемоги росіян неможливо.

The New York Times зробили великий матеріал про довгострокові наслідки підриву Каховської ГЕС. Зараз про катастрофу вже майже не говорять, натомість місцеві відчувають її наслідки все сильніше. Журналісти згадують про прибережні села, де голови рад розшукують старі мапи місцевості ― коли Каховського водосховища ще не було. На цих мапах, що переважно часів Другої світової війни, зазначені джерела, і вони дають надію на розвʼязання проблеми з доступом до питної води.

Радикально змінилося життя і в тамтешніх фермерів, і в рибалок. Як сказав виданню один місцевий, якщо війна закінчиться завтра, на відбудову ГЕС знадобиться пʼять років. Іще два ― на наповнення водосховища. Тоді десять років піде на розведення риби, на деякі породи ― до 20 років. І чоловік, якому зараз близько 50, уже не певен, чи доживе до того часу.

Зміни відчуваються і в Чорному морі. Гуляючи набережною Одеси, звідки видно купальників, еколог Владислав Балинський каже, що люди не знають, у чому плавають. Рівень багатьох хімічних речовин у морі зараз значно перевищує норму. Балинський регулярно пірнає під воду, щоб дослідити, як змінилося тамтешнє життя. За його словами, половина молюсків загинула.

Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]