Науковці виявили, що дикі слони є одними з небагатьох відомих видів, які демонструють ознаки самоодомашнення. Деякі дослідники вважають, що люди та бонобо також пройшли через подібний процес.
Про це пише New Scientist.
Нідерландські вчені порівняли африканських саванних слонів (Loxodonta africana) з бонобо (Pan paniscus) і людьми за 20 різними критеріями і дізналися, що всі три види демонструють схожу поведінку та мають певні фізичні особливості.
Слони соціальні, грають, мають довге дитинство та піклуються про потомство інших у своїй групі так само, як люди і мавпи. Також дикі африканські слони мають укорочену щелепну кістку (ця риса є у багатьох одомашнених тварин) і часто стримують агресію стосовно інших.
Крім того, дослідники шукали спільні риси між геномом одомашнених тварин і диких слонів. Вони вивчали біоматеріал 261 ссавця, зокрема, великої рогатої худоби, собак, котів та коней, і склали список генів, які часто повʼязують з одомашненням. Потім вони ідентифікували 674 гени як такі, що мають високу ймовірність передачі від попередніх поколінь слонів.
Команда виявила, що 79 із генів африканських слонів були повʼязані з одомашненням інших видів — це підтверджує ідею, що слони розвинули «домашні» риси самостійно, без прямого втручання людей.
Критики цієї теорії говорять, що одомашнення — це взаємний процес між двома видами, і що жоден вид не може зробити це сам. Тим не менш команда з Нідерландів продовжує вивчати це питання. Наразі науковці шукають ознаки самоодомашнення у тюленів, дельфінів, китів і кажанів.