У Судані в міжнародному аеропорту Хартуму пошкоджено один з двох літаків української авіакомпанії SkyUp. У пошкодженого літака спрацював аварійний радіобуй, оцінити його стан поки що неможливо.
У SkyUp заявили, що в країні зараз перебувають 36 їхніх співробітників, і вони у відносно безпечному місці.
Аеропорт потрапив під масований обстріл Сил швидкого реагування (RSF), які зараз ведуть бої в столиці та низці міст з армією Судану. Місцеві медіа передавали, що по аеропорту могла бити бойова авіація або ж артилерія. У соцмережах публікували відео, на яких видно палаючі авіалайнери.
Компанія Saudi Airlines повідомляла про аварію свого Airbus A330 рейсу SV458 в аеропорту Хартуму перед вильотом до Ер-Ріяду.
Деякі українські медіа написали, що екіпаж SkyUp взяли в заручники. Вони послались на сториз стюардеси Аліни Посохової, але в Міністерстві закордонних справ України це спростували. Речник МЗС України Олег Ніколенко повідомив «Бабелю», що ця інформація не підтверджується.
За його словами, в Хартумі є українці, і частина українського авіаційного екіпажу перебувала в аеропорту під час обстрілів, але їх вдалося вивезти в безпечне місце. Ними опікується український консул. МЗС та посольство України в Єгипті вже займаються питанням безпеки українців у Судані.
- 15 квітня в Судані відбулася спроба військового перевороту. Сили швидкого реагування (RSF) почали бої проти армії Судану в Хартумі та інших ключових містах. RSF заявляли, що взяли під контроль президентський палац, резиденцію командувача армії, міжнародний аеропорт у Хартумі, а також військову базу й аеропорт у місті Мерові, що на півночі країни. В армії Судану кажуть, що бої тривають і більшість атак відбито. У повітрі проти RSF працює бойова авіація.
- RSF виступає проти чинного уряду і каже, що прагне встановити в країні демократію.
- У Судані це вже третя спроба військового перевороту за останні 5 років. Внаслідок заколотів у 2019 та 2021 роках були усунуті від влади президент Омар аль Башир, який керував країною 30 років, і перехідний уряд, що прийшов до влади після нього. З 2021 року країною почала керувати військова рада. Причиною цього загострення стало питання підпорядкування сил RSF загальному військовому керівництву Збройних сил. Армія з 2021 року підпорядкована військовому уряду, а RSF — віцепрезиденту. За планом останні мали увійти до складу Збройних сил, але уряд генерала Абделя Фаттаха аль-Бурхані не зміг домовитися з віцепрезидентом, генералом Мохамедом Хамданом «Хемети» Дагало.
- RSF співпрацює з російською «ПВК Вагнера». Вони мають спільне підприємство Meroe Gold із видобутку корисних копалин, зокрема золота. Західні медіа писали, що така співпраця допомогла збільшити запаси золота Центробанку рф, необхідні для витрат на вторгнення в Україну.