Колонку про потребу якнайшвидше передати Україні сучасні бойові літаки у впливовому вашингтонському виданні The Hill опублікував американський військовий пілот із понад 30-річним досвідом, учасник операцій в Афганістані та на Балканах, а також військовий аташе в посольствах США в Австрії й Косово Джефрі Фішер. Він наполягає, що зволікання союзників України з передачею літаків зараз має лише політичне підґрунтя, а у воєнному плані потреба цього є очевидною. Адже та ж «американська воєнна доктрина ставить у пріоритет тактику значної переваги над силами противника, бо це приносить перемогу. Інакше ж зростають перспективи тривалої та брутальної війни на виснаження». Поступове нарощування воєнних потужностей політично, можливо, і безпечніше, пише Фішер. Однак це стало, наприклад, однією з причин поразки США у В’єтнамській війні. Коли війська супротивника та його союзники встигали підлаштуватися під нові можливості проамериканської сторони. Натомість операція «Буря в пустелі» стала успішною завдяки істотній перевазі у збройній силі США та союзників, зокрема в небі. Якщо Україна зараз отримає контроль над небом, це істотно обмежить можливості росіян. Тому що ЗСУ зможуть діяти вільніше, «прикриті» згори. Окупантам же, навпаки, доведеться більше переховуватись, а про спроби наступу взагалі говорити буде практично неможливо. Утім, цю перевагу Києву можуть надати снаряди, що їх літаки здатні використовувати щонайменше на середніх висотах, а зараз українські льотчики літають якомога нижче, щоб їх не збили протиповітряні сили. Тому спершу треба обмежити можливості російської ППО, пише Фішер, шляхом безперебійного постачання протирадарних снарядів HARM. Щойно це змусить російські протиповітряні установки «відкотитися» подалі від лінії зіткнення, українські льотчики на F16 зможуть завдавати чималої шкоди російським наземним військам. Окрема перевага посилення української авіації Заходом у тому, що це різко знижує кількість загиблих військових ― причому для обох армій, адже під прицілом переважно техніка, а не піхота ворога. Так, під час Балканської кампанії війська НАТО здійснили понад 30 тисяч бойових вильотів ― і втратили збитими лише два літаки.
Проблемою для світового ринку продовольства стала не лише блокада росією українських морських портів, пише американське видання Forbes, але й заміновані українські поля. У великому матеріалі видання оглянуло проблему комплексно ― і те, скільки часу та грошей може знадобитися для очищення української території від мін і снарядів, і те, якої шкоди це завдає світовому ринку зерна чи олії. Іноді наявність навіть одної міни на полі робить його непридатним для посівів, а щоб його очистити, може знадобитися кілька тижнів роботи спеціалістів. За словами представників британської неурядової організації HALO Trust, яка займається розмінуванням, є чимала черга заявок від українських фермерів на їхні послуги. Це робота на довгі місяці, враховуючи, що потенційно замінованими можуть бути до 40% української території. Також зараз українські фермери зіткнулись із численними іншими проблемами, яких не мали до війни: знищені чи понівечені росіянами зерносховища, високі ціни на пальне, складнощі з пошуком і транспортуванням зерна для посівів, вимкнення електроенергії. Усе це створює передумови для того, щоб криза на всесвітньому ринку продовольства продовжилась і в цьому році.
Щобудня ми старанно шукаємо найцікавіші матеріали про війну та розповідаємо про них. Ваша підтримка надихає нас робити це й далі. Допомогти «Бабелю»: 🔸 у гривні🔸 у криптовалюті🔸 Patreon🔸 PayPal: [email protected]