Про задачу повоєнного відновлення України пишуть у Foreign Affairs експрезидент Світового банку Роберт Зеллік, професор економіки Гарвардського університету Лоуренс Саммерс і колишній дипломат, співробітник американського уряду за п’яти президентів Філіп Зелікоу. Вони стверджують, що економічне відновлення і демократичний розвиток України ― у довгостроковому плані задача не менш важлива за перемогу на полі бою. По-перше, тому що недружня росія залишиться поряд, і стратегічна перемога над нею можлива, лише якщо Україна буде сильною мілітарно, передумовою для чого є потужна економіка. По-друге, країна також бореться і за демократичний шлях розвитку, на відміну від диктаторського варіанта росії, ― ефективна демократична держава найкраще здатна впоратись із безпековими викликами. Урешті-решт, незалежно від того, якою буде лінія фронту (автори статті переконані, що події розвиватимуться на користь Києва), уже наступного року Захід має розгорнути масштабну програму з економічного відновлення України, пишуть Зеллік, Саммерс і Зелікоу. І запевняють, що гроші для цього вже є.
Ідеться про майже $300 мільярдів заморожених активів російського уряду та підсанкційних олігархів. Це менше, ніж потрібно Україні на відновлення, ― за поточними підрахунками й лише щодо наразі підконтрольної Україні території ідеться про $400 мільярдів. Однак справедливо, щоб за руйнування в Україні принаймні більшою мірою заплатив агресор, а не платники податків ЄС чи США, запевняють автори тексту. І додають, що зараз союзники Києва щодоби витрачають $100 мільйонів для підтримки функціонування України як держави.
Ситуація, яка зараз склалась, є унікальною у світовій історії: агресор і визнана десятками країн держава-злочинець тримала значну частину своїх резервів у юрисдикціях, де закон відіграє значну роль ― тому ці активи заморожені. Імовірність того, що росіяни погодяться на репарації та чесно їх виплатять, невисока. Отже, конфіскувати ці гроші й передати їх Києву було б найкращим рішенням. І ще краще, якщо механізм отримання цих грошей на відновлення передбачатиме вимоги щодо реформування судової системи та інших проблемних секторів української держави. «Адже українці бачать своє майбутнє після війни зовсім не таким, як своє минуле», ― ідеться в статті.
У конфіскації російських активів є кілька ризиків, пишуть автори. Перший ― Москва може вдатися до фінансових контрсанкцій. Проте росія ― це карлик у світовій економіці, а націоналізацію західних підприємств вона почала ще торік, тож її кроки навряд чи на щось істотно вплинуть. Друга небезпека ― це те, що може похитнутися репутація долара як надійної валюти для зберігання резервів. Однак, як стверджують Зеллік, Саммерс і Зелікоу, враховуючи історичну стабільність американської валюти й те, що довіру до неї не похитнув, наприклад, суверенний борг США, навряд їй суттєво зашкодить конфіскація активів агресора.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]