Ентоні Бурке, професор політики щодо довкілля та міжнародних відносин в австралійському Університеті Південного Уельсу написав розлогу колонку в The Washington Post про те, чи реально з наявними юридичними механізмами притягти росію до відповідальності за підрив Каховської ГЕС та знищення Каховського водосховища. Він упевнений, що це можливо ― і не лише за українським законодавством, а й за міжнародним.
Якщо вийде довести, що підрив здійснили окупанти, то вже зараз можна предʼявити росії звинувачення за такими пунктами:
- злив 18 мільярдів кубометрів води;
- затоплення 340 тисяч гектарів території;
- підтоплення 43 населених пунктів;
- пошкодження чи знищення домівок 400 тисяч людей;
- перешкоджання доступу до чистої води для 700 тисяч людей;
- 52 летальні випадки;
- 600 тисяч гектарів пошкодженої землі сільськогосподарського призначення;
- 103 види тварин та рослин, які опинилися під загрозою значного зменшення популяції;
- 280 тонн пального, яке потрапило в екосистему;
- 12 тисяч кілометрів осушених зрошувальних каналів.
Це дуже попередній список звинувачень, стверджує Бурке, оскільки з часом проявлятимуться більше негативних наслідків російського теракту. Це найбільша екологічна катастрофа після того, як іракські війська, залишаючи Кувейт, підпалили нафтоносні поля. Однак міжнародне законодавство вже передбачає за таке покарання. Бурке наводить статті статуту Міжнародного кримінального суду про «екологічний воєнний злочин», а також статті Женевської конвенції, де чітко прописано, що зроблене росіянами ― злочин, і за нього потрібно судити. І навіть якщо виявиться, що підрив ГЕС став результатом нехлюйства, то все одно ці дії можна підвести під закон про окупацію, яким керується у своїх справах Міжнародний кримінальний суд.
Запустити процес суду над росією за знищення ГЕС має ООН: члени її Ради Безпеки мають підготувати відповідний проєкт резолюції. Очевидно, що росія заблокує ухвалення цієї резолюції ― однак це їй лише нашкодить, упевнений Бурке, оскільки стане дипломатичним доказом її злочинних намірів. Далі Генеральна асамблея ООН має проголосувати за створення спеціального трибуналу, присвяченого цьому екологічному злочину. І почати розслідування. Хоч як би довго воно тривало, і хоч як би зневажливо росія до нього ставилася, провести його потрібно бодай із поваги до міжнародного права. А тоді вимагати відшкодування відповідно до ухваленого вироку.
Якщо механізми ООН виявляться недієвими, організувати трибунал можна іншим шляхом ― наприклад, за ініціативою кількох впливових країн. Головне ― зробити це, оскільки за такий злочин агресор не має лишитися непокараним.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]