На прикладі війни в Україні США вчаться, як захищати Тайвань від імовірного нападу Китаю. Як пише Associated Press із посиланням на дослідження американського Центру стратегічних та міжнародних досліджень, Вашингтон зробив уже пʼять відповідних висновків. Перший полягає в тому, що озброювати союзника треба заздалегідь. У випадку Києва західна підтримка, ідеться в публікації, почалась із «холодного старту», тобто практично з нуля. Якби Україна мала багато західної зброї до 24 лютого, вона щонайменше захищалася б значно краще. У випадку Тайваню важливо не допустити подібної помилки ― зокрема тому, що Китай зможе ізолювати цю острівну країну на дні чи тижні. Тайбею важливо протриматись протягом цього часу, чого без запасів зброї не вийде. Другий висновок ― союзники повинні мати чималі запаси зброї, зокрема снарядів. Імовірно, у тайванській кампанії будуть активніше залучені морські та повітряні збройні сили, а наземна підтримка матиме обмежену роль, однак усе ж важливо не допустити снарядного голоду, загроза якого зараз є в ЗСУ. Третій висновок випливає із другого: треба підготувати виробництво до швидкого поповнення запасів снарядів, якщо активний воєнний конфлікт їх «зʼїдатиме». У четвертому висновку автори звертають увагу на те, наскільки в сучасній війні зросла роль космічних технологій, зокрема супутникових зображень та звʼязку. І, зрештою, згадують про кібервійну, яка наразі в Україні себе помітно не проявила, однак китайські хакери можуть виявитись ефективнішими за російських.
Про вододіл між «глобальною Північчю» та «глобальним Півднем», який увиразнила російсько-українська війна, пише France24. Чимало країн «глобального Півдня» декларують свій нейтралітет щодо цієї війни, однак на ділі грають на руку росії. Індія та Китай купують російські енергоносії, Саудівська Аравія вирішила обмежити обсяги видобутку нафти, що підняло на неї ціни й допомогло путіну наповнювати бюджет для війни. А Південна Африка просто в роковини широкомасштабного вторгнення спільно з росією та Китаєм проводить військові навчання. Також на руку росії грає і стала позиція «утримуватись» під час повʼязаних із війною голосувань Генеральної асамблеї ООН. При цьому не обовʼязково уряди цих країн у якийсь спосіб підкуплені Кремлем: нерідко їх мотивують антиімперіалістичні чи ліві переконання. От тільки їхні уявлення досить викривлені. France24 описує випадок індійської активістки Кавіти Крішнан, яка тривалий час була в керівництві партії Комуністичного звільнення Індії. Більшість членів цієї партії за фактом обрали зручну Кремлю позицію. А Крішнан за кілька років до початку широкомасштабної війни почала цікавитись українською історією. Вона дізналась, наприклад, що широко розрекламовані в Індії досягнення радянської індустріалізації частково відбулись «завдяки» мільйонам смертей українців під час Голодомору. Також новиною для неї стало те, що життя за Сталіна для більшості українців не було кращим, ніж за часи нацистської окупації. Незгодна з позицією своєї політсили, Крішнан залишила партію, а концепцію «багатополярного світу», який просувають, зокрема, Москва та Пекін, у відомому тепер в десятках країн есеї перейменувала на «багатодиктаторний світ», де просто різні автократії розділили зони впливу між собою.
Спільний фонд для збройної допомоги Україні мають створити країни ЄС, пишуть у колонці для Politico французькі політики Наталі Луазо та Беньямін Хаддад. Війна в Україні буде довгою, і хтозна, наскільки стабільною буде допомога Києву США, особливо зважаючи на президентські вибори 2024 року, пишуть політики. ЄС, як організація, якій перемога росії може тільки зашкодити, має усвідомлювати це й готуватись до цього ― зокрема, утворивши фонд, який Україна за потреби може миттєво використати для отримання готової зброї зі складів різних країн Євросоюзу. Таку модель уже випробували у Франції, і вона показала свою ефективність: постачання установок Caesar чи Crotale Україні відбувається швидше, ніж аналогічної зброї з інших країн. Та й навіть якщо війна закінчиться, Київ повинен мати можливість захисту від росії, і такий фонд цьому суттєво допоможе.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]