Контрнаступ ЗСУ вже явно починається, запевняє видання The Economist. Українські сили атакують окупантів з інтенсивністю, якої не було вже місяцями, і «якщо Каховську ГЕС підірвали росіяни, це доказ того, що вони вже відчувають тиск українців». Очевидно, що операція триватиме значну частину літа. Однак уже наступні кілька тижнів покажуть, куди і як усе рухається, і багато чого визначать у майбутньому України, Європи та світу, йдеться в матеріалі. Якщо виявиться так, що оборона росіян занадто міцна, українці розподілили сили недостатньо щільно й не змогли досягти значного прориву ― це підніме бойовий дух росіян і репутацію путіна навіть після безталанної операції з захоплення Бахмуту. Інший же варіант ― після прориву першого ряду своєї оборони росіяни почнуть тікати подібно до того, як вони тікали на Харківщині минулої осені, і їхній фронт посиплеться, що, зрештою, спричинить серйозні проблеми всередині росії. Це реалістично, але, швидше за все, результат буде середнім, вважають автори The Economist. Українці просунуться вперед, і в цьому русі важливими будуть два напрямки. Перший ― на Донбасі, де ЗСУ можуть, зокрема, відбити частину території, яку росіяни контролювали з 2014-го. Це мало б показати російському народу, що вони, навпаки, втрачають землі ― а отже, їхня воєнна авантюра була дурницею. Другий напрям ― відвоювання чи бодай взяття під вогневий контроль значної частини території Криму. Після підриву ГЕС півострів і так потерпатиме від браку прісної води, а загроза з боку ЗСУ зробить путіна значно поступливішим у майбутніх переговорах. Роль заходу у всій цій роботі ― гарантувати довгострокову підтримку України та інвестувати в її безпеку. Видання наводить приклад Ізраїлю й Тайваню, в яких особливе партнерство зі США: Вашингтон пообіцяв у воєнний спосіб захищати ці держави й ділитися з ними передовими напрацюваннями ВПК. Подібне ставлення має бути і до України ― тоді мир у цій частині Європи може стати тривалим.
POLITICO розповідає про те, як росіяни проводили евакуацію постраждалих від підриву Каховської ГЕС на тимчасово окупованій частині Херсонщини. Точніше, як вони провалили цю евакуацію. За словами співрозмовників видання з числа місцевих, російські солдати не випускали мешканців Олешків та інших придніпровських поселень, наказуючи дочекатися списків на евакуацію. Згодом, значно пізніше ніж це було необхідно, окупанти привезли до зони лиха автобуси, пропонуючи місцевим виїхати. Однак люди не знають, куди їх можуть вивезти, тому, не довіряючи росіянам, здебільшого від цієї допомоги відмовляються. Одиничні випадки порятунку відбуваються через приватну ініціативу частини російських військових ― однак і до них як до окупантів довіри мало. При цьому з боку Херсону десятки волонтерів із човнами готові вирушити на інший берег рятувати людей, однак росіяни пострілами не дають їм наблизитись, пише видання.
Reuters пише про полтавчанина Віктора Ткаченка, який веде лік полеглим у повномасштабній війні бійцям родом із цього регіону. Він веде тематичну сторінку в місцевій газеті, кожне прізвище супроводжує коротким некрологом. Наразі його Excel-таблиця налічує понад тисячу рядків ― про стількох загиблих відомо через публічні повідомлення про смерть чи похорон бійця. Ткаченко називає свою роботу «емоційною гойдалкою» ― однак, при цьому, і необхідним заняттям. Точна кількість загиблих бійців через повномасштабне вторгнення росії невідома, «однак уся область відчуває цей біль», відповіли виданню офіційні представники ЗСУ. Водночас одна із вдів загиблих захисників України організувала для інших полтавчанок групу підтримки. Її сторінка у Facebook вже має понад 1 200 членів ― вони знаходять допомогу в тих, хто пережив таке саме горе.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]