Про наслідки скасування «зернової угоди» розповідає американський громадський мовник PBS у радіопрограмі News Hour. Ця угода протягом майже року була «маяком надії» для світу, який відчуває брак продовольства. Угоду продовжували тричі, й Україна за цей час змогла експортувати 33 мільйони тонн пшениці, олії та інших продуктів ― і нагодувати чотириста мільйонів людей, пише видання. Однак зараз цей «рідкісний випадок кооперації між двома країнами у стані війни» може відійти в минуле ― так формулює відмову росії продовжувати угоду PBS. Гостя програми, кореспондентка видання POLITICO Europe Сюзанна Севедж нагадує, що росіяни кілька разів погрожували вийти з угоди, але зрештою продовжували її. Однак цього разу їхній намір звучить переконливіше. До того ж останніми місяцями угода не працювала так як мала: кількість кораблів, що обслуговують угоду, зменшилася, обсяги експортованого зерна різко знизилися. Росіяни зазначають, що не бачать подальшого сенсу цієї угоди ― це означає, що вони не бачать вигоди для себе, каже Севедж. Маючи на увазі, зокрема, що росіянам не стало простіше експортувати свої аграрну продукцію чи добрива.
Утім, до значної кризи на міжнародному ринку це може й не призвести. По-перше, Україна у відповідь може запропонувати страховку для кораблів, які возитимуть зерно морем у майбутньому, або ж іще активніше використовувати для експорту Дунай. Ці логістичні рішення вже пропрацьовують, а «зернова угода» дала запас часу, щоб їх освоїти. А по-друге, світ теж адаптувався до того, що зерна з України може бути менше, ніж зазвичай, ― і багато країн про всяк випадок потурбувалися про альтернативні джерела продовольства, стверджує Севедж.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]