Викликам, що постають перед Україною напередодні нового контрнаступу, присвятило велику статтю видання The New York Times. Київ, по суті, опинився в ситуації, коли не має права на поразку, стверджують автори матеріалу. Якщо контрнаступ завершиться невдачею, це істотно вплине і на бойовий дух всередині країни, і на майбутнє постачання Україні зброї та іншої допомоги від Заходу. Коментуючи недавнє рішення США виділити Україні снаряди, один чиновник із Вашингона назвав це «останнім відчайдушним кроком». Якщо український контрнаступ буде успішним, це переконає партнерів Києва далі підтримувати Україну, навіть попри складнощі з поповненням своїх запасів зброї. Більш за те, ця військова операція може мати далекосяжні наслідки, довівши, що росія ― загниваюча військова потуга, якої годі боятися і вважати серйозним гравцем.
От тільки наступати доведеться армії, яка за рік боїв втратила тисячі кваліфікованих бійців, яку виснажила кількамісячна мʼясорубка під Бахмутом, і яка не отримає цієї весни всієї обіцяної Заходом і такої потрібної для наступу зброї. Крім того, наступати доведеться в напрямках, де росіяни вже встигли окопатися, встановити чимало мін і фортифікаційних споруд. Найбільш імовірні напрямки наступу відомі, пише видання ― найвигіднішим для України було б рухатись у напрямку Мелітополя, що дало б змогу розрізати окупаційний російський контингент на дві частини й потенційно атакувати цілі в Криму, включно з Кримським мостом. Росіяни це усвідомлюють.
Скоріш за все, прогнозує NYT із посиланням на українських військових, наступ почнеться на досить вузькій ділянці фронту ― так легше прорвати лінії російської оборони. Першими підуть «не надто фотогенічні, але необхідні» машини-розміновувачі радянського зразка плюс надана партнерами розмінувальна техніка. Після неї рушить важка бронетехніка, а вже тоді наступні військові підрозділи. Українські підрозділи з розмінування запевняють, що лише після того, як ділянку буде знешкоджено від вибухівки, піде жива сила. Яку саме готують.
Видання завершує матеріал розмовами з українськими бійцями з бригад, які зараз на фронті, а також із тими, хто скоро туди відправиться. Військові, що зараз у сусідньому з Бахмутом селі Олександро-Шультине, кажуть про виснаження після місяців на передовій. Не приховуючи великих втрат і жалю через це, місцевий командир ЗСУ під псевдо «Сокіл» оптимістичний: росіяни кинули на цей напрямок свої найбільші сили ― і українська армія перемолола їх. Якби цього не сталося, шанси на успіх на інших напрямках були б значно меншими.
Ілля Самойленко, тренер одного з підрозділів, які якраз готують до наступу ― а саме підживлений свіжими силами батальйон «Азов» ― каже, що підготовка бійців іде за планом, а він намагається передати всі свої знання, накопичені за роки служби в «Азові» і, зокрема, Маріупольській операції. При цьому він запевняє, що в наступ підуть лише вмотивовані. По завершенню курсу підготовки кожен зможе сам вирішити, чи хоче брати участь у цій небезпечній операції. Якщо так ― людина вдарить у спеціальний дзвін. Ті, хто відмовляться, виконуватимуть завдання на інших ділянках фронту.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]