Настрої одеситів після низки російських ракетних атак на місто описала в матеріалі інформагенція Associated Press. Головний висновок авторів статті ― якщо раніше Одеса й могла посідати окреме місце в українському суспільному ландшафті через російськомовність, значну кількість туристів із росії та включеність у російський культурний контекст, то тепер усе це замістила ненависть. Після руйнування кафедрального собору місцеві зібрались, щоб допомогти розібрати завали та прибрати сміття. На адресу росії звучали переважно прокльони ― як і від тих одеситів, яких кореспонденти AP зустріли в місті в інших ситуаціях. Із несподівано різкою заявою виступив і мер Одеси Геннадій Труханов, який, звертаючись до росіян, зазначив: «Ви погано знаєте одеситів: ваші атаки не ламають нас, а роблять тільки злішими». Медіа цитує розмову з Іриною Грець, одеситкою у третьому поколінні. Питомо російськомовна, раніше вона пишалась космополітичністю міста та його окремим місцем у культурі одразу кількох країн. Поважала російську імператрицю Катерину ІІ, яка дала поштовх розвитку міста. За давньою звичкою вона майже щоранку приходила до моря і дивилась на хвилі. Тепер вона не може цього зробити ― натомість веде журналістів до розтрощеного росіянами собору. «Це все моє місто, це частина мене, це моя душа і моє серце, ― каже вона російською. І, наповнившись люттю, українською додає. ― Одеса ніколи не буде частиною росії».
Аналіз першого етапу контрнаступу від іноземних воєнних експертів наводить видання Insider. Зокрема, медіа посилається на старшого наукового співробітника Дослідницького інституту міжнародних справ Роба Лі. Він стверджує, що початок наступу не назвеш для України успішним із кількох причин. По-перше, сумнівним є рішення готувати для наступу нові бригади, а досвідчених бійців залишити на передовій стримувати зимовий російський «наступ». Ці досвідчені військові не змогли відновитися перед наступальними діями, а нові бригади показали себе в боях гірше, ніж очікувалось. Зокрема, у перші дні контрнаступу проявились проблеми з комунікацією підрозділів усередині бригади, яких, на думку Лі, у досвідчених бійців, найімовірніше, не було б. Також українці не змогли ― іноді через брак зброї, іноді через прогалини в координації ― прикривати підрозділи, що наступали, артилерією. У підсумку росіяни оговталися від первинного шоку і почали опиратися наступу ефективніше. При цьому Лі та інший експерт ― Майкл Кофман із Центру аналізу Військово-морського флоту ― стверджують, що хибно називати невдачею весь контрнаступ. Чимало з того, що роблять українці, є тактично правильним. Російські війська поволі виснажуються, українці ще не ввели в дію всі свої ресурси. Тому прорив досі можливий ― просто він забере більше часу, ніж усім би хотілося, оскільки завдати росіянам руйнівного удару на початку не вдалося.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]