Австралія й Нова Зеландія найкраще підходять для того, щоб пережити «ядерну зиму» й допомогти перезавантажити людську цивілізацію.
Про це йдеться у дослідженні, яке опублікували в журналі Risk Analysis.
Дослідники виявили, що Австралія, а за нею й сусідня Нова Зеландія найкраще підходять для того, щоб пережити «ядерну зиму» і допомогти перезавантажити людську цивілізацію. «Ядерна зима» — це гіпотетичний глобальний стан клімату Землі в результаті широкомасштабної ядерної війни. За гіпотезою вважається, що в результаті викиду в стратосферу великої кількості диму і сажі температура на планеті повсюдно знизиться до арктичної — внаслідок суттєвого підвищення кількості відбитого світла. Підтвердження ця теорія не знайшла.
Автори роботи порівняли 38 острівних країн за 13 факторами: виробництво продуктів харчування, енергетична самозабезпеченість, виробництво та вплив стихійного лиха на клімат. Австралія та Нова Зеландія — потужні виробники сільськогосподарської продукції, до того ж географічно вони приховані від ймовірних місць випадання радіоактивних опадів у північній півкулі. Буфер продовольства в Австралії величезний — з потенціалом нагодувати багато десятків мільйонів людей.
Відносно хороша інфраструктура Австралії, величезний надлишок енергії, високий рівень безпеки в галузі охорони здоровʼя та оборонний бюджет — усе це допомогло їй опинитися вгорі таблиці.
Проте Австралія має важливий фактор, який працює проти неї: її відносно тісні військові звʼязки з Британією та США роблять її вірогіднішою ціллю в ядерній війні. Тут Нова Зеландія має переваги — завдяки своєму давньому безʼядерному статусу.
Попри велику кількість їжі в Новій Зеландії та її високий рейтинг за показниками соціальної згуртованості, закриття світової торгівлі може поступово прискорити соціальний колапс. До того ж у країні немає підприємств з переробки пального, і вона сильно залежить від імпорту дизельного палива, пестицидів та обладнання, які необхідні для підтримки сільськогосподарського сектора.
Разом з тим, Ісландія, Соломонові Острови та Вануату також мають високі шанси на існування цивілізації — за рахунок своєї продовольчої (рибальство) та енергетичної безпеки. Однак Соломоновим Островам та Вануату бракує високотехнологічного виробництва або економіки знань, тому ті, хто вижив, навряд чи зможуть стати каталізатором глобального перезавантаження цифрової або промислової цивілізації. Проте потенційно вони змогли би брати участь у торгівлі з іншими сусідніми країнами, наприклад, з Австралією та Новою Зеландією.