Американський історик Тімоті Снайдер дав велике інтерв’ю провідному німецькому тижневику Der Spiegel. Воно присвячене війні в Україні, а саме ролі Німеччини в ній. Снайдер відзначив, що путін обрав доволі ефективну тактику щодо Берліну, постійно нагадуючи німцям про їхню роль у Другій світовій війні. Мовляв, якщо вони зараз візьмуть участь у війні, то фактично повторять ганебну поведінку нацистів, тоді як насправді саме росія поводиться зараз так, як у Другій світовій Третій Рейх. А Україна що тоді, що зараз є жертвою, яка за перемогу платить одну з найвищих цін ― і в 1940-х її населення постраждало від війни значно більше за російське. Втім, це німці лише починають усвідомлювати, витрачаючи час і сили на суспільну дискусію. Також у Німеччині ще не дійшли до того, що Берлін має спокутувати вину за минуле не так перед росією, як перед Україною, яку Рейх повністю окупував. «Олаф Шольц [на початку повномасштабного вторгнення] правильно сказав, що для Німеччини настав період zeitenweide, зміни парадигми. От тільки, на жаль, це не підкріпилося діями. Адже, насправді, це Берлін мав би бути провідним постачальником зброї до України [а не США]», ― каже Снайдер. Тут він апелює до слів Шольца про те, що Євросоюз є геополітичним утворенням і одним зі світових центрів впливу. Німеччина ж, як найпотужніша економіка ЄС ― серцевина цього утворення. «І дуже сумно було б, якби ця нова надпотуга програла свою першу ж війну», ― підсумовує Снайдер.
«Якщо росіяни візьмуть Бахмут ― що, звісно, під великим питанням, ― вони, певно, прокоментують цей свій здобуток тими ж словами, якими військовий Генрі Клінтон у 1775-му оцінив перемогу британців під Бункер Гілом, що під американським Бостоном: «Іще одна така перемога ― і нас зруйновано». Так поточний стан справ на фронті коментує колишній військовий США, старший науковий працівник американського Інституту дослідження війни Джеймс Дубік у колонці на The Hill. Він занепокоєний тим, що союзники завжди дають Україні зброю «запізно й лише частину від того, що просили» ― що поки що призводить лише до втрат. Однак у тому, що ЗСУ зможуть дати ворогу гідну відсіч, Дубік не сумнівається. Найбільшу увагу він звертає на те, що після завершення активних бойових дій війна для росії не закінчиться. Вона далі намагатиметься заподіяти Україні лиха ― через точкові вбивства в мирних містах, через пропаганду, націлену на припинення потоку допомоги для відновлення України, через постійні територіальні дискусії. «Так було вже багато разів після завершення воєн ― і немає причин у росії чинити інакше», ― пише Дубік. Союзники України мають уже зараз усвідомлювати це й резервувати необхідні для відновлення України кошти, нехтуючи будь-якими російськими піар-кампаніями. Також має тривати далі постачання зброї. Іще Брюссель і Вашингтон у ході відбудови України повинні приділити чимало уваги антикорупційній реформі, щоб, нарешті, розбудувати таку потрібну зараз ефективну державу. «Наступні кілька років після завершення бойових дій будуть важкими: так було раніше, так буде й зараз, ― підсумовує Дубік. ― Однак паралельно вони є простором для змін, які в підсумку зроблять Україну набагато стійкішою перед можливими атаками підступного сусіда».
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]