Міжнародний залишковий механізм для кримінальних судів ООН засудив колишнього очільника служби державної безпеки Сербії Йовиця Станішича та його підлеглого Франка «Френкі» Симатовича до 15 років вʼязниці.
Рішення суд ухвалив 30 травня.
Суд заявив, що Станішич (72 роки) і Симатович (73 роки) несуть відповідальність за злочини, скоєні в кількох частинах Боснії та Хорватії, адже вони організували навчання, а потім залучили сербські сили до захоплення влади та злочинів.
У 2021 році їх засудили за більш вузькими звинуваченнями — у підтримці та підбурюванні до злочинів в одному боснійському місті, однак прокуратура через апеляцію закликала включити більше муніципалітетів. Станішич і Симатович відкинули всі звинувачення.
Прокуратура стверджувала, що Станішич і Симатович були прямою ланкою між урядом Мілошевича в Сербії та злочинами, скоєними під час воєн у Боснії та Хорватії, унаслідок яких загинули понад 100 тисяч людей.
Це перший випадок, коли сербські державні чиновники одержали остаточний обвинувальний вирок за злочини, скоєні в сусідній Боснії під час війни 1992—1995 років.
Боснійські організації вітали це рішення, заявивши, що воно може надихнути інших на пошук справедливості. «Це також сигнал для матерів в Україні, для матерів у Сирії, щоб вони боролися за справедливість, і будуть результати», — заявила журналістам перед судом Муніра Субашич, президент асоціації матерів Сребрениці.
- У 1991 році республіки колишньої Югославії одна за одною почали заявляти про незалежність. Це не сподобалося Сербії. Її президент Слободан Мілошевич намагався зберегти контроль над колишніми частинами Югославії та застосував силу, а також заохочував сербів у Боснії та Хорватії створювати «республіки». Мілошевича звинувачували в масових убивствах мусульман у Боснії і Герцеговині, геноциді, насильному переміщенні людей, створенні концентраційних таборів, а також в інших міжнародних злочинах. Його доставили в суд у 2001 році, але у 2006-му він помер у своїй камері в Гаазі, так і не дочекавшись вироку. Перед трибуналом у Гаазі за ці злочини постали політичні та військові керівники республік колишньої Югославії — загалом 161 людина.