З початку повномасштабної війни від 20 до 50 тисяч українців втратили одну або кілька кінцівок.
Про це повідомляє The Wall Street Journal, посилаючись на українську благодійну організацію Hope Foundation та німецького виробника протезів Ottobock.
Дані про 50 тисяч ґрунтуються на інформації від уряду та медустанов, хоча фактична цифра може бути вищою, оскільки процес протезування займає багато часу.
Київська благодійна організація Hope Foundation повідомила, що 200 тисяч українців зазнали тяжких поранень, а у 10% випадків — мала місце ампутація.
The Wall Street Journal зазначає, що у Першій світовій війні кінцівки втратили 67 тисяч жителів Німеччини та 41 тисяча жителів Великої Британії. Але тоді ампутація часто була єдиним рішенням, аби запобігти смерті після поранення.
На початку війни основними причинами ампутацій були поранення, отримані під час артилерійських та ракетних обстрілів. Зараз же багато хто отримує травми, підриваючись на мінах, встановлених уздовж лінії фронту. За словами лікаря Костянтина Міліці, до лікарень Запорізької області, де зараз точаться основні бої, з пораненнями, через які необхідно ампутувати кінцівки, надходять 40—80% пацієнтів.
До російського вторгнення минулого року в Україні щорічно проводилося кілька тисяч ампутацій, але зараз, за словами українських лікарів і спеціалізованих клінік, система охорони здоровʼя перевантажена, і багато пацієнтів чекають на нову кінцівку більш як рік.
За словами виконавчого директора мережі медичних реабілітаційних центрів Unbroken Олександра Кобзарева, лише у Львові лікарі провели понад 53 тисячі операцій за минулий рік. Виконавчий директор Superhumans Ольга Руднєва розповіла американським журналістам, що її фонд може прийняти на місяць тільки 50 пацієнтів. За її оцінками, з минулого року кількість ампутованих кінцівок зросла щонайменше до 20 тисяч.
Пацієнти повинні отримати нові кінцівки не пізніше ніж через 90 днів після ампутації, щоб уникнути атрофії та інших проблем, пояснює Руднєва. Але багато хто чекає вже понад рік. За її словами, особливо важко доглядати за маленькими дітьми з ампутаціями, оскільки їм доводиться змінювати кілька протезів до того часу, як вони стають дорослими.