Втрати армії окупанта на прикладі одного російського військового підрозділу спробували оцінити журналісти BBC. Вони від самого початку війни стежили за 331 гвардійським парашутно-десантним полком. Він також відомий як Костромський десантний полк і в російській армії вважається елітним, Кремль активно залучав його в бойових діях проти України з 2014 року. Проте винятковість і навіть боєздатність цього полку, за зібраними BBC даними, уже в минулому. У лютому 2022 року Костромський десантний полк виділив для повномасштабного вторгнення в Україну від 1 000 до 1 200 солдатів ― при цьому загальна його чисельність тоді становила щонайбільше 1 700 осіб. Зараз від цієї кількості на фронті лишилися максимум 400 людей. Видання робить такий висновок на основі кількох свідчень. Станом на зараз підтверджена загибель 94 окупантів із цього полку. При цьому очевидно, що реальна кількість убитих значно більша. До цього варто також додати поранених і полонених, яких завжди в рази більше, ніж убитих. Інше свідчення важких втрат полку ― кількість солдатів, яких від початку війни набирали до полку. Відомо про кілька наборів, і щоразу йшлося щонайменше про 100 людей.
Моніторячи російські соцмережі й місцеві медіа, BBC за кількістю повідомлень про смерті могло визначити, чи бере полк участь в активних боях, чи його відвели з фронту для відновлення боєздатності. Наприклад, багато похоронок отримували в Костромі цього лютого ― у цей час Костромський десантний полк брав участь у боях під Кремінною. А з українських соцмереж британці отримували дані про знищену бронетехніку полку. Встановлено, що полк втратив щонайменше 25 бойових машин десанту, а фотографії з останніх боїв за участі його солдатів показують, що вони вже не є міцною бойовою одиницею, а діють у форматі малих мобільних груп.
Росіяни ретельно приховують дані про свої втрати. Однак про плачевний стан костромських десантників свідчить і поведінка місцевого губернатора Сергія Ситникова. Призначений путіним, він не може бути вільним у своїх діях і заявах, але не раз зʼявлявся на зборах важливого в житті Костроми полку, а нещодавно навіть приїхав на фронт із зібраними волонтерами харчами та квадрокоптерами. Ситников всіляко намагається запевнити місцевих, що сімʼї загиблих не залишаться без підтримки влади, намагаючись бодай так заглушити суспільне невдоволення.
***
Стаття про потребу України в реформах вийшла у виданні Bloomberg. Свого часу могутні олігархи, які істотно стримували розвиток країни, втратили колишній вплив, і це добрий фактор. Однак натомість можуть прийти інші олігархи, більше повʼязані з державою і тому небезпечніші. Опитані виданням економісти зазначають, що в економіці України зростає частка держави ― наприклад, за рахунок націоналізації «Укрнафти». Коли після війни в Україну почне надходити міжнародна допомога, її розпорядники ― державні компанії ― набудуть додаткового значення. Тож їх керівники без належних контролю і звітності можуть стати новими олігархами, через зловживання яких значна частка грошей витрачатиметься неефективно. У статті нагадують про Ірак і Афганістан, які за останні десятиліття отримали сотні мільярдів доларів міжнародної допомоги. Проте до суттєвих змін у країнах вона не призвела.
Один із ключових коментаторів у статті ― ексголова Нацбанку України Валерія Гонтарева. Вона запевняє, що війна не є причиною припиняти реформи, а фінансова допомога Заходу має бути до них привʼязана. Нещодавно Міжнародний валютний фонд затвердив чотирирічну програму підтримки України на $15,6 мільярда. Транші, заплановані на наступний рік, відбудуться за умови втілення частини реформ ― і це, йдеться в матеріалі, позитивне рішення.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]